Українські Сили спеціальних операцій (ССО) активно використовують гідроцикли та малі десантні катери для доставки спецназівців на анексований Росією Кримський півострів. В активі ССО вже кілька успішних бойових операцій, які стали надбанням ЗМІ. У чому суть цих рейдів та який ефект вони приносять, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
16 листопада Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України оприлюднило відеоролик під назвою «На гідроциклах – в окупований Крим». «Унікальні кадри підготовки та реалізації рейдів на територію тимчасово окупованого Криму, здійснених воїнами «Стугни» та «Братства» спецпідрозділу Тимура Головного управління розвідки Міністерства оборони України», – йдеться у повідомленні.
У відеосюжеті розповідається про підготовку морського спецназу, показано елементи їх тренувань, у тому числі на потужних гідроциклах, тип яких і технічні характеристики не розголошуються.
Відбувся бій з окупантами, є багато загиблих і поранених з особового складу загарбниківАндрій Юсов
4 жовтня ГУР повідомляло, що українські спецназівці «десантувалися на території Кримського півострова та завдали вогневого ураження московським окупантам». Закінчується відео тим, що українські військові з прапором у руках кажуть: «Крим буде українським чи безлюдним».
«Відбувся бій з окупантами, є багато загиблих і поранених з особового складу загарбників. На жаль, є втрати серед українських захисників, які все ж таки не пропорційні російським», – сказав у коментарі «Українській правді» представник ГУР Андрій Юсов.
У Міноборони Росії заявили, що завадили ЗСУ проникнути на територію анексованого Криму. Стверджується, що українські військові рухалися в бік мису Тарханкут на катері та трьох гідроциклах.
У ФСБ Росії повідомили про взяття в полон одного з українських десантників. На опублікованому російською спецслужбою відео чоловік, який представився рядовим військової розвідки Олександром Любасом, повідомляє про те, що загалом у десантному загоні було 16 людей. За його словами, завданням українських розвідників було висадитися на Кримському півострові, продемонструвати прапор України та заявити про захід ГУР в анексований Крим.
На гідроциклах і катерах
Гідроцикли, які років двадцять тому були дивиною і сприймалися, швидше, як засіб для розваги, ніж для пересування, сьогодні входять до арсеналу багатьох армій світу. Швидкісні та маневрені якості «водних мотоциклів» гідно оцінені. Поодинокі водні плавзасоби виступають у тих же ролях, що й мотоцикли та квадроцикли, які використовуються Силами спеціальних операцій на суші, тобто добре підходять для розвідувальних завдань і завдань захисту своїх сил.
Так, у вересні 2015 року Командування Сил спеціального призначення ВМС США випустило запит інформації щодо гідроциклу Swimmer Rescue Craft для використання загонами катерів спеціального призначення, які діють під командуванням 3-ї та 4-ї груп Сил спеціальних операцій ВМС. Кожна з цих груп включає підрозділ спеціальних засобів доставки, завданням якого є забезпечення транспортними засобами і катерами розвідувально-диверсійних загонів для закидання у район операцій.
Втім, представник американського командування Сил спеціальних операцій (USSOCOM) висловив тоді припущення, що окрім очевидного застосування як рятувальних засобів під час бойової підготовки гідроцикли повинні використовуватися у берегових і прибережних операціях з особливим акцентом на їх здатність працювати в умовах високого прибою.
ВМС США, потреби яких становлять кілька десятків гідроциклів, вибрали для себе апарати серій Yamaha FX-HO і FX-SVHO. Перші гідроцикли було поставлено у вересні 2015 року. Ці апарати пішли на озброєння груп спецназу ВМС, що діють у різних районах, включаючи Центральну та Південну Америку, а також Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
За словами військового експерта Х.І. Саттона, «морські котики» США зараз використовують дво-або тримісні гідроцикли Yamaha FX Cruiser SHO. Саттон стверджує, що гідроцикли модифіковані для використання в спеціальних операціях.
«Морские котики», як зазначає Саттон, не єдині, хто використовує гідроцикли. Ними також керує іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) – воєнізоване угруповання, створене релігійним урядом Ірану. Революційна гвардія Ірану має флот із сотень невеликих плавзасобів – від швидкісних катерів до гідроциклів.
Ще однією платформою, що використовується чьогодні спеціальними підрозділами НАТО (особливо в Європі), є гідроцикл GuardRunner шведської компанії Proteum, яка описує його як «систему, що дозволяє проникнути в прибережні та річкові зони, куди інші катери та човни не можуть пройти». Європейські спецпідрозділи розширили коло завдань цієї платформи. Відповідно до їх концепцій, цей гідроцикл може використовуватися для проникнення та виходу з районів бойових операцій, а також забезпечення вогневої підтримки.
За словами представника компанії Proteum пана Фрімана, гідроцикл GuardRunner може використовуватися в районах «швидких річок і внутрішніх водойм», а також «на мілинах, між скель, рифів і в шхерах», де будь-які швидкісні човни або катери наражаються на небезпеку і можуть перевернутися або отримати ушкодження. Крім того, він сказав, що GuardRunner міг би використовуватися при взятті на абордаж малих і великих суден під час проведення протиповстанських дій та операцій із боротьби з незаконним обігом наркотиків, а також для транспортування особового складу з берега на судно і назад.
Наприклад, така платформа може використовуватися під час таємних розвідувальних операцій. Група непомітно проникає у район операції на гідроциклах. Це зазвичай недоступне місце висадки; після прибуття на місце, перед тим як продовжити виконання завдання пішки, група маскує та ховає свої апарати. Це може бути затоплення гідроциклів неподалік від берега, заривання їх у пісок або перевертання догори дном та укриття їх термозахисним матеріалом. Після завершення розвідувального завдання «наїзники» повертаються до своїх «коней» і, переконавшись, що їх схрони не виявлені, швидко повертають гідроцикли в робочий стан, виходять на них із зони операції та повертаються на базу.
У Росії також декларують використання гідроциклів у військових цілях. Так, у листопаді 2020 року в Рязанському гвардійському військово-повітряному командному училищі імені генерала армії В.Ф. Маргелова вперше відбулося вручення посвідчень на право керування маломірними суднами та гідроциклами курсантам, які навчаються за програмою підготовки офіцерів морської піхоти.
«Сьогодні у частинах морської піхоти все ширше застосовують катери та гідроцикли, які використовуються як засоби доставки груп десанту і розвідувальних груп до місць виконання спеціальних завдань», – підкреслив на врученні посвідчень начальник кафедри інженерного забезпечення та водолазної підготовки Рязанського училища ПДВ полковник Олександр Грушко.
Про використання російськими військовими гідроциклів під час бойових дій не повідомлялося.
Тактика нового часу
Про проведення реальних бойових операцій на гідроциклах до російсько-української війни не було відомо. Тим часом українські спецназівці вже провели кілька таких операцій. Про одну з них повідомлялося в серпні.
Під час виконання завдання українські захисники мали зіткнення з підрозділами окупантаЗ повідомлення ГУР МО України
Тоді українські військові здійснили висадку на мисі Тарханкут біля села Маяк і провели спецоперацію з використанням плавальних засобів та авіації.
«Під час виконання завдання українські захисники мали зіткнення з підрозділами окупанта. В результаті противник зазнав втрат серед особового складу, знищено ворожу техніку. Також в українському Криму знову замайорів державний прапор», – йдеться у повідомленні ГУР.
У Маселі як розташована база 3-го радіотехнічного полку у складі радіотехнічних військ Повітряно-космічних сил РФ. Також на Тарханкутському півострові розташований радіолокаційний вузол – РЛК «Небо-М» і РЛС «Каста-2Е2». По периметру підготовлено позиції для ППО.
Зрозуміло, встановлення прапора – завдання важливе, насамперед, для підтримки бойового духу українського народу та для нагадування, що Крим – це українська територія. Але виконувані військові завдання мають інше призначення.
Спецназ робить те саме, що й інші види ЗС: удари по тилах противника, складах, інфраструктурі, руйнування логістикиПавло Лакійчук
«Насправді основне завдання, зокрема наших спецназівців, – це знекровлення противника, який обороняється на материковій частині України, вигнання з нашої землі. Спецназ робить те саме, що роблять й інші види збройних сил. Це удари по тилах противника, по його складах, інфраструктурі, руйнування логістики сил, що обороняються, це знищення або нейтралізація органів управління, [які підпорядковуються Росії в окупованому Криму]», – сказав у коментарі виданню «Настоящее время» український військовий експерт, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
За словами експерта, у цьому районі Криму – мису Тарханкут – на північ і на південь починається лінія оборони противника, яку росіяни побудували у 2015–2016 роках на півночі Криму для захисту від можливого нападу України. Вона послужила плацдармом для розгортання російських сил на Херсонщині, в Запорізькій області. По об'єктах цієї лінії оборони і завдаються удари, нейтралізуються склади, вузли зв'язку, командні пункти.
Також за допомогою малих надводних засобів здійснюється доставка до Криму зброї, боєприпасів і спеціальної апаратури для українських диверсійних груп, які діють на півострові.
Відомо, що морські диверсанти, які прибули на катерах, брали участь у коригуванні ракетного удару по підводному човні та кораблю, що перебувають у сухому доці Севморзаводу. Як повідомляло командування ССО, для ідентифікації цілей, наведення та коригування вогню, а також розвідки на оперативній глибині залучили операторів ССО. На човнах група підійшла до безпечного місця і дісталася берега завдяки підводним засобам.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
