СЕВАСТОПОЛЬ – У Севастополі вкотре заявляють, що в місті планують організувати виробництво БПЛА, розробкою яких займаються вчені місцевого університету. І навіть читають на цю тему відкриті лекції. Але жодних реальних дій щодо втілення розробок не робиться. Що це, піар-проєкт для створення іміджу російської зброї чи таке виробництво все ж таки можливе – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Нещодавно на майданчику Севастопольського держуніверситету Олексій Чуклін, директор НОЦ «МореАгроБіоТех» розповів про перспективу розвитку авіаційних безпілотників у Севастополі. На відкриту лекцію прийшли школярі та студенти.
Лектор запевнив, що вже у 2024 році в Севастополі з'являться науково-виробничий центр безпілотних авіаційних систем і виробничий кластер, де буде зосереджено всі основні види комплексної підтримки виробництва безпілотників.
«Забігаючи наперед, можу сказати, що ми в Севастополі запустимо великий НВЦ (науково-виробничий центр – КР). Різниця між ними у структурі. Це буде не просто майданчик, а центр із льотно-випробувальним комплексом для БПЛА, лабораторно-дослідним комплексом, центром колективного користування», – розповів директор «МореАгроБіоТех».
У червні президент Росії Володимир Путін затвердив Стратегію розвитку безпілотної авіації РФ до 2030 року та на перспективу до 2035 року. Минулого серпня Мінпромторг РФ підготував федеральний проєкт розвитку російських БПЛА. У ньому йдеться про створення науково-виробничих центрів у всій країні.
Як опорний центр обраний індустріальний парк «Руднево» в Москві. Як передбачається, загалом має бути створено 48 центрів. При цьому планується створення науково-виробничих центрів двох типів – малі НВЦ та великі НВЦ – їх буде 12.
«У межах формування національного проєкту розвитку безпілотних авіаційних систем на період до 2030 року: передбачити створення (у тому числі в Нижньогородській, Рязанській, Самарській, Сахалінській, Томській, Тульській областях, Республіці Башкортостан, Республіці Татарстан, а також у м. Москві, м. Санкт-Петербурзі та м. Севастополі) мережі працюючих за принципом «одного вікна» центрів підтримки проєктування, випробувань, виробництва та підготовки до сертифікації безпілотних авіаційних систем», – йдеться у переліку доручень президента РФ.
Стара казка
Варто зазначити, що вже понад рік севастопольські вчені та російські чиновники видають ту саму інформацію про плановане виробництво безпілотників у Севастополі. Вона озвучується на різних форумах, семінарах, під час виступів і зустрічей чи ось, як зараз, під час лекції.
Про створення в Севастополі цих безпілотних літальних апаратів заявляли ще восени минулого року.
«Вантажний безпілотник, у якому використовуються двигуни, які раніше не застосовувалися в машинах такого типу, розробляють у науково-дослідній лабораторії «Динаміка польоту та управління авіаційних систем» ПівнДУ», – повідомляли місцеві ЗМІ у вересні 2022-го, розповідаючи про БПЛА «Саранча-10».
На ринку таких безпілотників зараз немає, у Росії – сто відсотківПавло Кузнецов
«Технологія гвинто-кільцевих двигунів відома, але на безпілотниках вона ще ніде не застосовувалася. На ринку таких безпілотників зараз немає, у Росії – сто відсотків. Тут аеродинамічна компоновка, нова топологія взагалі», – пояснював науковий співробітник науково-дослідної лабораторії «Динаміка польоту та управління авіаційних систем» ПівнДУ Павло Кузнецов.
Тоді зазначалося, що розроблений апарат можна буде використовувати у сільському господарстві, і він буде потрібний фермерам. Передбачувана вантажопідйомність БПЛА складає 50 кілограмів.
Наступний вихід на «велику сцену» БПЛА «Саранча-10» відбувся в червні цього року на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Тепер у севастопольській делегації стверджували, що цей пристрій «може бути використаний для доставки вантажів у сільському господарстві на полях битв». Особливо наголошувалося на можливості військового застосування цієї розробки.
Представляв БПЛА і відповідав на запитання журналістів той самий Олексій Чуклін, голова дирекції наукової діяльності Севастопольського держуніверситету. «У них встановлений гвинто-кільцевий двигун, що дозволяє збільшити підйомну силу, а також забезпечує роботу над морем, у горах та за сильного вітру, – зазначив Чуклін. – Перевага ґрунтується на повороті лопатей, як у вертольота. Це покращує польотні якості».
У серпні БПЛА «Саранча-10» представили вже на огляді-форумі з безпілотників «Архіпелаг-2023», що відбувся у російському Новосибірську.
З федерального бюджету буде виділено серйозні гроші. Незабаром ми отримаємо фінансування та розпочнемо роботуОлексій Чуклін
«Наша делегація їздила на «Архіпелаг», ми захистили проєкт, нас помітили, повірили, і Севастополь потрапив до програми розвитку БПЛА. З федерального бюджету буде виділено серйозні гроші. Незабаром ми отримаємо фінансування та розпочнемо роботу. Ми повинні чітко розуміти, що ми створюємо, для чого ми це створюємо і кому ми це продамо. Потрібно створювати затребуваний продукт», – розповів Чуклін.
Двома роками раніше, у листопаді 2021-го, повідомлялося, що вчені СевДУ розпочали розробку штучної імунної системи (ШІС) для безпілотників, яка захистить їх від викрадення та перехоплення управління, її побудують на новому принципі «вироблення імунітету».
«Система призначена для захисту безпілотного транспорту будь-якого виду від інформаційних атак, спроб перехопити керування, викрасти, заподіяти шкоду людям. У дослідженні севастопольські вчені запропонували новий підхід до ШІС. Вони вважають, що антивірусну основу треба нарощувати з випередженням, заздалегідь, ще до контакту з вірусом. Це дозволить швидше та простіше ліквідувати загрозу», – інформувала пресслужба вишу.
У лютому 2022 року повідомлялося, що ця ж лабораторія ПівнДУ розробила безпілотний літальний апарат у формі краплі. «Це велика крапля, яка є літаючим крилом (крила з боків – для маневрування) з високим та якісним коефіцієнтом підйомної сили. Ми розрахували його вирішенням зворотньої задачі термодинаміки», – розповідав директор Інституту НТІ Сергій Дудников.
Зазначимо, що БПЛА у формі краплі так і не був представлений навіть у вигляді прототипу або моделі. Деякі місцеві ЗМІ опублікували картинку, більш схожу на комп'ютерну графіку, ніж фото реального апарату.
Крім того, в лютому 2022 року повідомлялося, що Інститут НТІ також працює над створенням важких транспортних безпілотників та аеротаксі. І що отримано замовлення на використання польотного контролера та мікрохвильові системи посадки посадкової станції для безпілотників. Також планувалася реалізація проєкту з побудови автономних мереж безпілотного авіаційного моніторингу із застосуванням БПС вертикального зльоту та посадки різних типів, що базуються на універсальних роботизованих платформах (УРП).
Про жодний із цих проєктів відтоді більше не згадувалося.
Створення враження бурхливої діяльності?
Наприкінці вересня російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що в Севастополі з'явиться центр зі створення безпілотників: тут проєктуватимуть, випробовуватимуть і вироблятимуть безпілотні авіаційні системи.
«Зараз дрони необхідні не лише на фронті. Їх можна застосовувати у сільському господарстві, кадастрі, будівництві, паливному секторі, пожежній охороні. Це чудовий шанс для Севастополя зайняти нішу та стати лідером галузі», – сказав він.
У серпні Розвожаєв написав у своєму телеграм-каналі, що місто захистило проєкт центру з виробництва безпілотників.
«Севастопольська команда успішно захистила проєкт створення науково-виробничого центру «Севастополь» (регіональний центр безпілотних авіаційних систем). Нині ми вже сформували заділ у Севастопольському державному університеті – у нас створено лабораторію «Динаміка польоту БАС», спеціалізовану кафедру, інжиніринговий центр, центр колективного користування, льотно-випробувальний ангар. Сформовано команду, розроблено кілька досвідчених моделей БАС, які ми презентували на ПМЕФ», – повідомив він.
Тобто російський чиновник вкотре переказує ту саму інформацію. Водночас, даних про те, коли центр, що створюється в Севастополі, отримає державне фінансування, наразі немає.
Варто зазначити, що навіть щедре фінансування не вирішить головної проблеми цієї галузі – технологічної відсталості Росії, адже практично всі комплектуючі доводиться закуповувати за кордоном.
Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізутьЄвген Буфетчиков
Експерти кажуть, що розробити та спроєктувати нові безпілотні апарати російські та севастопольські вчені можуть, а ось втілити нові ідеї за допомогою російських технологій неможливо – промисловість РФ відстає від технологічно розвинених країн уже не на роки, а на десятиліття.
Керівник «Російської ліги дронів» і генеральний директор компанії з виробництва безпілотників RDR Євген Буфетчиков в інтерв'ю підконтрольному Москві севастопольському виданню ForPost раніше назвав «технологічне відставання Росії від розвинених країн» однією з гострих проблем галузі БПЛА.
«У Росії поки що не можуть створити свій польотний контролер. У нас технології ще не дійшли до того, щоб створювати мікрочіпи на основі 8-нм техпроцесу, ми будуємо щонайменше 180-нм. Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізуть», – повдіомив він.
А Олексій Чуклін розповідав на лекції севастопольським студентам, що спеціалісти Інжинірингового центру ПівнДУ розробили польотний контролер «СОКОЛ-360» для безпілотників. Він використовує вітчизняну елементну базу, а це в перспективі дозволить повністю відмовитися від імпортного програмного забезпечення під час виробництва російських БПЛА.
«Польотний контролер – це серце безпілотників. І зараз він виходить на рівень випробувань», – повідомив Чуклін.
Таким чином, у Севастополі тільки випробовуватимуть контролер, розроблений за 180-нм технологією 10-15 річної давності.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
