Лютий – час згадати події в Криму десятирічної давнини, які стали прологом до початку війни Росії проти України, що триває й досі. Крим.Реалії поговорили з відомою українською співачкою Джамалою про те, як десять років російської анексії змінили її рідний Крим, чи вірить вона у звільнення Кримського півострова, що можна зробити, щоб наблизити цей день, і про що вона мріє.
Десять років – це вік уже дорослої дитини – «дитина, яка виросла в окупації», і це потрібно уявляти, говорячи про цей термін, зазначає Джамала. Свої почуття, визнає співачка, їй найкраще вдається висловити у своїй творчості.
«Я як людина творча, авторка пісень, співачка, я все переношу через музику. Це мій шлях – говорити з цим світом, якщо хочете. І за цей час я написала чимало [пісень] і відлуння всіх моїх почуттів є в моїх альбомах – від «Шляху додому» та «1944» до сьогоднішнього альбому QIRIM, що вийшов у травні 2023-го і набирає обертів у Європі. Це мій шлях комунікувати та говорити про те, що в мене забрали, що в мене болить», – розповіла Джамала.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну – це наслідок анексії Криму в 2014 році, впевнена співачка.
День 24 лютого 2022 року мені один в один нагадав розповіді моєї прабабусі Назилхан
24 лютого 2022 року стало ще одним випробуванням для Джамали та її народу серед інших – боротьби кримських татар за право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, бути визнаними як корінний народ.
«День 24 лютого 2022 року мені один в один нагадав розповіді моєї прабабусі Назилхан. У пісні «1944» я музично показую цей її стан, коли відбувалася депортація, примусова депортація кримських татар із Криму до Середньої Азії. Так я себе, напевно, відчувала, коли 24 лютого на нас летіли російські ракети, і ми не знали, що буде далі – розгубленість, страх, і це все разом. На жаль, боротьба триває», – каже співачка.
Боротьба Джамали сьогодні – її пісні. Під час турів Північною Америкою та країнами Європи, які організовує співачка зі своїми музикантами з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона збирає мільйони доларів на допомогу Україні.
«Я вчора повернулася з Відня… І я рада, що можу продовжувати свою боротьбу, продовжувати свій шлях, наголошувати, що війна в Україні триває щодня. І це навіть добре, що змінюються міста, де проводяться саме такі марафони, благодійні збори для України, бо торік цю річницю «відзначали» у Британії, в Лондоні, цього року це було у Відні, Австрії», – розповідає Джамала.
Не планувала бути ні активісткою, ні дипломатом, каже Джамала. Але страшно від того, що така війна відбувається у 21-му столітті на очах усього світу, який ніби розводить руками.
Я взяла і на всіх екранах – там 20 тисяч людей – написала ці меседжі про політв'язнів
Саме в таких турах, зазначає співачка, вона має можливість розповісти багато про що, в тому числі й про політичні переслідування в Криму.
«У Ліверпулі я робила презентацію альбому QIRIM. Я взяла і на всіх екранах – там 20 тисяч людей – написала ці меседжі про політв'язнів. Я вказала їхні імена. Я сказала, що про це не можна мовчати, – згадує Джамала. – Що я можу робити? Я можу виступати, користуючись своєю популярністю, в тих чи інших країнах використовувати світові майданчики».
Повномасштабна війна змінила ставлення багатьох українців до анексії Криму, зазначає співачка.
Якщо раніше були люди, які пропонували їй змиритися з втратою, то тепер ці люди зрозуміли, що означає залишитися без рідного дому.
«Люди з окупованих територій мені пишуть зараз і кажуть: «Джамало, вибач, ми не розуміли, про що ти тоді казала: як це можна змиритися, віддати і сказати, ну, забирайте, я пішла собі далі?» Напевно, ми маємо вчитися на своїх помилках – шкода, що такою ціною», – розповіла Джамала.
Я хочу вірити, що [визволення Криму] буде раніше, і це справді моя мрія
Мало хто 2014 року міг повірити, що анексія Криму – це так надовго. Не хотіла в це вірити і Джамала. Каже, коли в неї з'явилися діти, мріяла показати їм свій будинок у Криму та місця, де росла. І зараз не хочеться вірити, що ця анексія розтягнеться на довгий час, каже Джамала.
«Я хочу вірити, що [визволення Криму] буде раніше, і це справді моя мрія – повернути наше море, наші гори. Я впевнена, що це буде важкий шлях. Звісно, мені хотілося б, щоб це було вирішено дипломатичним, політичним шляхом. Але як це буде насправді, ніхто не знає», – підсумувала Джамала в інтерв'ю Крим.Реалії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
