Керченська поромна переправа після травневої ракетної атаки знову забезпечує військову логістику Росії, заявляють у Збройних силах України. Російська влада Криму підтверджує: переправа працює у штатному режимі, забезпечуючи пасажиро- та вантажоперевезення. Що відбувається на цьому важливому транспортному вузлі, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
До російської анексії Криму в 2014 році Керченська поромна переправа забезпечувала основне транспортне та вантажне сполучення між Кримом і РФ поряд із залізничними перевезеннями. Вона з'єднує порти «Крим» у Керчі та «Кавказ» – у Краснодарському краї Росії.
Після того, як російська влада в односторонньому порядку побудувала міст через Керченську протоку, переправу на кілька років закрили через непотрібність, а її пороми навіть намагалися розпродати.
Відновити її роботу Росія була змушена під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, коли ЗСУ завдали першого удару по Керченському мосту восени 2022 року. Тоді переправа стала запасним логістичним маршрутом для сполучення між Кримом і Росією.
30 травня цього року переправа зазнала ракетної атаки. У Генштабі Збройних сил України заявили, що завдали по ній удару ракетами ATACMS, оскільки вона «активно використовувалася для забезпечення російського угруповання військ».
Менш як за місяць після цього переправу знову використовують для перевезення військових вантажів, стверджують у ЗСУ.
Удар по поромах та логістиці
Про суттєві пошкодження двох поромів внаслідок ракетного удару в ніч на 30 травня заявляли у ЗСУ. Один із них сів на мілину, чим заблокував функціонування всієї Керченської переправи, стверджують у Генштабі ЗСУ.
Очевидці повідомляли Крим.Реалії, що в Керченському морському рибному порту після ракетного удару було пришвартовано залізничний пором, на якому залишився помітний дефект борту.
Російська влада Криму, у свою чергу, повідомила про пошкодження скління надбудов двох поромів – автомобільного та залізничного, які постраждали від нібито уламків збитих ракет. Жертв серед моряків та цивільних немає, стверджували чиновники.
Російський Telegram-канал ASTRA повідомляв, що постраждав пором «Конро Трейдер», а член його екіпажу Роман Стась отримав поранення. Крім того, на поромі «Авангард» було поранено чотирьох людей, у тому числі двох молодих практикантів.
За даними цього Telegram-каналу, в результаті ракетної атаки в ніч на 30 травня затонув російський лоцманський катер «Мечта» і було знищено чотири російські катери КС 701 типу «Тунец».
Офіційних підтверджень цієї інформації з боку російської влади немає.
У ніч проти 31 травня ракети та безпілотники атакували також нафтовий термінал у російському порту «Кавказ» на Таманському півострові.
«Кавказ» – другий за вантажообігом російський порт в Азово-Чорноморському басейні й один з найбільших пасажирських портів. З ним забезпечує сполучення Керченська поромна переправа.
Удари по поромній переправі та порту в Керчі впливають на логістику російської армії в Криму і забезпечення її підрозділів на південному фронті в Україні, зазначають у ЗСУ.
Сотні пасажирів та автотранспорту щодня
Наступного дня після ракетної атаки на Керченську поромну переправу – 31 травня – вона призупиняла роботу «до особливого розпорядження», повідомляла ТАСС. Після оцінки пошкоджень її роботу буде відновлено, обіцяв міністр транспорту російського уряду Криму Микола Лукашенко.
Керченська поромна переправа працює у штатному режиміМіністерство транспорту Криму
На сьогодні Керченська поромна переправа продовжує працювати, виконуючи не менше десятка рейсів на день, стверджують у Мінтрансі російського уряду Криму.
«Керченська поромна переправа працює у штатному режимі. Минулої доби було реалізовано 14,5 рейсів, перевезено 455 одиниць автотранспорту, 712 пасажирів. У пріоритетному порядку переправляються вантажівки з продуктами харчування та товарами першої необхідності», – повідомляють у відомстві.
За інформацією Мінтрансу Криму, на даний момент на переправі задіяні всі сім поромів. Виходячи з цього, випливає, що перевезення здійснюють, у тому числі, і пороми, що постраждали.
Для антитерористичного захисту об'єктів морської транспортної інфраструктури та суден переправа працює у світлий час доби, зазначають чиновники.
Переправа служить дешевим способом сполучення між Кримом і Росією. Проте вона не має суттєвого значення для цивільних вантажоперевезень, поки діє «сухопутний коридор» через окуповані Росією південні області України, каже голова російської Асоціації вантажоперевізників та експедиторів Криму, ексміністр транспорту підконтрольного Москві уряду Криму Анатолій Цуркін.
На логістику зупинка переправи не вплинеАнатолій Цуркін
«Через переправу йшло лише 2-3% від вантажопотоку до Криму та Севастополя, бо всі давно перевели транспорт на сухопутний маршрут. Переправа вночі стоїть, у шторм стоїть, і це занадто затягує доставку. Але відновити її роботу необхідно, бо малий бізнес користується поромом – «Газелі», «Форди» невеликі, наприклад. А сухопутною частиною («сухопутний коридор», який «пробили» російські війська через окуповані південні області України – КР), зараз близько трьох тисяч вантажівок проходить за добу. І кожен другий – до Криму. Тому на логістику зупинка переправи ніяк не вплине», – заявляє він.
Поромна переправа активно використовується ворогомДмитро Плетенчук
Після ракетного удару 30 травня Керченська поромна переправа продовжує служити засобом військової логістики Росії, заявив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Так, я можу констатувати, що вона зараз працює. Ця поромна переправа активно використовується ворогом для забезпечення свого угруповання військ у тимчасово окупованому Криму», – сказав він 19 червня.
«Можливо, ви не потопите авіаносець, але залишите його без зброї»
Анексований Росією Крим є «непотоплюваним авіаносцем» для глави Кремля Володимира Путіна, але починає виглядати непридатним «для плавання», пише у своїй статті для The Telegraph ексофіцер Королівського флоту Великої Британії Том Шарп.
Пережміть ці артерії і, можливо, ви і не потопите авіаносець, але залишите його без силової установки, зброї та продовольстваТом Шарп
Він зазначає, що Крим постачають чотири основні артерії: Керченський міст (автомобільний та залізничний), а також пороми, залізниця й автомобільні траси на півночі Криму та окупованій частині півдня України.
«Пережміть ці артерії і, можливо, ви і не потопите авіаносець, але залишите його без силової установки, зброї та продовольства», – пише автор.
Том Шарп зазначає, що йдеться не про деокупацію Криму, а про те, щоб «зробити його неважливим як оперативний вузол». Після того, як влада США зняла обмеження на використання деяких видів зброї на окупованій Росією території України, варто прагнути до того, щоб «задушити» Крим логістично, вважає Том Шарп, оскільки для Росії «це буде дуже дорого і ганебно».
Про те, що удари ЗСУ по Криму демонструють вразливість півострова і роблять його «тягарем» для Росії, пише і видання The Economist.
Мета військової кампанії України в Криму, на думку видання, – ізоляція Криму, щоб «задушити» його як логістичний центр і таким чином витіснити російські сили з півдня України.
За словами британського професора військових досліджень Лоуренса Фрідмана, якого цитує видання, Крим є слабким місцем для Росії – «вона має надто багато чого там захищати, тому це найкращий спосіб для України чинити реальний тиск на Путіна, щоб досягти поступок у майбутньому».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
