Російський та український адвокат Микола Полозов презентує в українських регіонах свою книгу «Процес 26 лютого». Презентації вже відбулися у Чернівцях, Львові й Тернополі. А наймасштабніша презентація книги відбудеться у Києві 26 лютого. Цей день оголошено в Україні Днем споротиву російській окупації.
Про що книга Миколи Полозова «Процес 26 лютого»? Про які події 26 лютого 2014 року не знають кримчани? Чим важливі судові процеси у «справі 26 лютого» в Криму? Чи змінилися масштаби репресій проти кримчан, політиків, активістів і журналістів? Як це – працювати адвокатом у системі, в якій ніколи не виграти справу? Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Кримський вечір», обговорили ведуча Катерина Некреча та її співрозмовники: російський адвокат Микола Полозов і народний депутат України, член Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.
Микола Полозов відомий як адвокат багатьох кримчан, громадян України, яких, за твердженнями правозахисних організацій, російська влада переслідує з політичних мотивів. Серед них – Іван Яцкін, Мустафа Джемілєв, Наріман Джелял (за документами – Джелялов), Ленур Іслямов. Крім того, Полозов захищав Ахтема Чийгоза, коли його судили на півострові за організацію та участь у проукраїнському мітингу під стінами Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.
Мітинг, на якому тоді зібралися протиборчі проросійські та проукраїнські активісти, був одним із наймасштабніших у сучасній історії Криму і став початком спротиву кримчан російській анексії півострова.
Згодом підконтрольна Кремлю влада переслідувала і судила кількох кримчан, які вийшли на підтримку територіальної цілісності України. Їх звинувачували в організації та участі у «масових заворушеннях».
Судовий процес над Ахтемом Чийгозом, Алі Асановим і Мустафою Дегерменджи в рамках «справи 26 лютого» став одним із найгучніших. Він ліг в основу книги «Процес 26 лютого», яку Микола Полозов написав у 2019 році. У ній докладно розбирається початок російської анексії Криму через призму подій, що відбулися 26 лютого 2014 року.
За інформацією Миколи Полозова, у «справі 26 лютого» відбулося понад 150 судових засідань, на яких допитано понад двісті потерпілих і свідків. Зокрема, російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), речник російського парламенту Криму Володимир Константинов та інші високопоставлені кримські чиновники, які з 2014 року перейшли на службу Росії.
Звинувачення у цій справі забезпечувала на той момент прокурор Криму Наталя Поклонська, підконтрольна Москві. Для неї та російської влади в Криму цей судовий процес був важливим з ідеологічного погляду, зазначив Микола Полозов в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Поклонська мала, в її уявленні, влаштувати Нюрнберзький трибунал «фашистам-бандерівцям» у вигляді кримських татарМикола Полозов
– Поклонська мала, в її уявленні, влаштувати Нюрнберзький трибунал «фашистам-бандерівцям» у вигляді кримських татар, зокрема Ахтема Чийгоза. І все обставлялося пафосним супроводом. На судові засідання приходили обвішані медалями російські казаки, а сам суд уперше в російській правозастосовній практиці відбувався без участі Ахтема Чийгоза у залі суду. У Росії в суді першої інстанції раніше такої практики не було. Закон, що дозволяє застосовувати цю норму, було ухвалено лише за кілька місяців до того. Тобто, так «обкатувалися» фактично нові технології.
На думку адвоката, вирок Ахтему Чийгозу мав виглядати як вирок усьому кримськотатарському народові та громадянам України, які у лютому 2014 року висловлювали незгоду з анексією Криму Росією та заявляли про свою проукраїнську позицію.
Але судові розгляди не вдалося завершити швидко, і «бліцкригу в Поклонської на підставі її аргументів не вийшло», вважає Микола Полозов.
Президент Росії Путін змушений був його помилувати і передати президентові Туреччини ЕрдогануМикола Полозов
– Цей процес призвів до поразки протилежної сторони. Ахтему Чийгозу ухвалили вирок, тому що у таких справах немає винятків. Але президент Росії Путін змушений був його помилувати і передати президентові Туреччини Ердогану. Цілі, які перед собою тоді ставила російська влада, не тільки не були досягнуті, а й призвели, як на мене, до об'єднання кримських татар під єдиним прапором боротьби за свободу Ахтема Чийгоза і всього свого народу.
Крим.Реалії неодноразово намагалися зв'язатися з Наталею Поклонською, щоб з'ясувати її позицію у «справі 26 лютого» та кримінальних переслідуваннях кримчан, у яких вона брала участь. Але відповіді від неї ми не отримали. Крим.Реалії готові надати їй можливість висловити свою позицію.
Народний депутат України, член Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що він та інші кримські татари виступили проти російської анексії півострова, оскільки сформували своє ставлення до Росії задовго до цих подій.
Росія для нас завжди була загрозою та окупантомАхтем Чийгоз
– Росія для нас завжди була загрозою та окупантом. У нас ніколи ні діти, ні онуки не виховувалися з почуттям того, що світ змінився, і Росія змінилася. Ілюзій у нас зовсім не було. Навіть наше покоління, яке не бачило депортацію, завжди чітко уявляло жахливу роль Російської імперії, Радянського союзу і навіть сучасної Росії в долі нашого народу.
За словами Чийгоза, у лютому 2014 року він та його соратники «недооцінювали масштаб жаху, який прийде у Крим», а сподівалися, що «світ не допустить жахливого та кривавого розвитку подій».
Сьогодні «справа 26 лютого» триває у міжнародних інстанціях, каже Микола Полозов. Частина його матеріалів направлена до Міжнародного кримінального суду як один із доказів агресії Росії проти України, і ще частина у вигляді скарг направлена до Європейського суду з прав людини, каже адвокат.
Ситуація з правами людини в Криму після «справи 26 лютого», за оцінками Полозова, «лише погіршується». Число політв'язнів «зростає», а працювати захисникам «стає все складніше в умовах зростаючого тиску з боку влади Росії».
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
