У тимчасово окупованому Сімферополі демонтували пам'ятник Петру Григоренку, радянському генералу, який через критику радянського ладу став дисидентом, долучився до правозахисного руху, незважаючи на арешти та застосування каральної психіатрії, захищав права кримськотатарського народу і, нарешті, після виїзду на лікування був позбавлений права повернутися до Радянського Союзу.
Про те, що погруддя генерала зникло зі скверу біля кінотеатру Сімферополь 27 травня, повідомив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. За його даними, демонтаж міг відбутися раніше, не виключено, що і 18 травня, у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Перед демонтажем бюста підконтрольна Росії влада Криму не проводила жодних громадських обговорень і ніяк цей демонтаж не анонсувала.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, зараз у сквері перед кінотеатром Сімферополь відбувається реконструкція, і можна було б припустити, що бюст повернуть після неї.
Але під час реконструкції у сквері залишається інша пам'ятка, відома під назвою «Постріл у спину». Це скульптура, встановлена кримськими комуністами у 2007 році на честь комуністів, які загинули на Західній Україні. Скульптуру перемістили на кілька метрів, і вона залишається у цьому сквері.
У підконтрольній Росії адміністрації Сімферополя повідомили, що доля пам'ятника Григоренку вирішуватиметься після завершення благоустрою.
Петро Григоренко у своїх статтях у правозахисному самвидаві називав депортацію кримськотатарського народу геноцидом. Факт, який Україна офіційно констатувала багато років потому, а Росія не визнала досі. Його постать є легендарною серед українських правозахисників і ветеранів кримськотатарського національного руху. До російської анексії біля погруддя генерала регулярно відбувалися мітинги представників українських і кримськотатарських суспільно-політичних рухів.
«Був 1999 рік, уже 8 років незалежності Української держави, але в Криму керують комуністи, проросійські сили. Мустафа-аг'а (Джемілєв) тоді сказав, що єдине гідне місце цій пам'ятці – центр міста Сімферополя. І ми обрали таке місце у сквері перед кінотеатром «Сімферополь»», – згадує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Встановленню бюста чинила опір влада півострова, згадує Рефат Чубаров. Тоді спікером Верховної Ради Криму став головний комуніст Криму Леонід Грач, і він не міг допустити, щоб у Криму було встановлено пам'ятник «антирадянщику», розповідає Чубаров.
Кримськотатарська молодь охороняла це місце перед встановленням, згадує Чубаров, а 17 травня 1999 року, в присутності великої кількості запрошених гостей із різних країн, і в тому числі сина Петра Григоренка Андрія Григоренка, пам'ятник було відкрито.
«Кримські татари заявили, що, якщо, не дай Боже, щось станеться з цією пам'яткою, всі пам'ятники ідолу комуністів Леніну будуть знесені у Криму. І таким чином, як потім жартував Мустафа Джемілєв, перший кримськотатарський національний рух узяв заручників, і цими заручниками було кілька сотень пам'ятників Леніну в Криму», – згадує Рефат Чубаров.
«Постріл у спину» з'явився в цьому ж сквері на зло кримським татарам, щоб знизити значення пам'ятника Петру Григоренку, упевнений голова Меджлісу. Адже ще у 60-х роках минулого століття Григоренко стверджував, що кримським татарам мало домагатися повернення на батьківщину для того, щоб зберегтися як нації, потрібно вимагати відновлення кримської автономії.
«Зрозуміло, що вшанування Петра Григоренка у Криму збурювало населення Криму з погляду таких, як Леонід Грач. Вони не хотіли відновлення прав кримськотатарського народу, і томуву постаті Петра Григоренка вони бачили відновлення кримських татар, і тому вони виступали і проти постаті Петра Григоренка, і, зрозуміло, проти кримськотатарського народу», – каже Рефат Чубаров.
Те, що зараз, під час реконструкції площі, залишився «Постріл у спину», а погруддя Григоренка зникло, красномовно говорить про пріоритети російської влади, упевнений Чубаров. Росія демонізує Україну, і знесення пам'ятника вкладається в логіку цього процесу, каже він.
Вони вичищають у Криму все те, що має показувати, що тут, крім окупантів, ще є кримські татари, є українціРефат Чубаров
«Адже не тільки цього року, а торік, у 2023 році, вони знесли пам'ятну дошку, яка була встановлена на стіні одного з будинків, багатоповерхівки в Саках, де зупинявся Петро Григоренко, коли він приїжджав до кримських татар, наприкінці 60-х. І торік вони знесли цю пам'ятну дошку, тепер знесли пам'ятник, бо вони вичищають у Криму все те, що має показувати, що тут, крім окупантів, ще є кримські татари, є українці», – зазначив Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Історик Сергій Громенко здивований, що пам'ятник Григоренку так «довго простояв» у анексованому Криму. Торік, за його словами, в Росії розпочався «пам'ятникопад» – скоординована акція зі знищення пам'яті про відправлених у заслання українців, литовців, розстріляних польських офіцерів. Заяви, що пам'ятник прибрали на час реконструкції площі, є ширмою, упевнений історик.
«Ніхто нікому нічого пред'явити не може. Громадськість обурено пише листи, місцева влада відповідає, що все гаразд, відреставруємо і повернемо. Минає рік, пам'ятник не повертається, ніхто не винен, явного вандалізму немає, але пам'ятника немає. Власне, здається, що те саме станеться і з пам'ятником Григоренку в Криму», – вважає Сергій Громенко.
За час анексії Криму Росія докладає зусиль щодо меморіалізації громадського простору півострова. Це розпочалося у 2014 році з демонтажу українських меморіальних табличок. А за 10 років там з'явилося багато нових російських пам'яток: монумент лідерам «великої трійки» – Сталіну, Рузвельту та Черчиллю в Лівадії, пам'ятник Катерині ІІ, Олександру ІІІ та погруддя Потьомкіна.
З 2014 до 2022 рокуСергій Громенко нарахував 64 пам'ятники, встановлені російською владою, які мають історико-політичний характер.
«27 із них були встановлені імперським діячам, імперським подіям. Це і Микола II, і Катерина II, і Петро I, до речі, Петро Котляревський у Феодосії, та багато інших. Не перераховуватиму всі. 14 були поставлені керівникам, героям і жертвам Другої світової війни. Ще 11 були поставлені вченим, культурним і релігійним діячам, переважно російського походження, але також і деяким українцям, яких можна було записати в росіяни, хоч би як вони чинили опір, наприклад, Сергію Корольову. І 8 було поставлено на честь анексії Криму в 2014 році, «ввічливим людям», з котом, на тлі мапи тощо», – каже Сергій Громенко.
Імперські часи – це якесь нове відкриття, новий ресурс для політичної легітимації ПутінаСергій Громенко
Ідея такої меморіалізації – наголосити нібито на приналежності Криму до Росії, починаючи з імперських часів, каже історик. Навіть пам'ятники діячам радянського періоду не такі важливі для виправдання російських претензій до Криму, вважає Громенко.
«Імперські часи – це якесь нове відкриття, новий ресурс для політичної легітимації Путіна. І саме тому відносна більшість пам'яток стосується саме імперського періоду, дві третини фактично. Тобто йдеться про історію як ресурс для виправдання російських претензій», – упевнений Сергій Громенко.
Масове встановлення меморіальних табличок на згадку про загиблих у війні з Україною може розбавити лідерство імперського наративу, але не змінює концепцію російських домагань на Крим, упевнений історик.
«Таким чином, можна говорити не лише про імперіалізацію, а й про мілітаризацію… Вони цілком відповідають тому, що ми бачимо і чуємо з російських екранів: мовляв, Росія є великою країною, Росія є сильною, могутньою імперською країною, і пам'ятники, які ставлять у Криму, повністю укладаються в цю картину», – каже Сергій Громенко.
Більшість цих пам'ятників підпадають під дію українських законів про декомунізації та деколонізації, каже Громенко. Це означає, що вони мають бути демонтовані після деокупації півострова.
Україна вже зараз має скласти список пам'ятників, які підлягають знесеннюСергій Громенко
«Лише кілька пам'ятників жертвам Другої світової війни і, можливо, кільком релігійним діячам та вченим не підпадатимуть під дію цих законів, а решта підпадає. І якщо ми з якихось причин дозволимо, щоб на території України був такий юридичний ексклав, на якому не діють жодні закони, то це буде мінус до побудови української державності», – вважає Сергій Громенко.
На думку історика, процес демонтажу цих пам'яток не буде простим і навіть може викликати спротив у «частини проросійських, прокомуністично налаштованих жителів». Тому, вважає Громенко, Україна вже зараз має скласти список пам'ятників, які підлягають знесенню, щоб потім провести цей процес швидко, а не «зривати повільно пластир із рани».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
