21 вересня 2022 року в Росії оголосили про «часткову мобілізацію» в країні. Через рік російська федеральна і призначена Москвою кримська місцева влада продовжує запевняти, що нової хвилі мобілізації не буде, а «спеціальна військова операція» (СВО – так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року, – КР) «йде за планом». Водночас спостерігачі кажуть, що «прихована мобілізація» триває, і, за даними російських ЗМІ, у Криму поспішно закінчують формування казачого батальйону «Таврида» в системі Росгвардії, щоб відправити його на Південь і Схід України з бойовими та поліцейськими функціями.
Які річні підсумки та перспектива мобілізаційної роботи агресора, чому російська мобілізація в Криму та на окупованих Кремлем інших територіях України триває, як у Криму та сусідній Росії через казачі воєнізовані формування проводять мобілізаційні заходи – у матеріалі Крим.Реалії.
Перші казачі штурмові батальйони «Таврида» – негласні ПВК Аксьонова
20 лютого 2022 року, за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, із Сімферополя до окупованого Донецька прибув отаман створеного Москвою роком раніше Чорноморського казачого війська (ЧКВ) Антон Сіроткін. Згідно зі звітом отамана, у Донецьку він розпочав формування 1-го казачого штурмового батальйону (КШБ), потім 18 березня 2022 року сформував 2-й. КШБ отримали назву «Тарида» та з 24 лютого вже були на «передовій». За безпосередньої участі російської влади півострова, зокрема російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами Аксенов), та на виділені з регіонального бюджету гроші КШБ «Тарида» отримували озброєння, бойову техніку та спорядження. Про мобілізацію в Росії тоді ще не говорили.
Перманентна «часткова мобілізація» – військовий винахід Кремля
На думку керівника військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ) Павла Лакійчука, яку він висловив у бесіді з журналістом Крим.Реалії, оголошена в Росії торік восени «часткова мобілізація» не припинялася: ані юридично, ані практично.
У Криму та в захоплених районах Півдня і Сходу України не діють закони, працює лише «правда автомата»Павло Лакійчук
«По-перше, такого поняття як «часткова мобілізація» у російському законодавчому полі немає. По-друге, замість указу про завершення мобілізації суспільство отримало заяву прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова про те, що «призов на військову службу за мобілізацією завершено, але мобілізація включає також і низку деяких «заходів». Для заспокоєння «глибинного народу» у Росії це вважали за достатнє. І ось – мобілізаційні «заходи» продовжують досі. У різних регіонах Росії з різною інтенсивністю: у Москві та Санкт-Петербурзі – майже непомітно, на периферії – на повну силу. Особливо – в окупованому Криму та на захоплених районах Півдня та Сходу України. Там не діють закони, працює лише «правда автомата». Низка експертів передбачає чергову «хвилю» мобілізації, але не може визначитися, коли її оголосять, – у жовтні, до президентських виборів, або в березні, вже після їх «фальсифікації під Путіна». Я думаю, що ніхто нову «хвилю» формально оголошувати взагалі не буде. Просто будуть тихо «урізати бронь», мовчки роздавати повістки так званим «чмобикам», казакам і, вперед, відправляти їх на Токмак!» – поділився думкою експерт.
Під час «часткової мобілізації», оголошеної в Росії у вересні 2022 року, на військову службу було призвано близько 300 000 осіб. За словами президента РФ Володимира Путіна, половину з них відправили на фронт, іншу половину тримали у резерві в місцях підготовки.
15 вересня 2023 голова комітету Держдуми РФ з оборони, колишній генерал Андрій Картаполов повторив, що мобілізовані зобов’язані проходити службу на час «спеціальної військової операції». Він також зазначив, що ротація особового складу із зони операції під час служби неможлива.
Українська розвідка заявляє, що Кремль продовжує приховану мобілізацію, 2023 року вже призвали від 90 до 100 тисяч росіян для поповнення втрат і створення нових з’єднань. Однак «масштабної» мобілізації в РФ може не бути.
«Залучення на фронт великої кількості людей загрожує обернутися зростанням соціального невдоволення. Російське суспільство формально змирилося з війною як з якоюсь неминучістю, проте на практиці в масі своїй не тільки не бажає брати участь у ній, а й негативно ставиться до її учасників», – підкреслила оглядачка Крим.Реалії, журналістка, письменниця, експертка американських аналітичних центрів, яка спеціалізується на аналізі російського суспільства, пропаганди та зовнішньої політики, Ксенія Кириллова.
Російські казачі формування: ЗСУ їх «кришать», як звичайних «чмобиків»
Як вважає Павло Лакійчук, так звані казачі формування в Росії можна умовно розділити на три типи. Перший – воєнізовані казаки Всевеликого Війська Донського кінця минулого століття, другий – нереєстрова «Казача національна гвардія», третій – реєстрові казачі загони «під крилом» Росгвардії.
«Перші – це профанація та «надимання щок», винайдене у 90-х роках минулого століття «отаманом Всевеликого війська Донського» Віктором Водолацьким. Будучи тоді міністром оборони Росії та прозваним у народі «Паша-Мерседес», Павло Грачов, на прохання Водолацького, до якого був прихильний, ввів у назви деяких частин, розквартованих на Кубані та в Краснодарському краї, додаткове слово «казачий». Так «казачими» стали, наприклад, 56-й, 108-й, 247-й полки 7-ї Новоросійської десантно-штурмової дивізії. Згодом слово «казачий» стали вважати «почесним найменуванням». «Кришать» їх на Півдні Збройні Сили України, як звичайних «чмобіків», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.
На початку XXI століття Всевелике військо Донське формально оформилося як громадська організація. «Під нього» у сусідній Росії ухвалили спеціальний федеральний закон – «Про державну службу російського казацтва», №154 від 05 грудня 2005 року.
«Вже тоді «казаки» щільно «сиділи» на забезпеченні спецслужб Росії. Існування «нереєстрового» казацтва на чолі з ще одним «поплічником російської весни» Миколою Козіциним дозволило ФСБ і Головному управлінню російського Генштабу (колишнє ГРУ, Главупр – КР) використовувати їх як вербувальну базу для поповнення незаконних збройних формувань, у тому числі ПВК, з подальшою інфільтрацією за кордон. У 2014 році перед початком війни на сході України ФСБ та Головупр сформували бандформування – «Казачу національну гвардію», яку закинули в Донецьку та Луганську області. Яскравим представником цієї групи є «Бабай» зі Слов’янська. Пам’ятаєте? Це – вони, бандити. Юридичного статусу в самій Росії ці «покидьки» не мали жодного. На сьогодні всі вони здебільшого знищені», – продовжив експерт.
Сучасний казачий батальйон «Таврида» – ЧКВ як штатна одиниця Росгвардії?
7 серпня 2023 року було ухвалено рішення про початок формування казачого батальйону «Таврида» у складі 116-ї окремої бригади особливого призначення Росгвардії, розквартированої в окупованому Сімферополі.
«Мною був підписаний відповідний наказ, і ми одразу почали активно комплектувати цей батальйон. Командиром був призначений мій заступник Анатолій Афромєєв. Усе керування батальйоном повністю складається з казаків Чорноморського казачого війська. Підрозділ має виконувати бойові завдання безпосередньо на лінії бойового зіткнення …спільно зі збройними силами РФ. Також батальйон забезпечуватиме правопорядок на звільнених територіях. …Ми, як і за царських часів, є людьми государевими, і служимо безпосередньо, як тоді – цареві, так і сьогодні – президенту Російської Федерації, нашому верховному головнокомандувачу…», – наводять слова Антона Сироткіна на сайті ПКВ.
По мірі комплектації батальйону казаки на кримських полігонах проводять бойове злагодження, там підписують контракти, стають на повне забезпечення як штатні співробітники Росгвардії. За заявою Антона Сіроткіна, 80% особового складу, зарахованого на службу до батальйону «Таврида», мають за плечима бойовий досвід у гарячих точках.
«Немає жодних сумнівів, що батальйон буде сформований повністю, і всі охочі казаки до нього потраплять. А якщо нам не вистачить штатної чисельності, щоб задовольнити всіх охочих, то існує домовленість, і ми можемо взяти другий батальйон для формування його казаками. ...Можна буде сміливо ставити питання про те, щоб війську було передано полк у складі Росгвардії. …Терміни формування батальйону дуже стислі, вони позначені, і ми в них укладемося», – упевнений російський отаман ПКВ.
Павло Лакійчук особливо зазначив, що тепер, коли російські «казачки» стали не потрібні ані Главупру, ані ФСБ, опіку над ними перехопив один із «соратників» Володимира Путіна, командувач Росгвардії Віктор Золотов.
Юридично це – внутрішні війська. Фактично – ще одне гарматне м'ясоПавло Лакійчук
«Посилаючись на вищезгаданий закон «Про державну службу російського казацтва», регіональні управління Росгвардії здійснюють вербування «реєстрових казаків» у межах зон своєї відповідальності, як кажуть у Росії, «назвався груздем – лізь до кошика». На базі Чорноморського, Терського, Оренбурзького, Волзького, Приморського казачих військ з липня 2022 року стали створювати добровольчі казачі загони. Серед них: «Таврида», «Терек», «Кубань», «Єрмак» та інші з хитромудрими назвами. Юридично – це підрозділи Федеральної служби військ Національної гвардії РФ, тобто внутрішні війська. Фактично – ще одне гарматне м’ясо», – підсумував він.
Рік «часткової мобілізації» – рік значних втрат російської армії
За інформацією російського Telegram-каналу «Верстка», Міністерство праці та соціального розвитку РФ замовило 230 тисяч посвідчень для членів сімей загиблих, а також 757 тисяч посвідчень ветеранів бойових дій.
Станом на 22 вересня Генштаб України повідомляє про втрати російської армії з початку вторгнення у кількості понад 275 тисяч одиниць особового складу.
Російські десантники, дислоковані у кримській Феодосії, зазнають великих втрат на війні Росії в Україні. Це 56-ий десантно-штурмовий полк ПДВ Росії, сформований на базі колишньої 56-ої десантно-штурмової бригади та 171-го окремого десантно-штурмового батальйону.
126-та окрема бригада берегової оборони ВМФ Росії із кримського Перевального воює на Херсонському напрямку. Більшість некрологів на півострів прийшла саме звідти.
Найбільше повідомлень про смерті російських військових вдалося виявити у 810-ій окремій бригаді морської піхоти (ОБРМП) Чорноморського флоту Росії.
Мобілізовані до російської армії гинуть в Україні в середньому протягом чотирьох з половиною місяців після прибуття на передову. При цьому кожен п’ятий не прожив на фронті і двох місяців, йдеться у дослідженні російського видання «Важные истории» та групи Conflict Intelligence Team (CIT). Більше половини мобілізованих загинуло віком від 30 до 45 років.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.