Доступність посилання

ТОП новини

Території під забудову? Севастопольські заводи не мають перспектив для розвитку


Севастопольський морський завод. Ілюстративне фото
Севастопольський морський завод. Ілюстративне фото

У Севастополі провалилися наміри відновити роботу Севастопольського авіаремонтного підприємства, а також Севморзаводу, що визнають навіть депутати російського парламенту міста. Це стосується як ремонту військових вертольотів і кораблів, так і цивільної техніки. Обидва підприємства перебувають під міжнародними санкціями. При цьому місцеві ЗМІ неодноразово вказували на те, що розташовані в престижних місцях території заводів можуть віддати під забудову.

Севастополь майже не має перспектив для розвитку промислового виробництва на базі колишнього Севастопольського авіаційного підприємства (САП) і на базі Севастопольського морського заводу. Таку думку висловив депутат російського парламенту Севастополя В'ячеслав Горєлов.

«Ті, хто сьогодні виробляють військову техніку, кораблі та судна, тримають у себе ключові технології. І передавати їх до Севастополя, щоб ці вироби хтось обслуговував у нашому місті, в іншому регіоні – не будуть. І це неможливо», – вважає Горєлов.

В'ячеслав Горєлов
В'ячеслав Горєлов

Він також зазначив, що сучасний військовий корабель, як і сучасний гелікоптер, – це складні у всіх сенсах вироби, які деякі експерти ставлять в один ряд із космічними апаратами.

При цьому депутат мав на увазі технології, якими володіють російські оборонні підприємства та не згадував західні технології, доступ до яких обмежений через санкції. І вертолітний завод, і Севморзавод перебувають під міжнародними та українськими санкціями.

«Вертолітка» у прольоті

Мрію відродити Севастопольське авіаційне підприємство, яке місцеві жителі називають вертолітним заводом або просто «вертоліткою», російська влада міста плекає з 2014 року.

У незалежній Україні державне підприємство Міністерства оборони України «Севастопольський авіаційний завод» виконувало переважно замовлення з країн-колишніх радянських сателітів. Пройшовши низку сертифікацій, САП стало одним із провідних в Україні та СНД з модернізації гелікоптерів. Підприємство встановлювало апаратуру для польотів міжнародних авіалініях на всі типи вертольотів «Мі». У Севастополі першими виконали всі критерії ООН для оснащення гелікоптерів, які беруть участь у миротворчих місіях. Окрім апаратури для польотів на міжнародних авіалініях, на гелікоптери встановлювали цифрові реєстратори та додаткові паливні баки.

Але після анексії виробництво майже повністю зупинилося. До Севастополя приїжджали російські чиновники високого рангу та давали обіцянки модернізувати завод та забезпечити його замовленнями. Так пройшли 2014-й та 2015-й роки.

У ремонтному цеху Севастопольського авіаційного підприємства, квітень 2016 року
У ремонтному цеху Севастопольського авіаційного підприємства, квітень 2016 року

У 2016 році тодішній російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло заявив, що «вертольотка» буде робити екраноплани. Це судно на динамічній повітряній подушці для переміщення над поверхнею, яке підтримується в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, відбитим від поверхні землі або води.

«Ми плануємо там розгорнути будівництво екранопланів. Вони потрібні в МНС, у всіх структурах, де є рятувальні служби. Такий проект ми розглядаємо», – сказав Міняйло.

Дмитро Рогозін
Дмитро Рогозін

У тому ж році САП включили до складу холдингу «Вертольоти Росії». Під час візиту до міста делегації під керівництвом заступника голови уряду РФ Дмитра Рогозіна було оголошено, що на модернізацію підприємства виділять 400 млн рублів, а після входження до холдингу «Вертольоти Росії» завод виконуватиме замовлення з ремонту та модернізації вертолітної техніки як російських, так і закордонних експлуатантів.

У 2017-му завод мав невелике замовлення на ремонт вертольотів із В'єтнаму та Сьєрра-Леоне, а до кінця року борг із зарплати досяг 8,6 млн рублів. Тоді ж у місцевих ЗМІ з'явилася інформація, що завод перенесуть із житлової зони кудись за місто, а влада у відповідь запевняла, що цього робити не будуть.

За такою схемою холдинг «Вертольоти Росії» працював не лише у Севастополі. Наприклад, було відчужено московську територію АТ «МВЗ ім. М.Л. Міля» та виведено КБ за Московську кільцеву автодорогу, а також виселено АТ «КАМОВ» зі своєї території та здійснено злиття його з мілевською структурою.

Вертолітний завод розташований на березі бухти Кругла (Омега). Займана САП площа становить близько 17 га прибережної території з готовими комунікаціями (електрика, газ, вода, тепло та інше). Усе це оцінюється приблизно 3 млрд рублів. Є ще один майданчик у два гектари землі прямо в центрі проспекту Жовтневої Революції, який оцінюється приблизно у 250 млн.

Бухта Омега у Севастополі
Бухта Омега у Севастополі

У 2019 році співрозмовник у російському уряді міста розповів одному з місцевих ЗМІ, що останнім часом холдинг «Вертольоти Росії» не виявляв жодного інтересу до підприємства, «скидав» на нього найневигідніші та найскладніше реалізовані замовлення, що може свідчити про наявність планів на завод, не пов'язані з його прямою діяльністю.

У серпні 2021 року міністр промисловості та торгівлі Росії Денис Мантуров заявив: «Завод з ремонту вертолітної техніки знаходиться в центрі житлового масиву, і було б правильніше і логічніше знайти рішення, вибрати правильну територію у більш промисловому районі, знайти рішення, як створити там компактні потужності».

У серпні 2022 року Севастопольське авіаційне підприємство перестало існувати – воно було реорганізовано шляхом приєднання до ФДУП «Авіакомплект».

Федеральне державне унітарне підприємство «Авіакомплект», основний вид діяльності якого – «торгівля оптова неспеціалізована"» зареєстровано в Москві на вул. Матроська Тиша, 23, корп. 5. Директором є Олександр Петров, чисельність персоналу – 4 особи.

Варто зазначити, що до анексії Криму вертолітний завод поступово покращував показники: у 2012 році було відремонтовано 8 гелікоптерів, у 2013 році – 11.

У російських реаліях підприємство провело капітальний ремонт всього 12 вертольотів: 4 – у 2014 році, 3 – у 2015 році та 5 – у 2016 році.

«Негативне спливання» Севморзаводу

На колишньому містоутворюючому підприємстві – Севастопольському морському заводі – ситуація ще критичніша, ніж на вертолітному. Два важливі російські державні замовлення провалені, а робітників скорочують.

Наприкінці лютого 2015 року рішенням підконтрольного Кремлю уряду Севастополя ПАТ «Севморзавод» було «націоналізовано» – відібрано у законного власника, яким на той момент були структури тодішнього президента України Петра Порошенка.

У 2016 році керівництво заводу обіцяло побудувати через рік морський безпілотник, озвучувалися мрії про міжнародні замовлення та стрімкий розвиток виробництва.

Севастопольський морський завод
Севастопольський морський завод

У листопаді 2017 року на майданчику Севморзаводу у Південній бухті відбулася урочиста церемонія закладки плавучого крана ПК-400 вантажопідйомністю 400 тонн, названого на честь міста – «Севастополь». Через рік, також у листопаді, було закладено плавкран ПК-700 «Григорій Просянкін» вантажопідйомністю 700 тонн.

«Це дуже серйозні дорогі замовлення, але щоб розвивати підприємство, нам потрібна лінійка замовлень – як мінімум 10 плавкранів, які ми закладатимемо і складатимемо щороку. Так ми зможемо відновити технологічні процеси будівництва важких плавкранів, створити конгломерацію контрагентів, вчасно виконувати замовлення, отримувати прибуток», – говорив у 2018 році керівник підприємства Ігор Дрей.

Однак плавучі крани «закладати та здавати щороку» не те, що не вийшло, навіть згадані плавкрани не добудували: термін здачі «Севастополя» – кінець 2019 року, «Григорія Просянкіна» – кінець 2020-го.

«Станом на січень 2023 року ПК-400 готовий приблизно на 90%, а ПК-700 – близько 65%. Обидва проекти заморожені – і коли роботи поновляться, незрозуміло», – повідомляють місцеві ЗМІ.

Більшість номенклатурного ряду необхідного для плавкранів обладнання – двигунів, лебідок, палубного обладнання, вентиляторів, насосів тощо – у Росії давно не випускається.

За час, що минув після «націоналізації», на Севморзаводі провели регламентні роботи на підводному човні «Новоросійськ», відремонтували вітрильник «Херсонес», полагодили пором і буксир. Невеликі ремонти проводилися на деяких кораблях та судах Чорноморського флоту Росії. Також було збудовано понтони для доставки арок Керченського мосту.

Ясність щодо подальшої долі Севморзаводу у 2020 році під час візиту Севастополь вніс міністр промисловості і торгівлі Росії Денис Мантуров. Чиновник повідомив, що Севастопольський морський завод об'єднають з 13-м судноремонтним заводом Чорноморського флоту, а промислові площі, що звільнилися після цього, пустять «під цивільну інфраструктуру». Тобто під забудову.

Севморзавод, Крим
Севморзавод, Крим

У жовтні 2022 року тодішній директор Севморзаводу Володимир Баженов висловлював побоювання, що не зможе зберегти трудовий колектив через відсутність замовлень. Також він зазначив, що підприємство втрачає замовлення на конкурсах із пошуку підрядників через відсутність досвіду. Раніше у квітні 2019 року Баженов заявляв, що завод стане базовим підприємством для ремонту кораблів Чорноморського флоту Росії.

У квітні новим директором АТ «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе» призначено Флусова Олега Анатолійовича. Як зазначалося в розслідуванні Крим.Реалії, всі підприємства, якими він керує або керував раніше, або вже ліквідовано, або перебувають у процесі банкрутства.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Андрій Покровський

    Кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки), житель Севастополя. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіці та охороні здоров'я, а також про особливості життя містян в умовах російської анексії півострова.

XS
SM
MD
LG