Воду, що надійшла у Північно-Кримський канал після силового захоплення російськими військовими гідроспоруд у Херсонській області в перші дні війни з Україною, безкоштовно отримають аграрії, рибні господарства та великі промислові підприємства півострова. Так вирішила російська влада Криму, яка взялася розпоряджатися водою, яку влада України кваліфікує як вкрадену Росією. Поки в Україні щодня фіксують збитки від вторгнення Росії, підконтрольна Москві влада півострова використає ситуацію з користю для себе.
Окупація російськими військами південних областей України принесла анексованому Криму довгоочікуваний трофей – дніпровську воду.
У державній екологічній інспекції України заявили, що для забезпечення дніпровською водою Криму російськими силами здійснюється водозабір із Каховського водосховища пропускною потужністю 50 кубометрів на секунду – 4,3 мільйона кубометрів води на добу. Таку ситуацію у відомстві називають «самовільним використанням» водних ресурсів України та називають суму збитків – 32,6 мільйона гривень на день. На початок березня сума збитків становила майже 620 мільйонів гривень. Відтоді минуло два місяці. Тобто сума збитків України від неконтрольованого використання дніпровської води на користь Росії у Криму перевищила два мільярди гривень.
Тим часом на півострові підконтрольна Москві влада розподіляє захоплену воду між охочими на найлояльніших умовах.
«Нічого платити не треба»
Незабаром після появи води у Північно-Кримському каналі в Держкомводгоспі російського уряду Криму оголосили про продовження на рік усіх договорів водокористування та рішень щодо надання водних об'єктів у користування, термін дії яких спливає протягом нинішнього року.
Наразі 130 водокористувачів виявили бажання поливати свої сільгоспкультури водою від зрошувальних систем Північно-Кримського каналу, стверджує голова Держкомводгоспу Криму Ігор Вайль.
Загалом надійшли заявки на 80 мільйонів кубометрів води для зрошення 25 тисяч гектарів земель, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Додатково кримські підприємці, за його словами, подали 27 заявок на отримання федеральної субсидії в розмірі близько 400 мільйонів рублів для збільшення обсягів площ зрошення та закупівлі систем для меліорації. Сергій Аксьонов пообіцяв, що вони отримають дніпровську воду безкоштовно.
«Кримські фермери цього року отримуватимуть воду безкоштовно. Наступного року ціна буде не вищою за 28 копійок за кубометр», – заявив він.
Безкоштовну воду Аксьонов також пообіцяв великим промисловим підприємствам північного Криму – «Кримському содовому заводу» та «Кримському Титану», а також рибним підприємствам.
«Ухвалили рішення для всіх споживачів, хто користуватиметься дніпровською водою, «Кримський содовий завод», «Кримський Титан» і частина господарств, які займаються риборозведенням. Вся вода, що надходить у Північно-Кримський канал, цього року надходитиме споживачам безкоштовно. Цього року нічого за воду платити не потрібно», – сказав російський глава Криму на нараді з проблемних питань Армянська, Красноперекопська і Красноперекопського району наприкінці квітня.
«Кримський содовий завод» і «Кримський Титан» внаслідок припинення постачання дніпровської води на півострів змушені були скоротити виробництво та співробітників. Дефіцит води для «Кримського Титану» також спричинив забруднення навколишнього середовища й екологічне лихо в Армянську в 2018 році.
Тисячі гектарів та сотні мільйонів кубометрів
Дніпровську воду в Криму хочуть використати, у тому числі для відновлення вирощування водозатратних сільгоспкультур, від яких довелося відмовитися після припинення її постачання у 2014 році.
«Підприємства Красноперекопського району, зокрема, планують посіяти цього року 275 гектарів рису, і вже посіяно 300 гектарів сої на зрошуваних землях. Аграрії розраховують цього року на найвищі врожаї», – заявила в. о. міністра сільського господарства російського уряду Криму Аліме Заредінова.
У Держкомводгоспі Криму обіцяють забезпечити подачу води на понад 320 тисяч гектарів зрошуваних площ півострова.
Загальний обсяг водоподачі з урахуванням заявленої аграріями структури посівних площ становитиме понад 115 мільйонів кубометрів, стверджують у Держкомводгоспі Криму.
У відомстві продовжують приймати заявки на подачу води для зрошення сільгоспкультур із системи Північно-Кримського каналу.
«Чекаємо на відшкодування збитків за злочини»
Злочином називає захоплення дніпровської води російською армією та її використання на півострові представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
«Окупанти захопили інфраструктуру, що дозволяє їм самовільно перекачувати значні обсяги дніпровської води в Крим, що є ще одним злочином Росії. Ми очікуємо на звільнення нашої території та наших політв'язнів, подальше конструктивне вирішення питань щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок окупації. Решта – їхні злочини», – зазначила вона Крим.Реалії.
Питання постачання дніпровської води на півострів «чітко врегульоване» у Стратегії деокупації Криму, нагадала Таміла Ташева. У документі зазначено, що таке постачання можливе лише після деокупації півострова.
Влада України раніше пояснювала, що не має наміру відновлювати подачу дніпровської води в Крим до його деокупації, щоб не забезпечувати потреби російської армії та не підтримувати економіку на окупованій території.
Влада України припинила подачу води у Крим навесні 2014 року. Таке рішення пояснили тим, що за міжнародним законодавством забезпечувати потреби окупованої території зобов'язана країна, яка її окупувала та де-факто контролює, тобто Росія.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Водопостачання Севастополя
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму та Севастополя в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням у Севастополі стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
Наприкінці серпня російська влада Севастополя повідомила, що в Чорноріченському водосховищі, яке забезпечує місто водою, залишилося 22 млн 500 тисяч кубометрів води, що становить приблизно третю частину від загального обсягу.
У жовтні влада оголосила режим підвищеної готовності через дефіцит води, а голова уряду Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що води місту вистачить ще на три місяці. Щоб вирішити проблему вододефіциту, влада планує побудувати трубопровід для перекидання води з Кадиковського кар'єра, з озера біля гори Гасфорта і звести водозабір на річці Бельбек. Уряд Росії вже виділив на ці проєкти кілька мільярдів рублів.
