Після анексії в Криму було лише кілька адвокатів, які мали російські дипломи й бралися за політичні справи. Затримання та обшуки відбувалися часто, а захисники не могли впоратися з роботою. На допомогу їм приходили всі, хто мав юридичні знання, навіть ті, хто тоді не працював за фахом. Так народжувалося правозахисне об'єднання «Кримська солідарність», до якого увійшла і багатодітна мати Ліля Гемеджи. Сьогодні вона ламає стереотипи про жінок-мусульманок, захищає в судах права кримчан, а також надає жителям півострова правову допомогу.
«Номер жетона зніміть, будь ласка, у тих, хто тут знімає й хто тут присутній. Молодий чоловіче, не йдіть, будь ласка, що ж ви такий сором'язливий», ‒ так Ліля вимагає пояснень від російських силовиків, які у січні 2018 року увірвалися на збори кримськотатарських активістів.
Вона завжди сміливо та впевнено говорить з поліцейськими в Криму, арешти її не лякають. Ліля зізнається, що чим більше на неї тиснуть, тим сильнішою вона стає.
«В якихось стресових ситуаціях, що пов'язані з тиском, залякуванням, моя сила волі збирається в кулак, і тут, дійсно, я залізна», ‒ ділиться емоціями правозахисниця.
Але поза роботою «залізна» Ліля ‒ чуйна людина. Правозахисниця добре знає кожну сім'ю своїх підзахисних, спілкується з ними, проводить час, бачить перші дитячі кроки й перші слова.
«Частіше стали виявлятися емоції, тому що за кожною сім'єю політв'язня, за кожною дитиною ‒ окрема історія, окремі переживання», ‒ каже Ліля.
Сила сім'ї
У неї самої четверо дітей: хлопчик і три дівчинки. Синові Німетуллі ‒ вісімнадцять років, Ніярі ‒ п'ятнадцять, Нуріє ‒ вісім, а Зейнеб ‒ тільки три роки. Молодша росла в кабінеті адвокатської контори, де працює мама.
«У період, коли вона вже починала ходити, у мене під столом стояли ходунки й вона ходила в ходунках офісом... Це було для багатьох дивно, коли вона спала поруч з ноутбуком на столі», ‒ згадує Ліля Гемеджи.
Старші діти вже обрали юридичний напрямок як професію. У свої 15 років дочка Ніяра мріє бути сильною та розумною, як мама.
«Я хочу бути схожою на неї ‒ в тому плані, що вона постійно намагається, вона все робить для людей. Вона не егоїстка, знаєте. Бути ось такою ж сильною жінкою, яка, незважаючи ні на що, продовжує робити все це. Незважаючи на те, що її залякують. Дуже цілеспрямована, вона дуже сильна жінка», ‒ характеризує маму Ніяра.
Ліля з відзнакою закінчила Одеську юридичну академію за спеціальністю «правознавство».
Стикаюся зі здивованими поглядами людей, що дівчина в хіджабі прийшла до державного органу, що вона розбирається в законодавствіЛіля Гемеджи
«Стикаюся зі здивованими поглядами людей, що дівчина в хіджабі прийшла до державного органу, що вона, в принципі, розбирається в законодавстві та знає свої права», ‒ каже Ліля.
Зі своїм чоловіком, Рустемом Кямілевим, вона познайомилася в університеті. Обоє ‒ юристи й обоє тепер у правозахисному русі. Разом уже двадцять років.
Жіночі слабкості
У Лілі ціла колекція хусток, бірюзовий ‒ улюблений колір, у цьому тоні їх найбільше. Кожна хустка ‒ це окрема історія про важливе місце, подію або про людину, яка її подарувала.
«Ось це одна з останніх, я її ще навіть не встигла одягнути. Її мені подарувала Тетяна Іванівна (Іжевська ‒ КР) ‒ це посол України у Ватикані, коли ми були в Римі, після нашого засідання ОБСЄ. А ця хустка ‒ ми їздили в паломництво в Мекку торік із чоловіком», ‒ показує найцінніші екземпляри.
З прикрас Ліля віддає перевагу не дорогим, а символічним.
«Ось це для мене найцінніше, ось ця монетка. Дісталася від бабусі, монетка кримського ханства», ‒ розповідає жінка.
Наприкінці 2018 року жінці вдалося завершити складну російську процедуру вступу до професійної колегії. Тепер Ліля Гемеджи зможе виступати в кримських судах як адвокат, адже до цього вона мала право на роботу в Криму тільки як громадський захисник.
