21 липня влада Євросоюзу затвердила сьомий пакет санкцій щодо Росії за її повномасштабне воєнне вторгнення в Україну. Ці фінансові та інші обмеження позначаться, зокрема, і на Кримові, анексованому Росією в 2014 році. Як уже проявилися «антивоєнні» санкції на півострові, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Міжнародні обмеження щодо Росії у зв'язку з її агресією проти України торкаються практично всіх сфер економіки цієї країни. Так чи інакше вони стосуються і Криму. У цьому матеріалі ми розповідаємо про очевидні факти, що стали наслідком санкцій.
«Кухонні» санкції
П'ять місяців за умов посиленої міжнародної санкційної політики призвели до суттєвого скорочення іноземних товарів у Криму. Їх намагаються замінювати аналогами російського виробництва, але їхня вартість значно відрізняється від довоєнних часів.
Результати санкцій кримчани вже зараз можуть відчути на своїх кухнях. У кримських мережевих магазинах суттєво скоротився асортимент побутової хімії. У дефіциті тепер – засоби для миття посуду іноземного виробництва. Їх замінили «хімією» російського та кримського виробництва.
У ялтинському магазині кримської мережі «Яблоко» засоби для миття посуду російського чи кримського виробництва, за винятком «Фейрі» (виробник – Велика Британія), повідомляє кореспондент Крим.Реалії в Ялті.
На полицях ялтинських магазинів російської мережі «ПУД» – засоби побутової хімії теж переважно російського виробництва.
Значно скоротився у місцевих магазинах і асортимент прального порошку.
Першим «дзвіночком» погіршення ситуації стало звуження асортименту та збільшення роздрібних цін
«Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Ялті серйозно просів споживчий ринок. Першим «дзвіночком» погіршення ситуації стало звуження асортименту та збільшення роздрібних цін. З березня в супермаркетах Ялти зникли з продажу засоби побутової хімії закордонних компаній, що пішли з російського ринку. Зокрема, зникли миючі засоби середнього цінового сегменту, які були потрібні в категорії «ціна якість». Зараз на прилавках залишилися дорогі засоби для миття посуду та бюджетні низькі засоби російського виробництва», – повідомляє кореспондент Крим.Реалії в Ялті.
Паперовий дефіцит
У кримських магазинах став помітним дефіцит туалетного паперу широкого вжитку. І якщо раніше він був дешевим і доступним, то тепер значно подорожчав.
«У спробах заповнити попит виробники йдуть на хитрощі: у роздрібі з'явився туалетний папір із маркуванням «55». Ще на початку року папір такої якості продавався з маркуванням «65» – ці цифри позначають розмір паперу в метрах. У січні папір марки «65» коштував у середньому 12 рублів. Зараз рулон марки «55» коштує 17 рублів, а там, де ще залишився у продажу папір марки «65», він коштує 23 рублі за рулон. Місцеві жителі жартують, що так його скоро звузять до розміру тролейбусного талончика», – зазначає кореспондент Крим.Реалії.
Проблеми в Криму помітні і при купівлі офісного білого паперу. У місцевих магазинах з'явилися оголошення про обмеження його продажу, а в покупців почали запитувати, чи потрібен їм касовий чек.
Працівники прилавка смиренно зносять грубі жарти, мабуть, через розпорядження максимально економити касовий папір
«Працівники прилавка смиренно зносять грубі жарти, мабуть, через розпорядження максимально економити касовий папір. Тепер він ще трохи знизився в ціні, а спочатку його ціна перевищувала довоєнну в десять (!) разів. Але й тепер касири радісно посміхаються у відповідь, коли покупець відмовляється від чека», – пише автор Крим.Реалії Андрій Фурдик.
Російська влада Криму проблеми з папером поки що офіційно не визнає. У своїх публічних заявах вона продовжує стверджувати, що санкції «можуть бути корисними для Криму».
Валютна «тінь»
Вплив міжнародних санкцій позначився на житті іноземних студентів, які навчаються у Криму. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато студентів-іноземців залишили півострів, потім повернулися, але не можуть безпосередньо отримувати міжнародні грошові перекази від своїх сімей, повідомляють підконтрольні російській владі кримські ЗМІ.
«На початку спецоперації (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР) багато країн Заходу запровадили санкції проти Росії. Звичайно, у батьків іноземних студентів постали питання: як у цих умовах переказувати дітям гроші, які навчаються та працюють у Криму, як вони повернуться додому, і що буде далі? Як виявилося, іноземні студенти через це не хвилюються. Знайшли спосіб отримувати гроші з-за кордону – студенти з Конго, наприклад, користуються спеціальними платіжними системами. Єдина, що ускладнює – щоб отримати переказ, доводиться їхати на материк (до сусідньої Росії – КР)», – повідомляє телеканал «Крым 24».
Санкційні обмеження призвели до рекордного падіння курсу російського рубля до іноземних валют, а також створили проблеми з функціонуванням іноземних валют у Росії та Криму.
Купити валюту в російських банках проблематично, оскільки її часто не буває. Повернулася практика купівлі валюти на «чорному ринку», зокрема у міняйл, які продають і купують валюту за неофіційним курсом з рук.
Заблоковано на півострові міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard. Заплатити ними за товари чи послуги можна, а ось отримати таку картку у відділенні банку – ні.
Вирішувати проблему з безготівковими розрахунками кримчанам пропонують за допомогою російської системи «Мир». Але розрахуватися цими картами поза межами Росії можна лише у дружніх їй країнах.
Порожні офіси та надія на «обхід санкцій»
Що відбувається в економіці Криму загалом, інформації у відкритому доступі немає. Раніше Крим.Реалії повідомляли про масове вивільнення офісних приміщень на півострові.
Це особливо помітно на південному узбережжі Криму, де з весни спорожніли багато об'єктів.
Падіння економіки у Ялті: зачинені магазини і турфірми (фотогалерея)
Через міжнародні санкції з проблемами зіткнулися кримські промисловці, заявляє депутат російського парламенту Криму Сергій Богатиренко.
Вони не в змозі платити за кредитами, тому що у них відсутній ринок збутуСергій Богатиренко
«Наші промисловці в один голос заявляють про відсутність ринків збуту. Запропоновані кредити не рятують у тій ситуації, в якій вони (промислові підприємства Криму зараз – КР) зараз перебувають. Їм потрібні не десятки мільйонів рублів, а сотні мільйонів рублів. І вони не в змозі платити за кредитами, тому що у них відсутній ринок збуту», – заявив він наприкінці квітня.
Депутат закликав кримську владу закупити нове обладнання для модернізації місцевих підприємств, «поки що є гроші та можливість обійти санкції».
Влада Криму цю інформацію публічно не коментує. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) в інтерв'ю російським ЗМІ заявив у липні, що «спаду економіки в Криму не відбудеться», а доходи бюджету, за його словами, зростають і зараз становлять близько 233 мільярдів рублів.
Тим часом у Росії повідомляють про затримки зарплат та урізані надбавки. Російські економісти прогнозують, що реальний ефект від міжнародних санкцій, запроваджених у зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, росіяни відчують до серпня – у вигляді масових скорочень і звільнень на підприємствах.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
