Доступність посилання

ТОП новини

Напитися з моря: у Криму показали, як опріснюватимуть воду


Колаж
Колаж

Влада Криму оприлюднила перші документи з основними характеристиками планованого будівництва в Ялті установки з опріснення морської води. Вперше громадськості представлені матеріали про місце майбутнього об'єкта, обсяги води, яку планується отримувати з його допомогою, і способи утилізації сольових відходів. Що відомо про майбутнє опріснення, розповідають Крим.Реалії.

Проєкт опріснення морської води як один зі способів вирішення проблеми вододефіциту в Криму представлений у комплексному плані заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затвердженому урядом Росії торік. На створення опріснювальних установок передбачено майже вісім мільярдів рублів.

Але публічно висловлені думки кримської і російської влади про реалізацію цієї ідеї розходяться. Віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін і заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров стверджують, що проєкт опріснення буде реалізований тільки «в крайньому випадку» і стане резервним джерелом води в регіоні. Таку ж думку озвучував і президент Росії Володимир Путін.

Проте кримські чиновники активно просувають цю ідею. У травні російський глава Криму Сергій Аксенов заявив російським ЗМІ, що для будівництва опріснювача морської води «вже готові майданчики в Ялті та Сімферополі», а також «відпрацьовані всі документи».

Російський глава Криму Сергій Аксенов
Російський глава Криму Сергій Аксенов

Частину цих документів оприлюднено, це дає деяке уявлення про майбутній об'єкт.

«Будівництво в тиші»

Незважаючи на заяви чиновників про заплановане будівництво, у жителів Ялти практично немає об'єктивної інформації про майбутню опріснювальну установку, повідомляє місцевий кореспондент Крим.Реалії.

За його словами, якщо судити із соцмереж, ялтинці негативно ставляться до ідеї опріснення води. Більшість вважають, що кошти, передбачені на його будівництво, потрібно витратити на ремонт існуючих водопровідних мереж та організацію нових каптажів на гірських річках Ялти. При цьому в соцмережах часто посилаються на негативний досвід опріснення води в місті Актау (Казахстан – КР), побоюючись онкологічних захворювань. Але навіть принцип зворотного осмосу мало хто з учасників протесту може пояснити, але ж воду в Ялті опріснюватимуть саме цим методом.

Підписний лист проти будівництва опріснювальних заводів у Криму, що поширювали в Ялті
Підписний лист проти будівництва опріснювальних заводів у Криму, що поширювали в Ялті

Щоб зняти соціальну напругу в Ялті, владі потрібно більш детально роз'яснити людям принцип роботи майбутнього опріснювача, його вплив на екологію моря, розповідати про якість опріснення води. Але поки жодних рухів з боку чиновників у цьому напрямку не видно, каже кореспондент Крим.Реалії з Ялти.

Публічні слухання або будь-які громадські обговорення питання опріснення морської води в Ялті та в цілому в Криму поки не проводилися. А все роз'яснення про нього звелося до заяви Сергія Аксенова про те, що від опріснення води «шкоди точно ніякої немає».

До недавнього часу не було відомо навіть місце розміщення майбутнього опріснювача, незважаючи на те, що голова підконтрольної Росії адміністрації Ялти Яніна Павленко раніше заявляла, що під нього вже визначена земельна ділянка.

Краєвид на Ялту, ілюстративне фото
Краєвид на Ялту, ілюстративне фото

Місцеві журналісти кілька місяців намагалися з'ясувати подробиці майбутнього будівництва. Але різні відомства, в які вони зверталися, ухилялися від прямих відповідей на запитання.

Наприкінці травня на сайті російської адміністрації Ялти з'явилися перші документи, в яких були викладені обґрунтування майбутнього будівництва опріснювальної установки, підготовлені севастопольським державним «Науково-дослідним і проєктним інститутом містобудування, архітектури, пошуків і середовища», а також кримським ТОВ «Інститут «Шельф» . Їхні висновки затверджені наказом Міністерства будівництва ітаархітектури російського уряду Криму 31 травня. У документах представлена основна інформація про майбутнє будівництво.

Опріснювач на пляжі

Як зазначено в документації, затвердженій Міністерством будівництва та архітектури Криму, опріснювальну установку планують побудувати на межі південнобережного селища Отрадне та Ялти.

Об'єкти розмістяться в районі між пляжем «Донбас» і ялтинськими очисними спорудами. Загальна площа території для розміщення опріснювача становить 12,9 гектара, йдеться в документації.

Місцева влада планує отримувати від нього 20 тисяч кубометрів води на добу. Її хочуть підключити до міських мереж, проти чого раніше виступали місцеві жителі.

Проєктна потужність комплексу водопровідних споруд – 20 тисяч кубометрів на добу
З технічної документації

«Підключення споруд і мереж планованого водогону опріснення морської води за технологією зворотного осмосу планується виконати до існуючих мереж водопостачання, водовідведення, електропостачання та зв'язку. Проєктна потужність комплексу водопровідних споруд – 20 тисяч кубометрів на добу. Для транспортування морської води з точки водозабору до майданчика станції очистки та опріснення передбачається установка двох насосних станцій – I і II підйому», – сказано в обґрунтуванні майбутнього будівництва.

Для електропостачання опріснювальної установки передбачається її підключення до «комплектної двохтрансформаторної підстанції 10 (6)/0,4 кВ з потужністю трансформаторів – 680 кВА кожен, поєднану з РП 6 кВ».

Запуск другої гілки енергетичного мосту з Кубані до Криму
Запуск другої гілки енергетичного мосту з Кубані до Криму

«Для питного водопостачання»

У результаті опріснення морської води в Ялті чиновники розраховують отримати питну воду для забезпечення споживачів регіону.

«Якість води після очищення – вода питної якості відповідно до вимог санітарно-епідеміологічних правил. Основною технологією опріснення є технологія зворотного осмосу, в якій опріснення проводиться за рахунок продавлювання морської води через напівпроникну мембрану під тиском, що перевищує осмотичний. Зворотньоосмотичні мембрани пропускають чисту воду і затримують молекули з домішками у воді. У місці водозабору будуть розміщені рибоохоронні споруди, морська вода забиратиметься на відстані 200 метрів від берега», – роз'яснюють експерти, які підготували обґрунтування.

Розсіл тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, Ізраїль 16 травня 2010 року
Розсіл тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, Ізраїль 16 травня 2010 року

Концентрат від установки зворотного осмосу першого ступеня планують спрямовувати на «блок рекуперації енергії», потім скидати в мережу виробничої каналізації та далі в море. Туди ж, згідно з документами, планують направляти й відходи у вигляді «промивних вод від промивки самопромивних фільтрів, насипних механічних фільтрів і фільтрів кондиціонування».

Багато кримчан побоюються, що скидання концентрату від зворотного осмосу і промивних вод у море може вплинути на екологію в акваторії Чорного моря. Наскільки це ймовірно, поки точно невідомо, оскільки на цей рахунок є різні думки. Крим.Реалії продовжать вивчати цю тему й найближчим часом оприлюднять позитивні та негативні висновки експертного співтовариства про опріснення води методом зворотного осмосу, який планують реалізувати в Криму.

У березні віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов повідомив, що проєкт будівництва опріснювальної установки в Ялті планують реалізувати до кінця 2022 року. Укладення контракту для її будівництва, за його словами, планується в липні. Будівництво опріснювальної станції в Ялті оцінюють у 3,3 мільярда рублів.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG