ЯЛТА – Одне з найкрасивіших міст Криму – Ялта– зустріла Новий рік, прикрашена у святкову ілюмінацію. Однак, крім яскравих вогнів у місті, можна побачити безліч нагадувань про те, що поряд відбуваються військові дії.
Набережна Ялти прекрасна будь-якої пори року. Зима ніби обходить це південне кримське місто стороною, дозволяючи мешканцям та приїжджим насолоджуватися сонячною погодою.
Море – головна визначна пам'ятка Ялти, і місцеві жителі, мабуть, вирішили подбати про туристів. Саморобний покажчик не помітити неможливо.
Вечорами ялтинська набережна залита вогнями. Сюди приходять і туристи, і місцеві жителі. Хоча, за словами ялтинців, туристів зараз у місті набагато менше, ніж у минулі роки.
А ось патрулів на вулицях Ялти побільшало. На набережній можна побачити, наприклад, поліцейських поряд із «людиною-зеброю».
Змішані почуття викликає фотовиставка, присвячена «тридцятиліттю дружби Ялти і Баден-Бадена». Виставка називається «Дружба на віки». На стендах представлені фотографії та історичні факти про те, як українська Ялта потоваришувала з німецьким містом у 2000 році.
Чому російська влада Ялти забігає вперед і відзначає тридцятиріччя побратимства в нинішньому 2023 році, сказати складно.
Набережна в Ялті навіть взимку пропонує розваги для туристів. Атракціони, тир і, звісно, фастфуд. «Буржуазні» нагетси та хот-доги сусідять із традиційними для південнобережжя шашликом і шаурмою.
Тільки перша літера в слові «Шаурма» на вивісці, якщо придивитися – це перегорнута літера «М» у стилі американського McDonalds. Як то кажуть, скріпи – скріпами, а їсти хочеться завжди.
Високі кипариси і пальми – один із символів Південного узбережжя Криму і, звичайно ж, Ялти. Мальовничі алеї так і манять прогулятися ними неспішним кроком і насолодитися тишею та ароматом хвої.
Однак мирної прогулянки не вийшло: нагадування про війну виглядає блюзнірством у тихому та мирному парку. Афіша концертного залу «Ювілейний» зі слоганом «Zа землю руську!» повертає в реальність зі світу мрій.
Подібні плакати можна побачити у різних місцях у Ялті. Кому спало на думку обклеїти подібними афішами туристичні маршрути в історичному центрі міста – залишається лише здогадуватися.
Але цей малюнок, напис та демонстративна літера «Z» не лише дисонують із навколишньою природою, а й викликають гостре почуття занепокоєння та тривоги.
Хочеться відвернутися та не бачити ці військові плакати, які, на жаль, уже у Криму всюди.
Ялта, палко кохана місцевими жителями та багатьма кримчанами, має запам'ятовуватися своєю унікальною природою та красою, а не вісниками близької війни.
Василь Корчев, кримський блогер, керчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
