У Криму Сімферополь і його околиці за час повномасштабної російської агресії проти України поки облітають стороною «серйозні» українські ракети та безпілотники. На відміну від Севастополя, Феодосії, Джанкоя, Сак, Євпаторії та інших населених пунктів півострова, де різного роду «прильоти» фіксувалися неодноразово, у тому числі буквально днями. Останній і резонансний – знищення штабу ЧФ у самому центрі Севастополя. Хоча у столиці Криму також є чимало об'єктів, які потенційно можуть стати легітимною ціллю для українських сил оборони. Що це за об'єкти та де розміщуються – у матеріалі Крим. Реалії.
Під «соусом» демілітаризації
Військових об'єктів Росії у Сімферополі менше, ніж у Севастополі. Пояснюється це тим, що протягом останніх десятиліть Чорноморський флот РФ фактично не скорочував там свої військові структури, тоді як Міністерство оборони України періодично це робило. Особливо після 1997 року, тобто після розподілу в межах міжурядової угоди майна ЧФ між Україною та Росією. У наступні роки під «соусом» обґрунтованої демілітаризації півострова були розформовані дислоковані у Сімферополі артбригада, протитанковий та артилерійський полки, деякі частини бойового і матеріального забезпечення частини. Під цю «гребінку» потрапили також військові частини і за межами міста: у селищі Шкільне, селах Мазанка, Опушки Сімферопольського району, а ще у селищі Совєтське, селі Первомайське поблизу Старого Криму та інші.
Проте після низки так званих організаційно-штатних заходів військові об'єкти в Сімферополі все ж таки залишилися. Один з них має історичне коріння, а тому добре відомий корінним сімферопольцям – 7-е військове містечко. Розташований він між вулицями Калініна та Ескадронною. Його історія бере початок ще з ХІХ століття, коли в місті розміщувався ескадрон, а потім – Кримський драгунський кінний полк. У повоєнні роки, аж до 1997 року, там квартирував один із мотострілкових полків 126-ої Горлівської мотострілецької дивізії Одеського військового округу (правонаступницею дивізії стала нинішня однойменна 126-та окрема бригада берегової оборони ЧФ з Перевального – КР). До російської анексії Криму в 2014 році містечко використовувалося як пункт постійної дислокації 406-ої окремої бригадної артилерійської групи ВМС України, підрозділу військової служби правопорядку. Ще там був військовий оркестр, «афганський» музей, склад речового майна тощо.
Нині у 7-му військовому містечку дислокуються флотські підрозділи: один із ремонтно-відновлювальних батальйонів 133-ої бригади матеріально-технічного забезпечення, 224-ий батальйон управління 22-го армійського корпусу та, за деякими даними, служби штабу цього корпусу. Частину цих структур зафіксовано на мапі військових об'єктів Криму.
«Побутове займання»?
9 вересня українські медіа повідомили про пожежу на території однієї з російських військових частин в анексованому Сімферополі. Вони посилалися на коментар радника російського глави Криму Олега Крючкова. Він класифікував те, що сталося, як «звичайне побутове займання» і конкретизував, про яку саме частину йдеться.
«Працюють два пожежні автомобілі. Пожежу локалізовано», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Місцеві телеграм-канали, зокрема «Крымский ветер», опублікували відео події, на якому чути схожі на характерні для стрілецької зброї звуки – автоматні та кулеметні черги. Підтвердити їхню справжність досі неможливо. Не виключено, що такі звуки під час пожежі міг видавати, скажімо, шиферний дах сховища або боксу.
У соцмережах також з'являлася інформація, що пожежа сталася на території військової частини на вулиці Калініна, і що горіла ємність із ПММ. Це Крим.Реалії підтвердив один із місцевих жителів Микола, які мешкає на вулиці Ескадронній.
«З появою густого чорного диму нас попередили – на вулицю без необхідності не виходити, всі вікна квартири щільно зачинити», – розповів кореспондентові Крим.Реалії чоловік. При цьому він не зміг підтвердити факт вибухів чи стрілянини.
ПММ та інші мобресурси
Який із військових об'єктів у межах Сімферополя може стати пріоритетним для атаки з боку Збройних Сил України? Чинні та колишні військовослужбовці ЗСУ, які до російської анексії служили в Сімферополі, називають базу і склади Чорноморського флоту. Ці об'єкти розташовані у Залізничному районі біля товарних шляхів. А саме – база 758-го центру матеріально-технічного забезпечення на вулиці Лісозаводській та її склади на вулиці Запорізькій.
«Там зосереджувалися ресурси, речове майно, паливо для мобілізаційного розгортання, – пояснив Крим.Реалії екскомандувач ВМСУ адмірал Ігор Воронченко (на момент російської анексії генерал-майор, заступник командувача ВМСУ з берегової оборони – ред.). – У росіян ще залишилися аналогічні бази у Гвардійському та в районі Мекензієвих гір. Сімферопольська ж їм потрібна для забезпечення того, що вони захопили у нас у 2014 році у Феодосії, Перевальному, Керчі».
24 вересня з'явилася інформація з посиланням на рух спротиву «Атеш», що за кілька кілометрів на захід від бази 758-го центру виявлено скупчення залізничних цистерн, які перевозять ПММ. Це якраз між приміським селом Перове та аеропортом «Заводське».
«Наш агент провів розвідку за цими координатами (45.025147, 34.037671) та виявив дуже багато цистерн із паливом. Туди приходить велика кількість палива, яке далі розвозять по менших точках. Через суттєві проблеми з паливом у Криму окупанти збільшили його постачання і повністю забули про якесь маскування», – йдеться в повідомленні «Атеш».
Щоправда, «Атеш» поки що не встановив, кому призначене паливо – військовим чи цивільним. У самому Перовому (на території колишньої птахофабрики «Південна» – КР) 6 квітня 2023 року сталася велика пожежа, яку гасили п'ять годин. Причину її виникнення та наслідки російська влада Криму так і не повідомила.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
