У ніч із 30 на 31 травня атак українськими ракетами і БПЛА зазнав нафтовий термінал у російському порту «Кавказ», розташований на Таманському півострові, який входить до складу Керченської поромної переправи.
Яку роль відіграє цей об'єкт у постачанні російських військових в анексованому Росією Криму та в окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, розбиралися Крим.Реалії.
Гучні вибухи та яскрава пожежа
Перші вибухи жителі Керчі почули на початку третьої ночі, про це повідомили місцеві Telegram-канали. Місцерозташування джерела звуків було незрозумілим, але найголосніше вони були чутні в керченських районах Капкани, Жуківка, а також у селі Глазівка, що неподалік порту «Крим» і Керченської поромної переправи. Керченський міст був перекритий для руху, в порту лунала сирена.
Незабаром у місцевих чатах з'явилися повідомлення про пожежу в порту «Кавказ», що у російській Тамані – це другий порт на лінії Керченської поромної переправи. Керч і російський порт «Кавказ» поділяє близько 17 км. Вибухи були настільки потужними, що їх чули у Темрюку, що на відстані 20 км.
Друга хвиля вибухів у районі порту «Кавказ» пролунала о четвертій годині ранку, Telegram-канал «Крымский ветер» повідомив, що працює російська ППО, опублікувавши пізніше фотографію сильної пожежі, ймовірно, в районі нафтобази.
Губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв повідомив, що цієї ночі відразу в кількох муніципалітетах регіону було відбито масовану атаку українських безпілотників. При цьому є пошкодження об'єктів інфраструктури та постраждалі.
«Усі безпілотники були знищені силами ППО. У Новоросійську спеціальні служби ведуть обстеження території та пошук збитих апаратів. За попередньою інформацією, постраждалих і руйнувань немає, – написав глава краю у своєму Telegram-каналі. – Найсерйозніша ситуація у Темрюкському районі – там від повітряного удару постраждала інфраструктура нафтобази («Таманьнафтогаз» у селищі Волна – КР). Пошкоджено та горять 3 цистерни з нафтопродуктами».
На початку сьомої години ранку керівник Темрюкського району Федір Бабенков повідомив, що сталося займання трьох залізничних цистерн із мазутом і наразі пожежу на нафтобазі загасили.
«В результаті НП постраждали два співробітники нафтобази. Медики зафіксували у чоловіків неважкі травми, їхньому здоров'ю нічого не загрожує», – написав очільник району.
Однак супутники системи Американського космічного агентства (NASA) FIRMS фіксували загоряння в районі порту «Кавказ» і після сьомої години ранку.
Міноборони РФ повідомило, що черговими засобами ППО над територією Краснодарського краю знищено і перехоплено 5 протикорабельних ракет «Нептун» і 29 БПЛА.
Ударна група угруповання сил і засобів Військово-морських сил України уразила нафтовий термінал порту «Кавказ» у Краснодарському краї РФ, повідомив Генштаб ЗСУ.
За даними відомства, поразку завдано кількома ракетами з берегового ракетного комплексу «Нептун». Зазначається, що результати об'єктивного контролю підтверджують вибухи в місцях прицілювання, а точність ураження цілей дорозвідується. Генштаб повідомляє, що російська протиповітряна оборона не змогла збити цілі над об'єктами, які використовуються для логістики та постачання армії РФ.
За даними Telegram-каналу ASTRA, під атаку потрапила електропідстанція в хуторі Білий Темрюкського району, яка входить до складу так званого «енергомосту до Криму». Підстанція зазнала пошкоджень, але продовжила свою роботу.
Важливий порт для військової логістики
Порт «Кавказ» – п'ятий за вантажообігом у Російській Федерації та другий за вантажообігом у Чорноморсько-Азовському басейні після Новоросійська. Він також є одним із найбільших пасажирських портів федерації.
Об'єкт збудований у 1953 році на косі Чушка в Керченській протоці, у Темрюкському районі Краснодарського краю Росії. Основне призначення – обслуговування Керченської поромної переправи на лінії «порт Крим» – «порт Кавказ». Інфраструктура порту дозволяла здійснювати перевезення пасажирів, автомобілів і залізничних поїздів.
Поруч із портом «Кавказ» було збудовано однойменну залізничну станцію, яка виконувала маневрові роботи з формування поїздів і накатки вагонів на пором. Для захисту від хвиль і льоду акваторію порту оточили хвилерізами.
Наприкінці 1980-х років через старіння і зношування залізничних поромів, що використовуються, спочатку були припинені перевезення пасажирських, а через кілька років і вантажних складів. Функціонування автомобільно-пасажирського поромного сполучення при цьому не припинялося. Перевезення вантажних вагонів відновилося у 2004 році з приходом нових залізничних поромів та реконструкцією портових споруд.
Морський порт «Кавказ» приймає судна завдовжки до 130 м, завдовжки до 14,5 м, осадкою до 5 м.
Стара частина порту, побудована для Керченської переправи, називається Північним районом; нова, побудована для експортних вантажів – Південним.
Північний район порту доступний для суден завдовжки до 140 м, завширшки до 21 м і осадкою до 5 м. Південний район порту доступний для суден завдовжки 140 м, завширшки 17 м і осадкою до 3,5 м.
Залізничні поромні перевезення здійснює ТОВ «Аншип», дочірнє підприємство групи компаній «АнРуссТранс» (більшість маршрутів) і ТЕС-термінал.
У 2009 році було відкрито нову залізничну поромну лінію порт «Кавказ – Варна» (Болгарія), на якій працює пором «Авангард» місткістю 45 умовних вагонів. 2010 року на цю лінію вийшов другий пором «Славянин» місткістю 50 вагонів. У 2011 році було відкрито поромну лінію Зонгулдак (Туреччина) – порт «Кавказ», на яку вийшов пором «АНТ-2» місткістю 80 автофургонів і 86 пасажирів. Із 2018 року пором до Туреччини не ходить.
Після анексії Криму Росією, з 2014 року і аж до закінчення будівництва мосту через Керченську протоку, поромна переправа була єдиним шляхом постачання на півострів усіх вантажів, починаючи від палива та закінчуючи товарами народного споживання й окремими видами продовольства.
Керченська поромна переправа в сезон штормів працює із серйозними перебоями. Вона може не функціонувати кілька днів. Через це формуються кілометрові черги з вантажівок у Криму та російської Кубані. Коли Керченський (Кримський) міст було відкрито, обсяг вантажів через Керченську морську переправу майже зійшов нанівець.
1 жовтня 2018 року Керченська поромна переправа призупинила роботу після відкриття вантажного руху Керченським мостом. Пізніше роботу переправи було відновлено, а кількість рейсів між Кримом і сусідньою Росією скоротилася до двох на день.
Наприкінці вересня 2020 року Керченська поромна переправа зупинила роботу на невизначений термін, а пороми, що їй належали, було вирішено продати.
Друге життя переправа отримала після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну й особливо після першої успішної атаки по Керченському мосту в жовтні 2022 року, коли рух вантажного транспорту мостовим переходом було призупинено.
Відтоді на поромах переправляється значна кількість військових вантажів – військова техніка, паливо для постачання російського військового угруповання в анексованому Криму та на захоплених територіях Херсонської і Запорізької областей.
Важливу роль у цьому постачанні відіграє нафтобаза в порту Кавказ. Її часткове ураження, а також виведення з ладу залізничного порома «Авангард» внаслідок ракетного удару по Керченському порту напередодні суттєво ускладнять логістику для російської армії в Криму та на південних фронтах.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
