Анкара – У неділю, 2 серпня, в Анкарі завершив роботу другий Всесвітній конгрес кримських татар. За підсумками з'їзду, що зібрав понад 400 делегатів із 14 країн, учасники переобрали президента Конгресу, сформували його робочі органи, а також ухвалили низку важливих документів і звернень до співвітчизників.
Вибори президента Конгресу стали головною інтригою цього заходу, що перебігав упродовж двох днів у столиці Туреччини. Під час обговорення кандидатур низка делегатів запропонувала на цей пост лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, проте він виступив проти, попросивши підтримати чинного керівника Всесвітнього конгресу, голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. За словами Джемілєва, у сформованій ситуації президентом Конгресу та головою Меджлісу має бути одна людина. Він також пообіцяв бути завжди поруч із президентом Конгресу, кого б не обрали на цей пост.
Незважаючи на численні вмовляння делегатів, виступи ветеранів кримськотатарського національного руху, Джемілєв був непохитний. Він відмовився балотуватись у президенти. У результаті більшістю голосів делегати підтримали обрання нинішнього голови Меджлісу на пост президента Конгресу
У другій робочий день учасники Конгресу ухвалили відразу кілька звернень, а також резолюцію. У зверненні до всієї світової громадськості, ООН, до всіх держав світу і національних інститутів делегати попросили сприяння в розслідуванні скоєних Російською Федерацією злочинів проти кримськотатарського населення в Міжнародному суді.
У зверненні до кримськотатарського народу міститься заклик до всіх співвітчизників, незалежно від того, в якій точці світу вони проживають, боротися за звільнення Криму від окупації і за право на самовизначення на батьківщині, в Криму. Кримських татар закликали до збереження і відродження кримськотатарської мови та національної гідності, створення сучасних мовних і культурних установ, а також до спілкування між собою та в родині рідною мовою.
У підсумковій декларації Конгресу підкреслюється, що терміново мають бути вжиті всі необхідні заходи щодо негайного припинення протиправної і протизаконної анексії Криму, проведеної Російською Федерацією, а також для відновлення територіальної цілісності України. У новій Конституції України мають бути прописані правила, згідно з якими кримські татари будуть наділені правами на самоврядування, національно-територіальну автономію і самовизначення.
Після закінчення Конгресу Крим.Реалії звернулись до Мустафи Джемілєва з проханням поділитися своєю оцінкою з'їзду, який відбувся у столиці Туреччини, а також розповісти про терміни надання Криму кримськотатарської національно-територіальної автономії.
– Які у вас очікування після минулого Всесвітнього конгресу кримських татар?
– Від того, що ми провели Конгрес, ми на якісь різкі зміни не чекаємо, але абсолютно впевнений у тому, що тут зроблений крок у правильному напрямку. Ми мобілізували всю кримськотатарську діаспору, вони побачились із представниками народу, який проживає на своїй землі. І нам дуже відрадно, що точка зору з приводу ситуації, що склалась на нашій землі, повністю збіглась. Ми зібрали представників кримськотатарської діаспори з 14-ти країн, 184 організації кримських татар – і всі в один голос говорили про те, що головна наша мета – це звільнення землі від окупації і відновлення територіальної цілісності України. Всі говорили про методи і про шляхи, як цього досягти. Це найголовніше.
– Серед делегатів багато розмов про те, що в учасників із Криму тепер можуть виникнути проблеми при поверненні на півострів. Якщо це відбудеться, як реагуватиме українська сторона і керівництво Всесвітнього конгресу кримських татар?
– Звісно, ніякі ексцеси не виключаються. Вони, власне кажучи, виникли ще до початку Конгресу. Ви знаєте, коли люди відчувають і знають свою неправоту, вони свідомо хочуть вжити якихось заходів, щоб цей Конгрес не відбувся, вони свідомо стали говорити про те, що тут будуть ухвалені неправильні рішення. Звісно, не виключається, що когось можуть не пустити, когось можуть репресувати, але це боротьба. У Радянські часи нам ніхто не давав гарантій, що, якщо ми будемо виступати за свої права, нас не посадять до в'язниці. Людина на те й людина, що має відстоювати свою точку зору незалежно від того, які в неї будуть наслідки особисто.
– Під час відкриття Конгресу міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив про плани з розробки дорожньої карти щодо надання Криму статусу кримськотатарської національно-територіальної автономії у складі України. Ви можете сказати про конкретні терміни?
– Я думаю, цю дорожню карту ми будемо розписувати разом. Тому, напевно, буде детальний план, а зараз попередньо сказати важко. Загалом-то, головні риси цієї дорожньої карти вже зрозумілі. Вона була і в посланні президента України, і в посланні прем'єр-міністра, і у виступі міністра закордонних справ про те, що українська держава зробила переоцінку того, що сталось, і, я думаю, прийшла до дуже правильного висновку. Те, що тут з трибуни міністр закордонних справ Павло Клімкін сказав про те, що українська держава, маючи на увазі попередню владу, не зовсім правильно, м'яко висловлюючись, діяла відносно кримськотатарського народу, викликало бурю оплесків, люди були зворушені, що держава знаходить сміливість називати речі своїми іменами.
– У своїй доповіді на Конгресі ви повідомили про те, що в Україні ухвалене рішення про створення батальйону в Збройних силах України з-поміж мусульман. Коли саме це станеться?
– Взагалі, розмови про це тривають давно, але є такі речі, які потрібно вирішувати в законодавчому порядку, тому що українське законодавство передбачає участь у військових силах, військовій службі, обороні лише громадян України. Той закон, який нам запропонували кілька тижнів тому в комітеті Верховної Ради з прав людини, де йдеться про надання громадянства тим людям, які висловлять готовність служити у військових частинах, захищати територіальну цілісність і незалежність України, і що відразу ж після підписання контракту їм буде надано громадянство, він був у певний спосіб забракований нашим комітетом, бо контракт можуть підписати лише громадяни України. А до цього надавати громадянство – певний ризик, бо всяке може бути: ти надаси громадянство, а він не буде підписувати контракт, а механізму зняття громадянства у нас немає – одним словом, в цьому питанні є проблеми.
Але охочих служити, людей різних національностей, багато. У першу чергу, це чеченці. Вони дуже в цьому зацікавлені. Те, що посилають бандитів-кадировців вбивати наших громадян, це зачіпає честь мужнього чеченського народу. Вони висловлюють готовність служити в цих військових частинах. Щоправда, у мусульманських народів є свої особливості, скажімо, щодо харчування, культових речей. Тому Міністерство оборони України ухвалило правильне рішення про створення національного батальйону. Залишається розв'язати лише деякі технічні питання. Наприклад, питання дислокації. Наша точка зору: це формування має дислокуватись на тому кордоні в Херсонській області, який утворився після окупації Криму. Я у своїй доповіді перерахував плюси цього рішення. Підрозділ, по-перше, посилить українську присутність в тому регіоні, який перебуває під впливом російської пропаганди. По-друге, він буде охороною для тих людей, які змушені залишати свою територію. У третє, він забезпечить правопорядок після деокупації Криму на його території.
– Чому, незважаючи на побажання більшості делегатів, ви відмовились балотуватись у президенти Всесвітнього конгресу?
– Думаю, не можна концентрувати певну посаду навколо якоїсь особистості. Всі люди – гості на цій землі. Президент Всесвітнього конгресу вольові рішення ухвалювати не може. Від того, що я буду президентом або Чубаров – великої різниці немає. Я думаю, Чубаров більш відповідна фігура з кількох причин. Ви знаєте, що окупаційна влада робить усе для того, щоб знищити Меджліс, послабити його. Дечого вони, дійсно, домоглись. Голова Меджлісу не може заїхати на свою батьківщину, його заступник під арештом, проти багатьох членів Меджлісу порушені кримінальні справи, тобто окупаційна влада намагається паралізувати діяльність Меджлісу. Але Меджліс – вищий представницький орган нашої нації і вище Меджлісу, Курултаю нічого не може бути. Тому, даючи повноваження президента Всесвітнього конгресу кримських татар, ми посилюємо Меджліс. Виходячи саме з цієї позиції, я запропонував і, слава Богу, хоч і з деякими труднощами, нам вдалося все-таки переконати Конгрес проголосувати переважною більшістю голосів за Рефата Чубарова.
