«Крим має повернутися додому, в Україну» – Олександра Романцова в Швеції

Українська правозахисниця Олександра Романцова, виконавча директорка організації «Центр громадянських свобод», що в 2022 році отримала Нобелівську премію миру, виступила з лекцією в Ґетеборзькому університеті (Швеція). Радіо Свобода наводить головні тези виступу Романцової перед шведською аудиторією.

Виконавча директорка організації «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова після церемонії отримання Нобелівської премії миру, що відбувалася в Осло, вирушила до Швеції на запрошення місцевих університетів у містах Уппсала та Ґетеборг. За її словами, це давня традиція: університети запрошують Нобелівських лауреатів виступити з лекцією перед студентами, викладачами, науковцями.

«Це дуже хороший майданчик для того, щоб поговорити з нетиповою для правозахисників аудиторією: студентами та науковцями. Від науковців дуже багато залежить, бо коли вони обирають теми для дослідження, важливо, чи будуть вони сприймати Україну, Росію та Білорусь як «пострадянське тріо», або керуватися сучасним баченням: яка насправді Україна, за що вона бореться, чому вона зробила такий вибір», – пояснює Романцова.

Українська правозахисниця почала свою лекцію розповіддю про Революцію гідності, російську окупацію Криму та частини Донбасу, російську політику репресій на окупованих українських територіях, нагадала про ув’язнення Олега Сенцова та Станіслава Асєєва, полон українського правозахисника Максима Буткевича. Вона нагадала, що українські правозахисники з 2014 року працюють у сфері захисту прав людини під час військових дій та окупації.

Головною темою виступу була розповідь про російську війну проти України, в тому числі гібридну та інформаційну, важливість міжнародної підтримки, надання зброї для захисту населення, документування воєнних злочинів російських військових в Україні.

«Ніхто не може зрозуміти: як біля наших кордонів з’явилися сто мільйонів зомбі». Короткі тези з лекції

• «Про що ця війна? Вона про країну, яка не дотримується жодних правил. Країну, яка вирішила, що може робити все, що захоче, і ніхто її не зупинить. Тільки тому, що ця країна вирішила, що територія, яку вона захоплює – це не окрема країна».
• «Права людини стали популярною темою в Україні, тому що люди відчувають, що відбувається, коли у людини намагаються відібрати її права. Українці почали захищати свої права, свою гідність, і світ це побачив».
• «Пропаганда – це віртуальна реальність для розуму. Те, що відбувається сьогодні у Росії, потрібно досліджувати. Тому перше, що буде потрібно зробити після перемоги (України у війні – ред.) – направити тисячі психологів до Російської Федерації».
• «Українські правозахисники вчилися документувати воєнні злочини у російських колег, які досліджували воєнні злочини у Чечні в Росії. Але, незважаючи на те, що вони здійснили величезну роботу, російські правозахисники не можуть зупинити агресію Росії».
• «Нобелівські лауреати – білоруський правозахисник Олесь Біляцький та російський центр «Меморіал» – є сильними людьми, але вони не можуть зупинити те, що відбувається зараз».

• «Ніхто не може зрозуміти: як біля наших кордонів з’явилися сто мільйонів зомбі».
• «Неможливо шукати політичний компроміс, коли мова йде про порушення прав людини та військову агресію. Зараз дуже важливо повернутися до реального дотримання існуючих правил».
• «Не існує війни, яка вас не стосується. Одного дня діти-солдати з Сомалі можуть з’явитися біла вашого дому. Не існує проблем, про які можна не думати та жити своїм життям. Проблеми починають накопичуватися та рано чи пізно приходять до вас».
• «Міжнародна система запобігання війни не працює не тільки для України, а й для інших країн. Це можна побачити на прикладі інших сучасних конфліктів. Не можна закривати очі на військові злочини, тому що до російського вторгнення в Україну були військові дії у Чечні, Грузії, Сирії, Молдові. Але це не викликало потужної реакції. Саме тому зараз Росія воює проти України».
• «Глобальна солідарність може стати пристрастю кожного. Люди в усьому світі можуть не тільки підтримувати Україну та інші країни, де зараз відбуваються військові дії або порушують права людини. Вони можуть в своїх країнах впливати на політиків, які визначають міру дипломатичної та військової допомоги Україні».

«Росія не створює нічого, окрім місць, де люди не можуть керувати своїм життям»

За словами Романцової, щоразу, звертаючись до аудиторії, вона враховує її специфіку, щоб мати можливість обговорити питання, які найбільш хвилюють фахівців, та можуть у довгостроковій перспективі бути корисними Україні.

На запитання, чи не здається дивною для західної аудиторії риторика про надання зброї з боку українських правозахисників, Олександра Романцова відповідає: саме тому важливий контекст для розуміння причин російської агресії в Україні.

«Ми так і кажемо: це зараз прозвучить дуже дивно, з точки зору правозахисників, які отримали Нобелівську премію миру, але для того, щоби мати мир, нам потрібно вижити. Ми не говоримо про напад, ми говоримо про можливість захистити свій простір, де ми будуємо демократію. Це дуже важливо, і багато інших правозахисників багато зробили для того, щоб ми могли це пояснювати. Максим Буткевич, який зараз перебуває у полоні, пояснив, чому він – людина, яка все життя була антимілітаристом, написав статтю, яка пояснює, чому він мусить призупинити свою роботу правозахисника та піти на лінію фронту – бо інакше ніде буде захищати права людини. Якщо Росія прийде – про жоден правозахист не буде йтися, максимум – про виживання», – пояснює Романцова.

За її словами, саме тому українські правозахисники зараз не тільки документують випадки воєнних злочинів російських військових в Україні, а й ведуть роботу на інформаційному фронті.

«Ми пояснюємо, що мир – це повернення всіх окупованих територій. Необхідно зупинити усі воєнні злочини, які відбуваються там зараз. Ми не говоримо про документування того, що вже не змінити, ні. Просто зараз людей катують, вбивають, тому так важливо реагувати на це зараз. Це складна позиція, багаторівнева. Вона не може бути примітивною, тому доводиться це пояснювати. Чесно кажучи, майже кожен великий конфлікт – не той, який розв’язали штучно, не буває дуже простим. Треба розбиратися: як так сталося, що люди дійшли до такого рівня агресії», – говорить правозахисниця.

Повертаючись до теми окупованого Криму, Олександра Романцова нагадує, що Росія проводить політику репресій на Кримському півострові з 2014 року. Швеція, в університетах якої відбулися лекції Нобелівської лауреатки, стала однією з країн, яка з перших днів захоплення Криму Росією зайняла позицію підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. На думку Романцової, тема Криму зараз актуальна та важлива для обговорення з міжнародною аудиторією.

«У Криму люди зникають. Вони не можуть нормально жити, не можуть керувати своїм життям. Крим відібраний у всього населення Україні, а усі кримчани відірвані від своїх володінь на іншій території України. Тому Крим має бути повернений. Крім того, зараз Кримській півострів – це військова база Росії, яка може використовувати її для того, щоб звідти погрожувати Європі. Тому це має бути обговорено і, я сподіваюся, звільнено. Крим має повернутися додому, до України. Люди там мають вільно визначати, обирати, як частина України, свій напрямок і бажання мати демократію. Тому що Росія не створює нічого, окрім місць, де люди не можуть керувати своїм життям. Жодне з місць, яке Росія створила як «сіру зону», – це не місце, де люди мають можливість визначати своє життя, своє майбутнє», – підкреслила Олександра Романцова.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.