Претензії України та Росії на Кримський півострів не дають надії на мирне дипломатичне врегулювання конфлікту, пише американське видання The Washington Post. «Непохитні претензії на Крим ілюструють нерозв'язність конфлікту, і важко уявити, що боротьбу за півострів буде вирішено без подальшого кровопролиття», – зазначило видання. Автори статті додали, що для Володимира Путіна «анексія Криму стала опорою його спадщини, яка впаде, якщо він втратить півострів», тож будь-які спроби Києва повернути собі Крим перейдуть червону межу.
А в самому Криму, у смт Совєтське, 10 грудня сталася пожежа, ймовірно, в одній із казарм, де перебували мобілізовані до російської армії. Офіційних відомостей про те, що сталося, не було, проте телеграм-канали повідомляли мінімум про двох загиблих.
Відповідальність за цю пожежу взяв на себе військовий рух українців і кримських татар в анексованому Криму «Атеш». «База мобілізованих армії Росії у смт Совєтське в українському Криму горить. Наші агенти спрацювали, як по нотах. Ми довго працювали над цим проєктом і, звичайно, у нас усе вийшло», – написали в телеграм-каналі руху.
Заяв російської сторони про те, що в підпалах підозрюють партизанів, не звучало.
Як сьогодні територія Криму використовується у війні Росії проти України? Чи можливий у самому Криму ефективний партизанський рух? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії з українським політологом та учасником тероборони Вадимом Трюханом та українським військовим експертом, директором інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергієм Згурцем.
«Крим – це ключова карта»
– Почнемо нашу розмову з Вадимом Трюханом. Ми бачимо застереження у західних ЗМІ про те, що активніша боротьба за Крим може означати червону межу для Володимира Путіна. Що ви думаєте про ці тези?
Росія намагається щосили роз'єднати Європу й домогтися відмови частини європейських держав від підтримки УкраїниВадим Трюхан
– Насправді вони не витримують жодної критики. Найімовірніше, це інспіровані Кремлем наративи. Росія намагається щосили роз'єднати Європу й домогтися відмови частини європейських держав від підтримки України. І Крим для них – це ключова карта. Мовляв, Крим – це сакральна територія для Росії, не лізьте до Криму, інакше буде ядерна війна, буде знищено всю Європу тощо. Але якщо ми подивимося навіть на останні події, наприклад, на саміт Великої сімки чи дві великі конференції у Франції, ми побачимо, що Європа залишається консолідованою.
На Заході ніхто з відповідальних політиків не ризикне намагатися переконувати Україну, щоб Україна відмовилася від ідеї повернення КримуВадим Трюхан
Щодо Криму. Якщо ми подивимося на заяви західних високопосадовців, у тому числі й президента США Байдена, то вони чітко кажуть, що Україна має право атакувати будь-які військові цілі на території, окупованій Росією, у тому числі й у Криму. Тому я виключаю підготовку якогось «договорняка»: на Заході ніхто з відповідальних політиків не ризикне намагатися переконувати Україну, щоб Україна відмовилася від ідеї повернення Криму у своє конституційне поле.
– Після вибухів у Криму, чи можна говорити про те, що взагалі існує якась червона межа для Путіна, яку не варто переступати?
– Остання інформація, яка надійшла з-за океану, говорить про те, що у Вашингтоні не проти того, щоб Україна атакувала військові цілі на території РФ, у розумінні не Крим, Донецьк чи Луганськ, а у розумінні – Росія. При цьому було зроблено попередження, що Україна має дотримуватися Женевської конвенції, правил та звичаїв ведення війни. Ось і все.
«Є сили, які створять проблеми для окупантів»
– З нами на зв'язку Сергій Згурець. Українські війська вже продемонстрували, що можуть так чи інакше дістатися Криму. Як це позначається на можливостях Росії у використанні Кримського півострова як плацдарму для нападу?
– Російські об'єкти, розташовані в Криму, виявилися дуже вразливими до ударів українських засобів ураження. У принципі, це призвело до того, що російська сторона намагається посилити охорону своїх найбільш значущих об'єктів, розосередити авіацію, посилила охорону кораблів, які використовують для пуску крилатих ракет на базах Севастополя, і в принципі вважає, що вона таким чином підвищила безпеку своїх об'єктів. Але я думаю, що це лише тимчасове заспокоєння для російської сторони. Думаю, що атаки на об'єкти в Криму з української сторони триватимуть, тому що звільнення Криму військовим шляхом або створення передумов для того, щоб мінімізувати російську військову присутність у Криму, є у завданнях українського військового керівництва, і, думаю, це буде реалізовано в найближчій перспективі.
– З огляду на ту пожежу, що сталася 10 грудня в Совєтському, на вашу думку, наскільки взагалі сьогодні можлива партизанська діяльність на півострові?
– Ми пам'ятаємо про те, що рух спротиву є одним із напрямків, який реалізують Збройні сили України у форматі взаємодії Сил спеціальних операцій та людей, які перебувають на тих чи інших захоплених противником територіях. Ми знаємо багато прикладів, коли сили спротиву діяли на Херсонщині, і ця робота там триває.
Крим тривалий час перебуває під окупацією, і там роботу для сил спротиву партизанських загонів суттєво ускладнено. Але, з іншого боку, я думаю, що є осередки, які дозволяють проводити дії на території тимчасово окупованого Криму та створити значні проблеми для окупантів. Хоча це складніше, ніж на тих територіях, які окуповані порівняно недавно.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
