Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

Російським кораблям-розвідникам «не щастить» у Чорному морі. Що відомо про атаку на РК «Приазовье»


Скріншот відео, опублікованого Міноборони РФ. У російському військовому відомстві стверджують, що в Чорному морі був атакований російський військовий розвідувальний корабель «Приазовье»
Скріншот відео, опублікованого Міноборони РФ. У російському військовому відомстві стверджують, що в Чорному морі був атакований російський військовий розвідувальний корабель «Приазовье»

Російський військовий розвідувальний корабель «Приазовье» був атакований морськими безпілотниками в Чорному морі – таку заяву зробили у російському Міністерстві оборони. За деякими даними, атака на «Приазовье» сталася в тому ж районі Чорного моря, де раніше отримав пошкодження російський розвідувальний корабель «Иван Хурс». Що відомо про «Приазовье», чим займаються російські кораблі-розвідники і чому повідомлення про атаки на них надходять з одного району Чорного моря – читайте в матеріалі Крим.Реалії.

У Росії 11 червня повідомили про атаку на розвідувальний корабель Чорноморського флоту РФ «Приазовье» в Чорному морі, за 300 кілометрів від Севастополя. Міноборони Росії стверджує, що «близько 1:30 ночі корабель відбив атаку шести морських безпілотників», коли «виконував завдання контролю за обстановкою та забезпечення безпеки за маршрутами пролягання газопроводів «Турецький потік» та «Блакитний потік» у південно-східній частині Чорного моря».

Російське військове відомство опублікувало відео стрілянини з борту корабля та вибухів у Чорному морі.

Скріншот відео, опублікованого Міноборони РФ. У російському військовому відомстві стверджують, що в Чорному морі був атакований російський військовий розвідувальний корабель «Приазовье»
Скріншот відео, опублікованого Міноборони РФ. У російському військовому відомстві стверджують, що в Чорному морі був атакований російський військовий розвідувальний корабель «Приазовье»

Підтвердити чи спростувати цю інформацію неможливо через військові дії та окупацію Кримського півострова.

Росія звинуватила у цій атаці Збройні сили України. Українські відомства публічно не коментували подію.

Що відомо про корабель

Середній розвідувальний корабель Чорноморського флоту Росії ССВ-201 «Приазовье» проєкту 864 було введено в експлуатацію у 1987 році. Його основними завданнями є радіотехнічна розвідка, фіксація переміщення кораблів ймовірного супротивника, спостереження за артилерійськими стрільбами та пусками ракетного озброєння, а також гідроакустична розвідка.

Середні розвідувальні кораблі проєкту 864 «Меридиан» завдовжки 91,5 та завширшки 14,5 метрів обладнані комплексами радіорозвідки («Профиль-М», «Ротор-С», «Прохлада»), комплексами радіотехнічної розвідки («Визир», «Конус», «Октава», «Заря-1»), гідроакустичною станцією (ОГАС МГ-349 «Рось-К»).

На озброєнні кораблів цього типу є переносний зенітно-ракетний комплекс «Игла» та артилерійський комплекс АК-306М.

Розвідувальний корабель «Приазовье» проєкту «864» ЧФ Росії, архівне фото
Розвідувальний корабель «Приазовье» проєкту «864» ЧФ Росії, архівне фото

Що роблять кораблі-розвідники РФ у Чорному морі

Керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії спростував заяву російського Міністерства оборони про корабель «Приазовье», який нібито «виконував завдання забезпечення безпеки маршрутами пролягання газопроводів «Турецький потік» і «Блакитний потік» у південно-східній частині Чорного моря». Експерт наголосив, що російський корабель перебував у цій частині моря з розвідувальною місією.

Коли росіяни кажуть, що «Иван Хурс» чи «Приазовье» перебували у певному районі моря з метою «безпеки», – це брехня
Павло Лакійчук

– Це 519-й дивізіон розвідувальних кораблів, що базується на причалі трохи на південь від Мінної стінки в Севастополі. Чисельність кораблів скоротилася до чотирьох. «Приазовье» колись вважався перспективним кораблем нового проєкту, зараз він уже старий. Новіший – «Иван Хурс», який нещодавно поранили. Це два основні. Є ще два старі середні розвідувальні кораблі – однотипні з «потопленим турецькими вівцями» розвідувальним кораблем «Лиман». Коли росіяни кажуть, що «Иван Хурс» чи «Приазовье» перебували у певному районі моря з метою «безпеки», – це брехня. Вони не мають такого озброєння, щоб забезпечувати безпеку. Їхнє основне озброєння – це засоби радіоелектронної та гідроакустичної розвідки.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Павло Лакійчук звернув увагу на те, що два інциденти з російськими розвідувальними кораблями сталися приблизно в тому самому районі Чорного моря. Після того, як атакований морськими дронами розвідувальний корабель ЧФ РФ «Иван Хурс» повернувся до Севастополя, на зміну йому вийшов корабель «Приазовье». За словами експерта, у цьому районі Чорного моря російські військові кораблі проводять розвідку дій ЗСУ, а також розвідку діяльності морських та оборонних відомств Туреччини, Румунії та інших причорноморських держав.

– Щоб запеленгувати якийсь об'єкт у короткохвильовому діапазоні, необхідно створити так звану пеленгаторну базу. Має бути не менше трьох точок прийому сигналу. Пеленги з цих точок утворюють трикутник, у центрі якого буде джерело випромінювання. Для того, щоб пеленгувати радіотехнічні засоби та засоби зв'язку ЗСУ, росіянам треба мати три точки. Для цього в Севастополі є третій загін радіорозвідки, друге місце пеленгування – у Москві, але потрібна третя точка, яку потрібно винести максимально на південний захід. Саме тому в районі Чорного моря постійно перебуває російський розвідувальний корабель.

Розвідувальний корабель ЧФ РФ «Иван Хурс», архівне фото
Розвідувальний корабель ЧФ РФ «Иван Хурс», архівне фото

Експерт зазначив, що крім комплексів радіоелектронної розвідки, розвідувальний корабель «Приазовье» обладнаний ОДАС МГ-349 «Рось-К» – гідроакустичною станцією з гідроакустичною антеною, що запускається. Це дозволяє кораблю вести підводну розвідку.

Що сталося з «Приазовьем»?

Підтвердження інформації про атаку на «Приазовье», оприлюднену російським Міністерством оборони, наразі немає. Росія неодноразово робила заяви, що суперечать фактам, як до повномасштабного вторгнення в Україну, так і після вторгнення.

Проте попередній інцидент із російським розвідувальним кораблем «Иван Хурс», після якого було опубліковано численні відео, може бути непрямим підтвердженням нової атаки, вважає Павло Лакійчук.

Очевидно, що ЗСУ взялися за засоби розвідки противника
Павло Лакійчук

– Якщо зважити на те, що «Ивану Хурсу» трохи «підрихтували корму», то атака могла бути. Очевидно, що ЗСУ взялися за засоби розвідки противника: це засоби цілевказівки, з вини яких по українських містах летять ракети. Їх треба знищувати. Вони виходять у цей район для розвідки, несуть військово-морський прапор та є законними військовими цілями. Навіть якщо атака була, але без ураження, значить наступного разу корабель дістануть. Люди кажуть, що після повернення «Ивана Хурса» до Севастополя росіяни запрошували попів із кадилами, щоб освятити корабель – щоб він добре плавав. Думаю, ЗСУ допоможуть, щоби він на дні добре лежав.

Розвідувальний корабель «Приазовье» проєкту «864» ЧФ Росії (на задньому плані), архівне фото
Розвідувальний корабель «Приазовье» проєкту «864» ЧФ Росії (на задньому плані), архівне фото

Хто зараз домінує в Чорному морі

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук нагадав, що після початку повномасштабного військового вторгнення Росії українські військові неодноразово мали військові успіхи в морському бою та на узбережжі, окупованому військовими РФ. Це і потоплення флагмана російського Чорноморського флоту, крейсера «Москва», і вибухи на російських військових кораблях у порту окупованого Бердянська.

Росія вступала у війну, будучи цілком упевненою в тому, що вона має перевагу в морі. Це була їхня стратегічна помилка
Павло Лакійчук

– Росія вступала у війну, будучи цілком упевненою в тому, що вона має перевагу в морі. Це була їхня стратегічна помилка у розрахунках, оскільки Чорне море – насправді невелике, і не кількість кораблів визначає домінування у ньому. Це продемонстрували українці творчим використанням і балістичних ракет, і крилатих ракет, і морських. Вперше застосувавши український протикорабельний комплекс «Нептун», а згодом продемонструвавши отримані від наших партнерів «Гарпуни», ЗСУ показали супротивникові, що домінування не буде, що фактично Україна має зброю стримування. А використання морських дронів – це взагалі нове у тактиці сучасного морського бою, яке ще вивчатимуть.

Експерт зазначив, що за рік бойового використання озброєння українські військові значно удосконалили його технічно та напрацювали тактичні прийоми його застосування.

Фактично противник біжить у східну частину Чорного моря, але його і там дістають час від часу
Павло Лакійчук

– Коли кажуть, що одна атака не вдалася, то це нормально. Це говорить про те, що державні випробування українського озброєння ми здійснюємо не на умовних мішенях, а в реальному бою з реальними бойовими цілями. Якщо підходити з цієї точки зору, все йде добре. Противник уже боїться перебувати у північно-західній частині Чорного моря, починає боятися виходити в центральну частину Чорного моря. Якщо подивитися за кількістю базування кораблів у севастопольських бухтах, фактично противник біжить у східну частину Чорного моря, але його і там дістають час від часу. Поки що – з повітря, але я думаю, що і з моря діставатимуть не менше.

24 травня телеграм-канал «Рыбарь», який, як стверджують російські ЗМІ, пов'язаний із силовиками Росії, заявив, що розвідувальний корабель РФ «Иван Хурс» був атакований морськими дронами. Пізніше пресслужба російського відомства продемонструвала відео ймовірної атаки на російський корабель. Після цього в низці українських та російських телеграм-каналів з'явилося відео, на якому, ймовірно, зафіксовано атаку морського БПЛА на російський розвідувальний корабель «Иван Хурс» у Чорному морі. На відео, що з'явилося у мережі, зйомка ведеться з надводного безпілотника. Він наближається до корабля – це «Иван Хурс». Зйомка закінчується, коли безпілотник наближається до борту корабля на дуже близьку відстань, і зіткнення неминуче.

Експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко заявив раніше, що одним із завдань розвідувального корабля ЧС РФ «Иван Хурс» було«стежити за комплексами протиракетної оборони Patriot, які нещодавно були встановлені в Румунії».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG