Спеціально для Крим.Реалії
Кулуарна боротьба за бюджетні гроші між різними кланами і олігархічними об'єднаннями – ось справжня суть усієї внутрішньої політики Росії.
І найцікавіша роль у цьому процесі завжди належить живим символам путінського режиму. Серед керівників регіонів це однозначно Рамзан Кадиров і Сергій Аксьонов.
Першого, незважаючи на фактичну відмову визнавати владу федеральних правоохоронних органів всередині Чеченської Республіки, не замінили, а залишили на посаді до місцевих осінніх виборів, які Кадиров напевно виграє (із результатом 99,9% голосів). І продовжить правити своїм гірським князівством.
Другий, Сергій Аксьонов, очевидно, має в Криму менший авторитет, ніж його колега в Чечні. Але героя так званої «кримської весни» цінують в Кремлі, тому він теж часто дозволяє собі вступати в сутички з представниками федерального уряду (як правило, коли мова заходить про обмеження його повноважень).
Головне, що об'єднує цих стовпів нинішнього російського політичного режиму, – бажання безоплатно отримувати дотації з Москви, які сам центр практично не контролюватиме.
Сергій Аксьонов пішов далі свого кавказького кумира і вирішив, що ну його в баню, це Мінекономрозвитку: всі гроші мають йти через місцевий уряд
У Чеченській Республіці сьогодні діє вже третя федеральна цільова програма узаконеної данини бунтівному регіону. Її замовник і контролер – міністерство регіонального розвитку Російської Федерації. Це допомагає зберігати видимість деяких світських фінансових стосунків між Чечнею і центром.
У Криму ж зараз реалізується тільки перша ФЦП, у рамках якої, зокрема, планується збудувати Керченський міст і створити всю необхідну для нього дорожню інфраструктуру. Сіль у тому, що Сергій Аксьонов пішов далі свого кавказького кумира і вирішив, що ну його в баню, це Мінекономрозвитку: всі гроші мають йти через місцевий уряд.
Мовляв, через засилля бюрократії процес реалізації програми став занадто затягуватися, а якщо буде один орган ухвалення рішень (без узгодження з Москвою, природно), то робота піде швидше.
При цьому Сергій Аксьонов сказав сакральну фразу про особисту відповідальність: «Готовий свою голову покласти на плаху». Мало хто помітив, що вона була адресована Володимиру Путіну. Таким чином голова Криму вирішив зловити російського президента на слові.
Плаха і петля
Знать відправляють на плаху, а не на шибеницю. Через повішення завжди страчували чернь, для благородних людей така смерть вважалась ганебною.
Мабуть, підсвідомо Сергій Аксьонов відносить себе саме до знаті, обіцяючи віддати голову на відсікання в тому випадку, якщо висока довіра не буде виправдана.
Ця мовна фігура безпосередньо пов'язана з жорсткою заявою Володимира Путіна, зробленою на острові Тузла в річницю святкування анексії/«приєднання» Криму до Росії.
Голова Криму прекрасно усвідомлює, що президентська лояльність дозволяє йому не тільки зберігати свою посаду, а й перетягувати на себе федеральну бюджетну ковдру
Постало питання про зрив термінів будівництва дороги, яка мала вивести транспортний потік із Керченського мосту до Сімферополя і Севастополя. Володимир Путін різко зазначив, що ця проблема склалась через те, що відповідальність за реалізацію проекту несуть відразу кілька органів. «Конкретна має бути людина, яку можна буде повісити, якщо вона не зробить нічого», – наголосив президент.
Зважаючи на відсутність серйозної освіти, Сергій Аксьонов не вловив справжнього сенсу цього висловлювання, але вирішив ним скористатись, щоб отримати контроль над грошима, виділеними під реалізацію ФЦП.
Путін обіцяє ганьбу і знищення тому, хто зірве кримські плани, Аксьонов морально готується тримати обличчя після того, як частина ФЦП буде провалена, а частина – розкрадена.
Голова Криму прекрасно усвідомлює, що президентська лояльність дозволяє йому не тільки зберігати свою посаду, а й перетягувати на себе федеральну бюджетну ковдру. Крайнім опиняється Мінекономрозвитку: мало того, що відомство в міру можливостей критикує ситуацію в Криму, так ще й справді гальмує виконання ФЦП.
Федеральні чиновники розуміють, що відповідальність за програму розвитку регіону в будь-якому випадку ляже на них, навіть якщо оперативну функцію розпоряджатися коштами віддадуть Сергію Аксьонову. Вони вже зараз отримують стусани від керівництва Криму за те, що занадто ретельно перевіряють кожен проект, адже бояться кримінальної відповідальності.
Стовпам режиму вибачають все, навіть прямі випади проти інших стовпів режиму. Ніжки трону можуть точити одна одну, аби це не приносило великої незручності правителю
Звісно, Володимир Путін з великою радістю віддав би реалізацію ФЦП в руки Аксьонова та його компанії. Але російський президент знає, що повісити політика не зможе, а на «обезголовлення» той сам не піде.
Тому всі великі інфраструктурні проекти ФЦП у Криму (окрім мосту), по суті, є заручниками конфлікту інтересів між Володимиром Путіним, який хоче зробити з Криму свій персональний пам'ятник, урядом, який прагне мінімізувати свою відповідальність, і Сергієм Аксьоновим, який просто хоче грошей без шкоди для власної гідності.
Міцний коктейль.
Стовпам режиму вибачають все, навіть прямі випади проти інших стовпів режиму. Ніжки трону можуть точити одна одну, аби це не приносило великої незручності правителю.
Але тут інша ситуація: ставки занадто високі, тому Володимир Путін поки не може знайти прийнятний вихід із ситуації.
Лев Абалкін, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
