З якими проблемами стикаються кримчани під час вступу до вищих навчальних закладів на материковій частині України? Як працюють освітні центри «Крим-Україна»? Які пільги передбачені для кримчан, та які університети обирають кримські абітурієнти?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розмовляємо з головою Центру громадянської освіти «Альменда» Валентиною Потаповою.
‒ Валентина, ви жили й працювали в Ялті. Що ви викладали?
‒ Я була викладачем історії, працювала в системі освіти Ялти понад двадцять років. Під час роботи я завжди шукала інноваційні технології, і зрозуміла, що освіті не вистачає ціннісного компонента, для мене ним стали права людини, я почала займатися громадянською освітою та освітою в сфері прав людини.
‒ Розкажіть про центр «Альменда».
‒ Це громадська організація, яку ми створили з двома моїми студентками ‒ Ольгою Скрипник та Дариною Свиридовою. Це був центр громадянської освіти, нашою метою було навчання в сфері прав людини, формування громадянського суспільства. Ми активно працювали, створили кіноклуб, і до 2013 року стали помітною організацією в Ялті в сфері освіти.
‒ 2017 року кримські школи випустили понад дев'ять тисяч випускників ‒ це повідомила російський міністр освіти й науки Криму Наталя Гончарова. За її словами, 5,5 тисячі випускників вирішили вступати до російських і кримських вишів. На ваш погляд, скільки з цих дітей могли б навчатися на материкової частини України?
Вища освіта Криму зараз перебуває у великій кризі, її не вибирають
‒ Ми з 2014 року моніторимо ситуацію з випускниками в Криму. Наприклад, випуск 2014 року ‒ 14 тисяч осіб, випуск 2017 року ‒ близько 10 тисяч. Ми подумали, що є, напевно, якась «демографічна яма», але виявилося, що більшість хлопців стали вступати до училищ після дев'ятого класу, це говорить про те, що саме вища освіта Криму зараз перебуває у великій кризі, її не вибирають. Зі згаданих п'яти тисяч до вишів Росії вступили близько 1,5 тисячі осіб, інші залишилися в Криму.
Умови, створені в Україні, набагато кращі за ті умови, які створені Росією
До 2014 року кримчани не хотіли їхати з півострова та вважали за краще вступати в місцеві інститути. Якщо ви пам'ятаєте, в Криму було дуже багато філій досить серйозних вишів. Зараз дуже багато кримчан обирають європейські ВНЗ. Частина вступає до вишів європейської частини Росії ‒ Москва, Санкт-Петербург. Частина кримчан обирає материкову Україну. Що стосується материка, то є проблема: незважаючи на те, що ми проводимо багато інформаційних кампаній, з Криму надходять одні й ті ж питання, й це одна з причин, чому такої великої кількості охочих вступати до нас немає. Хоча умови, які створені в Україні, набагато кращі за ті умови, які створені Росією. Знаєте, ми якось змагаємося за кримчан, які вирішили зилишити півострів.
‒ На базі вишів Києва, Львова, Дніпра, Херсона, Харкова та Запоріжжя створені освітні центри «Крим ‒ Україна», де діє спрощена процедура вступу для випускників з кримських шкіл. За інформацією заступника міністра освіти та науки України Юрія Рашкевича, 2017 року за допомогою цих центрів до українських вишів вступили 204 кримчанини. Це багато чи мало?
‒ Ми робили запити в усі центри «Крим ‒ Україна», у нас вийшла цифра трохи більша: близько трьохсот. Але є проблема, пов'язана з інформуванням. Що стосується вступної кампанії 2017 року, зміни до українського законодавства привнесли дезорієнтацію: були додані 23 освітніх центри, й в результаті кримчани не зрозуміли, чи працюють попередні дванадцять, чи потрібно їм щось змінювати. З іншого боку, були додані абсолютно фантастичні виші, наприклад, в Одеській області ‒ морехідка, ветеринарний, юридичний інститут, ВНЗ, які заслуговують найвищого рейтингу, куди завжди був високий конкурс. Ми сподіваємося, що цього року ті, хто збирається вступати, зайдуть на сайт Міністерства освіти й подивляться ці 23 доданих центри, вони дійсно заслуговують на увагу.
Ми сподіваємося, що ті 12 центрів, до яких кримчани звикли, не приберуть. Зараз готують зміни до наказу, який регулює вступ за спрощеною системою. Думаю, що тиск кримчан на владу України приведе до того, що 12 центрів залишать, і до них додадуть 23 центри.
‒ Наскільки відрізняється навчальна програма в Криму та на материковій частині України? Чи буде складно дітям переключитися, надолужити згаяне?
‒ Це проблема, про яку потрібно дуже детально говорити. Щодо програм, які не стосуються гуманітарного циклу (фізика, біологія, і т. д.) ‒ вони відрізняються не у змістовній частині, а у структурі подачі. Це створює складності для кримчан при підготовці до ЗНО. Коли ви давали цифру, яку озвучив Рашкевич, там не враховувалися діти, які здавали ЗНО. Багато кримчан обирають це, тому що департамент середньої освіти зробив все можливе, щоб це здійснити: спрощена система отримання свідоцтва за дев'ятий клас. Я звертаю увагу кримчан, що якщо в них немає свідоцтва, то саме час потурбуватися, записатися в якусь школу на екстернат, і за досить короткий термін отримати документ за дев'ятий клас, і йти за документом за 11 клас.
Друга проблема ‒ українська мова, яка в Криму зараз зачищена. Зверніть увагу на сайт «Прометеус», там виставлена дуже хороша підготовка до ЗНО з української мови та літератури. Це відеоуроки, вони абсолютно безкоштовні, це проект спільний із Міносвіти, для дітей, які опинилися на непідконтрольній Україні території. І наступна проблема, з якою кримчани стикаються на першому курсі, це викладання українською мовою. Однак кримчани, які обирають Чехію або Польщу, не розраховують, що там їх будуть навчати російською мовою. Тому кримчани, які вибирають Україну, теж мають розраховувати, що навчання буде українською мовою. Однак є дуже хороша ініціатива Ірини Жданової (виконавчий директор фонду «Відкрита політика» ‒ КР), яка передбачає зробити нульовий курс для кримчан, як це робиться в більшості європейських вишів. На нульовому курсі вся різниця ‒ мовна, в програмах, підготовці ‒ стирається. Це поки на рівні обговорення, але ми тільки за.
‒ Батьки, обговорюючи вступ для дитини до вишу, думають про її успішне майбутнє, кар'єру. Але перед кримчанами виникає багато питань, зокрема й через санкції, економічну ситуацію в Україні, Росії. Як не нашкодити своїм дітям у такій ситуації?
‒ Кримські дипломи не визнають ніде в світі. Якщо батьки думають, що їхні діти будуть продовжувати жити в Криму ‒ нехай навчаються в Криму. Але потрібно розуміти, що це внутрішній диплом, кримський, який ще може стати в нагоді в Росії. Це ще залежить і від фінансових можливостей батьків. Що стосується України, то кількість пільг, які сьогодні країна запропонувала своїм дітям, має змусити батьків серйозно розглянути це питання. Тим більше, що в списку центрів «Крим ‒ Україна» ‒ багато топових вишів країни. До того ж ми не можемо забувати, що кримчани мають право на соціальну стипендію, на безкоштовне проживання в гуртожитку.
У чому складність? Діти, які приїжджають сюди, можуть поїхати до Криму лише на тривалі канікули, з'їздити до мами за баночкою варення, на жаль, не виходить. Але ми розмовляли з представником Меджлісу про створення фонду підтримки студентів, де вони могли б взяти невеликий безкоштовний кредит. Це вже третій рік, коли кримчани приїжджають на навчання, і ми розуміємо, що вони потребують не тільки підтримки під час вступу, а й підтримки на першому курсі. Також студентам із Криму потрібна психологічна підтримка. Виші не мають такої спеціальної служби, й ми ведемо переговори зі спеціальними центрами, в які студенти могли б звернутися за підтримкою.
Відкрите суспільство, до якого належить Україна, і закрите суспільство, ‒ шлях, який для себе обрала Росія
Що ще стосується України ‒ це величезна кількість міжнародних програм у вишах, і можливість після четвертого курсу продовжити навчання на грантовій основі за кордоном ‒ набагато вища в Україні, ніж у російських вишах, де ці програми згортаються. Тому що ми говоримо про два різні типи суспільства. Відкрите суспільство, до якого належить Україна, і закрите суспільство, ‒ шлях, який для себе обрала Росія. Це їхній шлях, закрите суспільство може існувати, але батьки мають добре розуміти: «Ми ‒ у відкритому суспільстві, або ми ‒ в закритому суспільстві».
‒ Ви отримуєте зворотний зв'язок із Криму? Що кажуть батьки школярів, студентів?
‒ Є зворотний зв'язок, часто я супроводжую дитину з моменту ухвалення рішення про вступ до українського вишу, до зарахування, і все, що я вам озвучила ‒ результат цього зворотного зв'язку. Тому в мене з'явилися ідеї зі створення фонду кредитування студентів, можливості отримання психологічної підтримки. Це якраз те, чим діляться студенти та їхні батьки.
‒ До нашої редакції приходять електронні листи з Криму, молодь питає, як вступити до вишів на материковій частині України. Який порядок дій для кримчан?
‒ Для вступу до українських ВНЗ є дві системи вступу. Перша ‒ це через освітні центри «Крим ‒ Україна», спрощена система, де не потрібно отримувати свідоцтво за дев'ятий клас і атестат за 11 клас. Їх одночасно отримують зі вступними іспитами, це істотно спрощує процедуру. Щоб їх отримати, потрібно в школі, яка закріплена за освітнім центром, скласти іспити: історію України та українську мову. Після цього здають один вступний іспит і після цього кримчани можуть розраховувати на так звану «квоту 2», це 20 відсотків від державного замовлення, яке є у виші. На сайті Міносвіти, у розділі для жителів Криму та Донбасу, можна подивитися, які іспити в яких центрах «Крим ‒ Україна» треба складати, і яка форма там буде застосовуватися: письмово, тестово або усно. Там є й інфографіка, й інформація, всі кроки докладно описані.
Другий шлях ‒ через зовнішнє незалежне оцінювання. Для цього потрібно записатися на екстернат, або дистанційно. Дистанційно ‒ складніше, там потрібно весь час виконувати завдання, писати контрольні. Екстернатно ‒ максимально самостійне навчання, коли здаються тільки підсумкові завдання. Я рекомендую кримчанам вибрати екстернат, там потрібно буде здати чотири іспити. Потім кримчани в тій школі, де вони реєструвалися на екстернат, реєструються на ЗНО. Після цього вони можуть звернутися до Міністерства освіти за перерозподілом бюджетних місць і отримати бюджетне місце згідно п. 12 ст. 7 Закону «Про окуповані території».
‒ На ваш погляд, це досить просто для кримчан?
‒ Це досить складно, хоча, коли вони проходять цей шлях, він виявляється простим. Потрібно не соромитися, ставити запитання, ми готові допомагати, пояснювати, ми захищаємо інтереси кримчан.
