У Криму 14 липня відбулася акція на підтримку 61-річного фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервета Газієва, який наприкінці червня переніс мікроінсульт у російському СІЗО Ростова-на Дону. Декілька десятків учасників зажадали «припинити знущатися з літніх людей» й надати кримчанину медичну допомогу.
Із загальної кількості кримських татар, заарештованих за так званими справами «Хізб ут-Тахрір», 14 осіб мають вік понад 50 років, четверо ‒ люди з інвалідністю. Адвокати нарікають на те, що в російському ув'язненні, особливо в слідчих ізоляторах стан здоров'я їхніх підзахисних різко погіршується, а адміністрація не надає належну медичну допомогу. Так, незважаючи на те, що фігурант бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Зекір'я Муратов має інвалідність і переніс гіпертонічний криз у СІЗО, російський суд відмовився перевести його під домашній арешт.
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова зажадала від російської влади забезпечити доступ кримчанина до медичних послуг. Про ці проблеми йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримська адвокатка Еміне Авамілєва висловила Крим.Реалії думку, що хвороби Зекір'ї Муратова укупі з умовами тримання роблять його перебування в СІЗО небезпечним.
‒ Він найстарший з тих наших кримськотатарських співвітчизників, які утримуються в слідчих ізоляторах у Криму та в Ростовській області. При цьому Зекір'я перебуває в задушливій камері на декілька людей, до того ж там палять. Коли ми в останнє спілкувалися, його самопочуття було задовільним, оскільки з дому йому передавали всі ліки, щоб стабілізувати тиск тощо. Окрім гіпертонічного кризу, який він все-таки переніс і досить важко з нього виходив, у Зекір'ї є низка хронічних захворювань, йому робили велику кількість операцій, йому необхідна дієта. Ще коли він був на військовій службі, у нього було переохолодження нижніх кінцівок ‒ власне, звідти третя група інвалідності. Нехай це, скажімо так, робоча група, але з огляду на загальний стан здоров'я та умови в СІЗО, є підстави бити на сполохо.
Ситуацію з Муратовим у російській ФСВП не коментують. Еміне Авамілєва нарікає на те, що слідчі й пенітенціарні органи з самого моменту затримання відхиляють клопотання, заяви та скарги з приводу необхідності обстеження й лікування Зекір'ї Муратова.
‒ І не просто обстеження на предмет надання медичної допомоги, а також на предмет медичного огляду, щоб виявити, чи є у мого підзахисного захворювання, несумісні з його перебуванням у слідчому ізоляторі. Чи немає підстав, щоб з третьої групи інвалідності перевести його на другу? Але нічого з цього не зроблено. У СІЗО медичні працівники роблять обходи, дають препарати, Зекір'ї обіцяють, що, можливо, його скоро переведуть до медсанчастини. Однак коли він скаржився на підвищення тиску, обстеження так і не провели. Мені здається, що є якийсь страх, якщо захист зможе домогтися будь-якого позитивного результату, то буде створений прецедент, інші ув'язнені в ізоляторах, в яких є достатньо проблем зі здоров'ям, зможуть також домагатися чогось подібного. Зламати цю машину досить складно.
Тим часом російський правозахисник Лев Пономарьов вважає, що подібне поводження з ув'язненими ‒ одне зі свідчень посилення російського режиму, який до того ж виставляє все нові перешкоди для роботи правозахисників.
Фактично у країні відбувається фашизація режиму в різних сферахЛев Пономарьов
‒ Ми зобов'язані докласти всіх зусиль, що входять у наш набір дій. Треба оновлювати різного роду заяви, звертатися до уповноваженої з прав людини Тетяни Москалькової. Вона намагається відповідати своїй посаді, але її можливості обмежені, а загалом ситуація в Росії досить важка. Фактично у країні відбувається фашизація режиму в різних сферах. У деяких справах, які мають політичне забарвлення ‒ переслідування «Свідків Єгови», переслідування «Хізб ут-Тахрір» й особливо тих, хто жив або живе в Криму ‒ все це явно проривається. Судова система перебуває під контролем спецслужб, особливо у військових судах, і наше завдання ‒ говорити про це якомога голосніше й діяти. Однак влада обмежує наші дії всякими ярликами на кшталт «іноземних агентів».
Газета регіональних правозахисних організацій «За права людини», яка була створена в межах громадянського руху Лева Пономарьова, надіслала офіційний запит на ім'я керівника Головного управління Федеральної служби виконання покарань Ростовської області Дмитра Безруких, щоб той повідомив про нинішній стан здоров'я Сервета Газієва, який переніс мікроінсульт у СІЗО.
У свою чергу, менеджерка міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Ярослава Юдіна розмірковує, що можуть зробити українські та міжнародні правозахисники, щоб кримчанам у російському ув'язненні надавали належну допомогу.
Незважаючи на офіційну відмову Росії виконувати рішення ЄСПЛ, які суперечать її Конституції, надання медичної допомоги ув'язненим явно не входить до списку того, що може вступати в конфлікт із російським основним закономЯрослава Юдіна
‒ Найдієвіше ‒ це продовжувати докладати максимальних зусиль, щоб тема політв'язнів і, зокрема, ненадання їм медичної допомоги, умови їх утримання залишалися на слуху й не зникали з порядку денного зустрічей на міжнародному рівні, засідань різних міжнародних організацій і тому подібних. З юридичної точки зору, тут є декілька механізмів, за допомогою яких можна впливати в плані надання належної медичної допомоги політв'язням ‒ і, перш за все, це механізм Європейського суду з прав людини. У 2018 році Олег Сенцов оголосив голодування, ЄСПЛ вжив термінових заходів, зобов'язавши Росію надати медичну допомогу. Втім, цей механізм можна використовувати тільки після подання скарги.
Ярослава Юдіна зазначає, що незважаючи на офіційну відмову Росії виконувати рішення ЄСПЛ, які суперечать її Конституції, надання медичної допомоги ув'язненим явно не входить до списку того, що може вступати в конфлікт із російським основним законом.
‒ Ще є такий механізм, як Комітет Ради Європи з питань запобігання тортурам. У нього є безперешкодний доступ, його представники можуть вільно пересуватися територією місць позбавлення волі в Росії, оскільки вона залишається членом Ради Європи. Вони чи не щороку здійснюють візити до країниу. Однак тут варто розділяти територію окупованого Криму й територію Російської Федерації, адже на півострів зараз не пускають жодні моніторингові місії. Нині якраз ведуться переговори в межах Ради Європи про те, щоб комісар організації з прав людини все-таки здійснила візит до Криму, але чим це закінчиться, поки незрозуміло. Окрім того, на осінь або на зиму в Раді Європи запланована доповідь щодо ситуації з політв'язнями в Російській Федерації.
Ярослава Юдіна висловлює надію, що за підсумками цієї доповіді Рада Європи ухвалить резолюцію, щоб зобов'язати Росію надавати належну медичну допомогу ув'язненим громадянам України, зокрема й кримським татарам, утримувати їх у гідних умовах.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
