Минулого тижня кримські активісти провели обговорення законопроєкту «Про корінні народи України» та сформулювали рекомендації, які, на їхню думку, могли б у майбутньому зробити цей базовий закон ефективнішим. Про це на своїй сторінці повідомили представники громадської ініціативи «Кримська ідея». Чому раптом з'явився цей законопроєкт, які рекомендації увійшли до пакета пропозицій, а також наскільки ймовірно, що ці рекомендації будуть почуті та враховані ‒ читайте в нашому матеріалі.
Терміново не вийшло
Увагу до проблем закріплення прав кримських татар в українському правовому полі суспільство стало виявляти тільки після окупації півострова. Вже 20 березня 2014 року народні депутати ухвалили заяву про гарантії прав кримськотатарського народу як корінного. Окрім того, парламент доручив Кабінету міністрів терміново розробити проєкти законів, нормативно-правових актів України, які визначають і закріплюють статус кримськотатарського народу як корінного народу України.
«Терміново» не вийшло. Через рік Рада визнала актом геноциду депортацію кримських татар з Криму у 1944 році. А питання про статус кримськотатарського народу як корінного народу надовго зависло на рівні розмов у кулуарах українського уряду та парламенту. Не допомогли навіть приязні стосунки між лідерами Меджлісу й тодішнім Президентом України Петром Порошенком. У цієї ідеї знайшлося чимало супротивників, незважаючи на зростання рівня переслідування кримських татар з боку російської влади.
І тут раптом з'являється законопроєкт від нового Президента України Володимира Зеленського. Оглядачі вважають, що зроблено це було не просто так, а напередодні «Кримської платформи», щоб продемонструвати закордонним партнерам активну роботу щодо захисту прав жителів окупованих територій. І, судячи з реакції російського істеблішменту, якому ця ідея сильно не сподобалася, у міжнародних відносинах ухвалення такого закону дійсно може сильно укріпити позиції України.
Підводні камені
У своїх рекомендаціях з приводу цього законопроєкту кримськотатарські активісти висловили стурбованість одним цікавим формулюванням, що міститься в тексті, поданому Володимиром Зеленським. Йдеться про перший пункт статті 8, яким закріплюється, що представницький орган корінного народу затверджується Кабінетом міністрів. І може бути розформований також рішенням Кабміну.
Тут варто зробити застереження, що реалізація всіх прав корінних народів, згідно з цим проєктом, зводиться до однієї формули ‒ представницький орган корінного народу проводить консультації з Кабінетом міністрів. Тому, хоч активісти й не стали розвивати далі цю думку, але суть їхнього занепокоєння стала зрозумілою.
Якщо уряд не захоче проводити такі консультації, то йому достатньо не затверджувати склад представницького органу. Або впливати на його персональний склад. Або в якийсь момент взяти й розформувати такий представницький орган, якщо він буде дуже наполегливим у своєму прагненні до консультацій. Тобто формально в корінного народу будуть права й можливості їх реалізації, але реально вирішувати, що можна реалізувати, а що ні, буде Кабінет міністрів України.
Ніхто, окрім
Також серед рекомендацій від кримчан варто виділити пропозицію про розширення числа органів, з яким представники корінного народу могли б спілкуватися безпосередньо з приводу своїх прав. Як уже зазначено вище, в законопроєкті йдеться про те, що всі консультації з будь-яких питань, пов'язаних з правами корінного народу, проводяться тільки з Кабінетом міністрів України.
Активісти у своєму зверненні пропонують дозволити вести діалог з цих питань не тільки з представниками виконавчої влади, а й з українськими нормотворцями. Адже найчастіше порушення культурних або освітніх прав відбуваються не тому, що хтось десь недопрацьовує, а просто через те, що немає відповідного закону або підзаконного акта.
У нинішній редакції законопроєкту схема роботи з ухвалення або зміни нормативних актів виглядає дуже громіздко. Припустимо, назріла необхідність внести корективи до закону «Про освіту» в частині викладання мови корінного народу. Для цього буде потрібно, щоб представницький орган зустрівся з чиновниками українського уряду й переконав їх розробити проєкт змін до закону «Про освіту». Якщо це вдасться зробити (а закон до цього представників Кабміну не зобов'язує), то далі в уряді самі розроблять і колись подають до парламенту необхідні зміни.
Активісти ж рекомендують розширити можливості представницького органу корінного народу й передбачити механізми вести прямий діалог з питань захисту та реалізації своїх прав не тільки з посадовими особами Кабінету міністрів, а й з профільними комітетами Верховної Ради України, парламентськими фракціями та окремими народними депутатами.
Корінний омбудсмен
Ще однією цікавою пропозицією, про яку пише «Кримська ідея», стала рекомендація внести до законопроєкту статтю про уповноваженого з прав корінних народів і прописати сферу його владних повноважень. Це, як мінімум, дозволить «розмонополізувати» положення Кабінету міністрів як єдиного гравця в питаннях взаємин з корінними народами.
В ідеалі ж, при наділенні певними правовими можливостями, поява такого органу дозволить системно впливати на загальну політику щодо корінних народів. А до того ж збирати, систематизувати й поширювати офіційну інформацію про порушення прав корінних народів України.
Далі буде
У своєму релізі представники «Кримської ідеї» пропозиції подають з формулюванням «щоб надалі законодавці мали можливість доповнити закон у низці напрямків або врахувати напрацьовані пропозиції в інших і наступних правових актах, що стосуються прав кримських татар».
Один із розробників рекомендацій, кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров, вважає, що навіть якщо рекомендації не будуть враховані в цьому законі, вони послужать орієнтирами у подальшій законотворчій діяльності. «Якщо «Кримська платформа» виявиться не одноразовим заходом, а системною роботою, то це буде точно не останній закон, що стосується кримських татар як корінного народу України. Тому, якщо наші рекомендації й не знайдуть місця в першому із законів ‒ закон «Про корінні народи» ‒ я в цьому ніякої трагедії не бачу. Навпаки, всі наші напрацювання та рекомендації послужать орієнтирами потреб кримськотатарського суспільства при розробці інших законів у цій сфері ‒ наприклад, закону про статус кримськотатарського народу або закону про статус Меджлісу кримськотатарського народу», ‒ підкреслив Абдурешит Джеппаров.
P.S. 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про корінні народи України за основу і в цілому. «За» проголосували 325 депутатів парламенту. Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що ухвалений закон «повністю розбиває кремлівські міфи про «російські скріпи» на кримській землі, наближаючи тим самим звільнення Криму від російських загарбників».
Визнання кримських татар корінним народом
Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.
Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році.
