Російська влада Криму ускладнює умови знаходження трудових мігрантів на території анексованого півострову. З чим це пов'язано, як це відбувається і що з цього приводу думають кримські лідери думок, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
За інформацією начальника відділу з питань трудової міграції управління з питань міграції російського МВС у Криму Ксенії Темрякович, близько 400 нелегальних мігрантів вигнали із Криму з початку 2024 року.
«За три місяці 2024 року ми виявили близько 2700 фактів порушення міграційного законодавства, винесено 392 рішення про адміністративне видворення іноземних громадян з території РФ», – зазначила Темрякович.
Російський політолог, військовий блогер Олексій Живов, який переїхав до Сімферополя після анексії, заявив про необхідність створення управління боротьби з етнічною злочинністю.
«У нас, з одного боку, йде кримінальна хвиля, яка наростає, з іншого, – набагато більш екстремістська політична хвиля, яка загрожує державності Росії. Ось ці дві хвилі прямо зараз потрібно «гасити» найжорсткішим чином. Необхідно приймати радикальні рішення, тому що вони на користь РФ», – заявив Живов в етері телеканалу «Крим 24».
Російський голова Криму Сергій Аксьонов 15 квітня повідомив, що «у Криму правоохоронцями виявлено понад 500 осіб, які порушили міграційне законодавство, з них близько ста – незаконно працювали».
«Трудова міграція має стати більш контрольованою, а порушники закону – гарантовано висилатися за межі Росії. Ми плануємо до 1 травня підготувати законодавчі ініціативи щодо посилення заходів впливу та відповідальності, аж до кримінальної, за порушення порядку перебування та подальшого видворення іноземців, які порушили російські закони», – написав Аксьонов на своїй сторінці у «ВКонтакті».
Судячи з численних коментарів до цієї посади, тема хвилює кримчан.
«Банальна кампанійщина. У Коктебелі бігають натовпи мігрантів із Середньої Азії, живуть незрозуміло де і з яких підставах, і всім глибоко байдуже. Через кілька днів усі забудуть про цей указ, і все продовжиться», – скептично оцінив ситуацію у своєму коментарі до посади російський блогер Олександр Горний, який переїхав після російської анексії до Коктебеля.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що розпочата політика посилення щодо мігрантів із Середньої Азії в Криму призведе до зростання порушень прав людини серед цієї категорії суспільства.
«У Криму справді багато мігрантів. Насамперед, це самі росіяни, і представники різних народів, які вважають себе росіянами. Це всі землі, куди ступив їх чобіт, вважають своїми. А самі росіяни та їхня окупаційна влада вважають мігрантами лише представників держав Центральної Азії, які з'явилися в Криму разом із окупантами. Порушення прав людини щодо цих громадян з боку окупантів дуже поширені, і ця тема заслуговує на окреме висвітлення», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.
Радянський дисидент, кримський правозахисник Олег Софяник, вимушений покинути рідний Севастополь через загрозу репресій, розповів Крим.
«Мігрантів залучають до будівництва і в сільському господарстві. Тут утворилися стійкі діаспори, і до Криму потягнулися вже й родини заробітчан. А потім почались проблеми. Серед мігрантів чимало прихильників радикальних ісламських поглядів. Вони абсолютно не інтегруються в місцеве суспільство. У багатьох містах мігранти стали лідирувати у вуличних розбірках та у криміналі. За моєю інформацією, у Севастополі вихідці з Таджикистану взяли під контроль район вулиць Толстого та Комуністичної. Вихідці з Узбекистану контролюють вуличну торгівлю у місті. Але королі кримінального світу Севастополя та Криму – це вихідці з Чечні та Дагестану. Мігранти байдужі, а часто й ворожі до ідей «російського світу». Всі ці облави та висилки мігрантів мають «косметичний» та тимчасовий ефект. Процес внутрішньої смути та краху останньої імперії невблаганно наближається і роль мігрантів у цьому буде значною», – розповів правозахисник.
Громадській діяч з Ялти (його прізвище редакція не називає з метою безпеки) у коментарі Крим.Реалії зазначив, що в Криму після анексії значно зріс попит на трудових мігрантів.
«Взагалі дивна ситуація складається у сфері міграційної політики. З одного боку, потреба у трудових мігрантах величезна, оскільки значна частина працездатного населення РФ зараз зайнята у нетрудовій сфері. Слід зазначити, що лише для підтримки кількості населення на нинішньому рівні Росії потрібно залучати щороку від 400 тисяч мільйона мігрантів, вважають експерти. А тут ініціатива щодо обмеження їхньої кількості – тут треба якось визначитися. Щодо Криму, то, справді, кількість мігрантів тут помітно збільшилася», – зазначив громадській діяч.
Активіст із Білогірська (його прізвище редакція не називає з метою безпеки) також підтверджує, що трудових мігрантів у Криму за останні роки стало значно більше.
«Вихідці із країн Центральної Азії з 2014 року масово поїхали до Криму на заробітки. Чимало у Криму вимушених переселенців із материкової України, які не хочуть інтегруватися у російське правове поле. Ініціативи Аксьонова, на мою думку, мають дві мети. По-перше, це змушує громадян України, які переїхали сюди після 24 лютого 2022 року, отримувати російські документи та легально працевлаштовуватись у Криму. По-друге, ці ініціативи спрямовані на те, щоб запровадити у правове поле мігрантів із Центральної Азії, багато з яких перебувають у Криму нелегально та не є громадянами РФ. Неабиякою мірою на посилення міграційного законодавства в Криму зіграв роль каталізатора теракт у підмосковному «Крокус-сіті-холі», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.
Активіст із Сімферополя (його прізвище редакція не називає з метою безпеки) впевнений, що у проблемі винні не мігранти, а управлінська вертикаль у Криму.
«Тут питання до самого Аксьонова: чому потік робочої сили, що передбачає міграцію кваліфікованих працівників і фахівців, перетворився на стихійні набіги малограмотних осіб, що погано знають російську мову з колишніх середньоазіатських республік СРСР. А щоб трудової міграції не було, потрібні гідні зарплати та умови праці для кримчан. А так це все – хайп та популізм! Спроба відвернути увагу громадян від провальної управлінської діяльності, корупції та крадіжки держкоштів», – зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.
Російська влада Криму ввела обмеження на роботу іноземців у 35 сферах. Серед них – рослинництво, тваринництво та полювання; видобуток корисних копалин; виробництво харчових продуктів та напоїв; забезпечення електроенергією та газом; збір та обробка стічних вод. Крім того, трудовим мігрантам в анексованому Криму забороняється працювати в оптовій та роздрібній торгівлі (крім продажу автомобілів та мотоциклів); на телебаченні та радіо; в операціях із нерухомістю; в освіті; у сфері спорту, відпочинку та розваг. Також іноземцям у регіоні забороняється займатися видавничою діяльністю, орендою та лізингом, працювати у галузі інформаційних технологій, у бібліотеках, архівах, музеях. Крім того, відтепер у патенті на тимчасову роботу для іноземців вказуватиметься їхня професія.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
