Таміла Ташева – відома правозахисниця з Криму, співзасновниця правозахисної організації КримSOS. 2019 року вона стала заступницею постійного представника президента України в АР Крим, а у квітні 2022 року очолила це відомство. Крим.Реалії говорили з Ташевою про те, чи можна сьогодні назвати півострів прифронтовою територією, що робити в нинішній ситуації кримчанам, і з якими проблемами щодо оформлення українських документів стикаються жителі Криму сьогодні.
Військова база для Росії
– Які найважливіші процеси у Криму фіксує представництво президента на нинішньому історичному етапі?
Крим – це не туристичний регіон, з якого росіяни робитимуть вітрину, а військову базу
– Ми побачили, як Крим грав і грає одну з ключових ролей для нападу на материкову Україну. Протягом майже восьми років окупації ми говорили, що Крим – це не туристичний регіон, з якого росіяни робитимуть вітрину, а військову базу.
Коли ми спілкувалися на різних міжнародних майданчиках з нашими партнерами, деякі розповідали про те, скільки грошей спрямовує Росія на розвиток інфраструктури в Криму. А ми відповідали, що це для військових цілей.
Крим – це територія несвободи, і після повномасштабного вторгнення Росії в Україну побільшало переслідувань активістів, більше використання тортур, нелюдського поводження. Крим використовується для окупації нових територій. Тому Крим зараз – це велика військова база.
– Чи можна назвати його прифронтовою територією?
– І прифронтовою, і фактично тиловою для Росії. Крим утягнутий у війну. Практично за півтори сотні кілометрів точаться бої за звільнення Херсонської області. Звісно, у Криму не можуть цього не відчувати.
– Наскільки ймовірним є в осяжній перспективі перехід бойових дій на територію Криму? І що робити кримчанам: чи потрібно виїжджати з півострова?
– Кримчанам ми давали рекомендації виїжджати лише у випадку, коли їх призивають до російської армії. На півострові вже було 14 призовних компаній, призвано до російської армії близько 34 тисяч громадян. І ми достеменно знаємо, що після повномасштабного вторгнення строковиків відправляли на бойові дії. Серед них уже є загиблі.
Нам дуже важливо, щоб наші українські громадяни залишалися та жили в Криму
Щодо виїзду в принципі – упродовж восьми років ми говорили, що нам дуже важливо, щоб наші українські громадяни залишалися та жили в Криму, щоб та колонізаторська політика щодо заміщення населення, яку веде Російська Федерація, їй не вдалася.
За різними підрахунками, від пів мільйона до 700 тисяч російських громадян приїхало на територію півострова. Це фактично нова колонізація території. А українських громадян вони фактично виштовхують із Криму. За офіційними даними, 52 тисячі українських громадян змушені були залишити півострів, за неофіційними – сто тисяч. Це було станом на момент вторгнення. Зараз, цілком можливо, таких людей більше.
Багато хто з них, виїжджаючи з Криму, залишаються у третіх країнах. Для частини їх актуальним є питання отримання українських документів.
Документи для кримчан
– Про документи дуже багато запитань. Головне – чи мають жителі Криму можливість оформити документи українського зразка?
– Це дуже складне питання і, мені здається, досі не вирішене через різні обставини. Люди звертаються до наших консульських відділень в іноземних державах із запитом на отримання українських документів. У чому ключова проблема: складно ідентифікувати персону.
Згідно з українським законодавством, свідоцтво про народження не є документом, що ідентифікує особу. Якщо людина отримувала паспорт до 2014 року, всі архіви у паперовому вигляді залишилися на окупованій території, і тому процедура ідентифікації дуже складна.
І ми зараз намагаємося питання прискорення процедури ідентифікації якимось чином вирішити. Але поки що це тривала процедура. Часто люди застрягають на кілька місяців в іншій державі, навіть маючи бажання повернутися на територію України.
– Коли людина виїжджає з Криму до третьої країни, на якому етапі вона може отримати підтримку української держави?
– До нас звертаються від того моменту, коли люди виїжджають, і в момент, коли виникає якась проблема.
Не завжди послуги в консульських департаментах надаються якісно. Поясню чому. З огляду на те, що потік великий – кількість тимчасових переселенців в інших країнах колосальна. А коли є такі специфічні проблеми, як люди з Криму – немає якихось документів, складно ідентифікувати особу – то й відповіді на запити з цих питань приходять досить пізно. Звичайно, люди незадоволені, і я розумію, чому.
– До Крим.Реалії також надходять питання читачів про документи. Є питання про паспорти, які очікували на видачу, і на момент 24 лютого перебували в Центрі надання адміністративних послуг у Херсонській області. Що з цими документами сталося, чи можна їх отримати, і як?
– Ми ставили це питання керівникам Міграційної служби України. Вони сказали, що ці документи встигли вивезти, вони не були знищені. Але тут потрібно робити запит до Міграційної служби, дізнатися, де їх можна отримати.
Також були питання, пов'язані зі шкільними атестатами у Херсонській області. Їх також встигли вивезти до іншого регіону.
– У складну історію потрапив один із наших читачів. Він каже, що не встиг зробити український паспорт, коли став повнолітнім. На руках має свідоцтво про народження та проїзний документ дитини. За виданим у Криму паспортом російського зразка він виїхав до Грузії. Посольство України в Грузії, за його словами, відмовляє йому в допомозі та змушує написати заяву як громадянину Росії. Що робити, запитує він. Перевірити його слова ми не можемо, але куди звертатися, якщо це справді мало місце?
– Є питання людського чинника. Ми спеціально підготували додаткові роз'яснення для працівників консульських служб із поясненням, що якщо людина має на руках окупаційний паспорт – це в жодному разі не означає, що ця людина є громадянином РФ.
А друге питання – це справді питання ідентифікації. Ми зараз шукаємо, якою може бути процедура для ідентифікації. Раніше для цього треба було привести свідків, які скажуть, що ти є громадянином України.
Людина, яка написала вам листа, може звернутися до нас. Ми намагатимемося і проконсультувати її, і зв'язати з компетентними органами, які їй зможуть допомогти.
– У Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій обговорюється запровадження кримінальної відповідальності за добровільне отримання російського паспорта на тимчасово окупованій території. Якою є позиція Представництва президента з цього приводу?
– Є базовий закон 2014 року, в якому ці документи називаються такими, що не несуть за собою жодних юридичних наслідків, фактично є недійсними. Є також Стратегія деокупації та реінтеграції Криму, де насильницьку паспортизацію названо злочином міжнародного гуманітарного права. Ми таких людей називаємо жертвами насильницької паспортизації, а не порушниками.
Ми таких людей називаємо жертвами насильницької паспортизації, а не порушниками
Наразі розробляється законопроєкт, що стосується паспортизації та подібних фактів. У ньому йшлося про те, що під кримінальну відповідальність потраплятимуть особи, які сприятимуть незаконній паспортизації наших громадян на окупованій території. Також люди, які беруть цей паспорт, щоби піти працювати в окупаційну адміністрацію. Третя категорія – це люди, які й так були уповноважені українською державою на подання інтересів держави, але вони зламали присягу.
А ось звичайні громадяни, які живуть на окупованій території та є заручниками обставин, – вони не повинні нести за це відповідальність.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
