Вища російська судова інстанція залишила без змін вирок кримській правозахисниці та громадянській журналістці Ірині Данилович. Як відомо, у грудні 2022 року російський суд засудив кримську журналістку до семи років позбавлення волі. Чому кримчанка відмовилася брати участь у розгляді касаційної скарги, а також які аргументи надали суду під час процесу сторона захисту та сторона звинувачення – читайте у цьому матеріалі.
Відмовилася через муки
«Прошу розглянути без моєї участі. За станом здоров'я не можу сприймати те, що відбувається», – заявила Ірина Данилович перед розглядом скарги по суті. Судді реагують дратівливо. Зрозуміти, що вона каже, складно через перешкоди та шуми. До цього близько десяти хвилин судді по черзі намагалися докричатися до політув'язненої, щоб отримати відповідь на процедурне питання, чи довіряє вона складу суду.
«Та все вона чує», – самовпевнено кидає суддя четвертого касаційного суду загальної юрисдикції Іван Громов. Але відеозв'язок у жіночій колонії Ставропольського краю справді віддає луною і періодично «підвисає». Після того, як це суду підтверджує співробітниця колонії, колегія змушена задуматися про те, щоб відкласти засідання.
Пізніше батько правозахисниці Броніслав Данилович пояснив, що клопотання дочки пояснюється муками через гострий біль у вусі внаслідок прогресуючої хвороби. У колонії ігнорують її стан здоров'я – ні лікування, ні хоча б адекватного обстеження їй жодного разу так і не провели. У зв'язку з відсутністю лікування гучні звуки зараз завдають їй сильного болю, а необхідність концентрувати увагу і прислухатися в умовах поганого зв'язку – запаморочення та гул у вухах.
«Сказала, що нічого нового не почує і слухати цю брехню не бажає», – зазначив Броніслав Данилович. 14 травня російський суд розглянув скаргу без засудженої.
Повернути на новий розгляд
Сторона захисту в касаційній скарзі наголосила на неприпустимих доказах, що лягли в основу вироку. Серед них, наприклад, підкидання вибухового пристрою до вилученої сумки в період позапроцесуального утримання Ірини Данилович у підвалі ФСБ. За цей час у неї з використанням сили взяли біологічні зразки, які потім раптом виявилися на вибуховому пристрої. Адвоката при цьому не було, натомість, згідно з матеріалами справи, при цих діях були присутні поняті. Один із них потім у суді дав неправдиві свідчення, щоб приховати, що він працює в системі МВС і не мав права бути понятим.
Також захист особливо звернув увагу касації, що вироком міського суду Феодосії встановлено: Ірина Данилович була позбавлена волі 29 квітня 2022 року, а судове рішення про запобіжний захід було винесено лише через вісім днів. При цьому суд самоусунувся від юридичної оцінки восьмиденного перебування політув'язненої у підвалі ФСБ та доказів, які «витиснули» з Данилович за цей час. Втім, суд ухилився за великим рахунком від оцінки не лише факту незаконного утримання і тортур, а й від решти аргументів захисту, без жодної аргументації списавши їх у розряд «необґрунтованих». Апеляційний суд взагалі не став давати жодних оцінок, повністю проігнорувавши всі аргументи.
Крім цього, в касаційній скарзі докладно було представлено, яким чином за час судового процесу порушувалося право на захист. Наприклад, коли суд сам собі вирішив, що оголосить свідчення свідка, щоб не допитувати його в суді, або коли під незаконним приводом відмовив у допиті 15 свідків та вивченні речових доказів. Після цього свідками у кримінальній справі залишилися виключно зацікавлені у результаті справи оперативні співробітники УФСБ та залучені ними ж поняті. Як зазначається у касаційній скарзі, жодної правової оцінки цій обставині апеляційний суд не дав, хоча це явно обмежило бік захисту у поданні доказів невинуватості Данилович.
Насамкінець сторона захисту закликала колегію касаційного суду до гуманності, зазначивши, що кримські суди винесли необґрунтовано суворий вирок. Увагу суду звернули на пом'якшувальні обставини, які суди, що стоять нижче, ігнорували: хороші характеристики, відсутність судимостей та обліків, літні та хворі батьки на утриманні, а також власне підірване в ув'язненні здоров'я. У зв'язку з цим захист вважав, що рішення нижчих судів не можуть вважатися пропорційними та справедливими. Враховуючи все вищевикладене, сторона захисту просила суд вирок скасувати та передати кримінальну справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Залишити вирок без змін
«Вважаю, що касаційна скарга задоволенню не підлягає», – заявив представник державного обвинувачення. На його думку, висновки суду засновані на законно отриманих доказах: свідченнях свідків, речових доказах і висновках експертів, поданих у матеріалах кримінальної справи. Також прокурор переконаний, що всі вони були всебічно вивчені під час судового слідства. Фальсифікацій матеріалів кримінальної справи держобвинувачем також не встановлено, а аргументи захисту, на його думку, правильно визнані неспроможними.
Всі ці твердження прокурор виклав без жодних посилань до фактів, які могли б якось підкріпити та обґрунтувати його висновки, оформлені у вигляді висновків, що не підлягають сумніву. Єдиним винятком став фрагмент застосування тортур. Свою думку, що ці твердження неспроможні, державний обвинувач підкріпив результатами перевірки дій ФСБ, яка порушень не встановила. При цьому прокурор забув додати, що потім результати скасували і перевірка триває й досі.
Але ці нюанси особливо суд не цікавили. Як тільки держобвинувач завершив свій спіч, суд без паузи та пропозиції скористатися сторонам правом репліки оголосив, що йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Судячи з обіцянки повернутися невдовзі, з висновками у справі колегія визначилася вже давно. В оголошеній резолютивній частині ухвали четвертий касаційний суд загальної юрисдикції ухвалив залишити касаційну скаргу без задоволення, а вирок – без змін. Нічого нового Ірина Данилович справді не почула б.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
