Зайшов до центрального супермаркету «Фуршет» біля площі Леніна в Керчі, і пережив стійке відчуття дежавю, ніби повернувся в 2014 рік. Порожні полиці, товару немає.
Так само було п'ять років тому, коли разом спорожніли прилавки магазинів. Щоб приховати порожнечу, продавці виставляли ряди однакового товару, прямо як у радянські роки, коли прилавки були заставлені однаковими банками з томатним соком і «пірамідками» з консервних банок із морською капустою.
У деяких секціях ‒ суцільна порожнеча: ні сиру, ні ковбасних виробів, ні скільки-небудь пристойної випічки.
Покупці ходять розгублені, придивляються до червоних цінників: «молочку» та інші швидкопсувні товари продають за пів ціни. Пенсіонери риються в холодильних камерах, розглядають продукти, які подешевшали.
Запитав у знайомої продавчині, що відбувається. Виявилося, «Фуршет» закривають, а на його місце в'їде російський «МагазинЧИК». Продавці ‒ каже ‒ шоковані, ніхто не знає, чи візьмуть на роботу нові господарі, чи доведеться шукати щастя на новому місці. А з роботою в Керчі так собі, особливо у сфері торгівлі.
Санкції нарешті дісталися й до Керчі? Чи купівельна спроможність зубожілих керчан не дозволяє працювати торговій мережі?
Але ж «Фуршет» завжди мав попит, ще з «українських часів»: і вибір покупців влаштовував, і місце розташування стратегічно вигідне. Адже не дарма він працював у будівлі колишнього універмагу «Чайка», ще з радянських часів улюбленого керчанами. Місце зручне: самий центр, усі умови, щоб і пішки пройди, і на машині під'їхати.
Після 2014 року в «Фуршеті», як і в інших магазинах, які перейшли на постачання з російського «материка», якість продуктів поступово погіршувалася, а ціни неухильно зростали. Але керчани сюди ходили за звичкою.
Приємно було бачити на фасаді звичну назву, та й до асортименту, нехай і змінюваного, вже встигли звикнути. А дарма: немає зараз у Криму нічого постійного, особливо у сфері бізнесу. І, дивлячись на порожні полиці, стає в черговий раз зрозуміло, що будь-які зміни ведуть тільки до гіршого.
Ось і зараз: керчани втрачають звичні товари, продавці ‒ роботу, а центр міста ‒ нагадування про те, що ще п'ять років тому тут була жвава торгівля та всі умови для розвитку бізнесу.
Василь Корчев, кримський блогер, керчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
