Євпаторієць Олександр Болтян (позивний «Чумак») захищає Україну в складі полку особливого призначення «Київ» Національної поліції України. Наразі він виконує бойові завдання на Донеччині, але готовий і звільняти рідний Крим, розповів Болтян. Як і чому кримчанин опинився на фронті, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Крим.Реалії продовжують серію матеріалів про кримчан, які захищають Україну зі зброєю в руках під час повномасштабного вторгнення Росії. Ми вважаємо, що важливо розповісти ці історії, які спростовують твердження російської пропаганди про те, що всі кримчани підтримують Росію. Ці приклади також демонструють, що на захист України під час російської воєнної агресії стають жителі різних регіонів країни, у тому числі й вихідці з окупованих територій.
«Мотивація проста – хочу додому»
До російської анексії Криму Олександр Болтян очолював спочатку севастопольську, а згодом кримську організацію ВО «Свобода». Після того, як півострів був анексований, кримчанин із сім'єю залишив його. Займався громадською та політичною діяльністю, певний час входив до координаційного комітету громадських організацій вимушених переселенців при Верховній Раді України.
2015 року він вирушив добровольцем захищати Україну на Донбасі у складі батальйону особливого призначення «Січ».
Побувавши в зоні бойових дій, Олександр Болтян в інтерв'ю Крим.Реалії зазначив, що «якщо ми не захищатимемо свою державу, ворог буде під Києвом, а може, й далі». На той момент у такий розвиток подій мало хто вірив.
Наразі кримчанин служить у батальйоні особливого призначення Національної поліції України.
«Моя особиста мотивація захищати Україну дуже проста – я хочу додому, вже вісім років», – каже Олександр Болтян.
«Зараз на фронті все по-серйозному, ставки зросли»
Ранок 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Олександр Болтян зустрів на бойовому посту під окупованим Донецьком.
О четвертій годині ранку 24 лютого мені по службовому зв'язку повідомили, що Росія розпочала повномасштабне вторгнення
«О четвертій годині ранку 24 лютого мені по службовому зв'язку повідомили, що Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Я повідомив побратимів, і ми почали свої завдання. Ми були готові до вторгнення, чекали на нього ще 22 лютого, оскільки відомо, що Путін (президент Росії – КР) дуже прив'язаний до дат. 24 лютого, до речі, також символічна дата, бо від неї рівно півроку до 24 серпня – Дня Незалежності України. Тобто все-таки у Кремлі, плануючи свою агресію, прив'язалися до дати», – розповів він Крим.Реалії.
Полк, у якому служить кримчанин, перебуває неподалік Донецька, допомагає Збройним силам України та місцевим жителям, які не виїхали з цієї території.
Військові дії Росії проти України у 2015 році і зараз, на думку Олександра Болтяна, кардинально відрізняються.
Нині на фронті все по-серйозному, ставки зросли
«Нині на фронті все по-серйозному, ставки зросли. У 2015 році з прифронтових територій виїжджало менше людей і ворог щодо цивільної інфраструктури наших територій був м'якший, так би мовити. Нині ж вони просто знищують міста і села. Від російської армії прилітає все, що завгодно: від «Точка У» до «Градів» та іншого озброєння. Наразі окупанти «працюють» за принципом: не свої території – не шкода», – розповідає він.
Криманин поділився з Крим.Реалії власним фото на тлі зруйнованого російськими снарядами житлового будинку на Донеччині.
В особистому фотоархіві Олександра Болтяна є фото пожежі в окупованому Донецьку. У ЗСУ стверджують, що так знищують склади з боєприпасами російської армії. За заявами командування української армії такі дії є стратегією контрнаступу для звільнення окупованих територій України.
«Російському ведмедю потрібно вирвати зуби та пазурі»
Олександр Болтян сподівається, що завдяки контрнаступу ЗСУ вдасться звільнити і його рідний Крим.
До 24 лютого я не дуже сподівався, що вийде Крим повернути. Але з 24 лютого все дуже змінилося
«До 24 лютого я не дуже сподівався, що вийде Крим повернути. Але з 24 лютого все дуже змінилося: і на міжнародному фронті, і на внутрішньому. Нині у нас вибору немає. І питання навіть не стоїть так, що чи ми їх (російську армію – КР), чи вони – нас. Питання в тому, що чи ми їх зараз (переможемо – КР), чи ми їх трохи пізніше», – каже він.
Олександр Болтян припускає, що воєнні дії можуть дійти до Кримського півострова.
У 2015 році він заявляв Крим.Реалії, що за Крим не доведеться воювати, оскільки «як тільки впаде злочинний олігархічний режим у Росії, окупанти самі підуть». Тепер він дивиться на ситуацію по-іншому та каже, що готовий відвойовувати рідну землю.
«Все залежатиме від внутрішньої політичної ситуації в Росії та від того, чи Путін протримається при владі до того, як настане момент звільнення Криму. У будь-якому разі війна до Криму дійде, і кримчани її відчують тією чи іншою мірою. Якщо рухне режим Путіна, все почне розвиватися за певним сценарієм, а якщо ні, то доведеться звільняти Крим військовим шляхом. Тому кримчанам, які залишаються на півострові, хочу сказати: чекайте на нас, ми скоро прийдемо. Для одних це буде приємна новина, для інших – не дуже», – каже він.
Перемогою України в повномасштабній війні з Росією кримчанин вважає повернення всіх окупованих територій під контроль Києва та позбавлення Росії статусу ядерної держави, «щоб вона перестала розмахувати ядерною палицею та загрожувати всьому світу».
Якщо ця повномасштабна війна почалася, російському ведмедю потрібно вирвати зуби та пазурі
«Якщо ця повномасштабна війна почалася, російському ведмедю потрібно вирвати зуби та пазурі. Потрібно стерти російську армію, щоб вона не мала можливості в найближчі десятиліття знову наступати на нашу країну. Важливо, щоб росіяни усвідомили: за те, що вони творять зараз в Україні, розплачуватимуться їхні діти та онуки, бо зараз Росія фактично знищує майбутнє своїх поколінь», – вважає Олександр Болтян.
Влада Росії, у свою чергу, заперечує, що міжнародний тиск і втрати на військовому фронті здатні позначитися на ситуації в цій країні. Вони стверджують, що «спеціальна військова операція» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) триватиме «до виконання всіх її завдань».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
