У Росії винесли вирок офіцеру Росгвардії за поганий захист мосту через Керченську протоку від ударів ЗСУ. Тюремний строк отримав ексначальник відділу морського управління Росгвардії Сергій Волков за те, що взяв на озброєння системи захисту, які виявилися марними для захисту мосту. Що відомо про цю справу та її фігурантів, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує Керченський міст для військової логістики – перекидання особового складу та важкої техніки на південний фронт. У ЗСУ розглядають Керченський міст як легітимну військову ціль і вже двічі успішно його атакували. Ці удари стають приводом для відставки та переслідування російських силовиків. Вирок через Керченський міст отримав колишній голова відділу морського управління Росгвардії Сергій Волков.
На кого поклали відповідальність за міст
Силовики затримали Сергія Волкова за кілька місяців після першого вибуху на мосту, який стався у жовтні 2022 року. Тоді на мостовому переході злетіла в повітря вантажівка, начинена вибухівкою. Найбільше постраждала автомобільна частина мосту – довелося міняти цілий проліт. В результаті відновити повноцінний рух ним так і не спромоглися.
Після цього російській владі довелося оперативно шукати можливості для посилення захисту Керченського мосту. Для цього вони почали застосовувати маскувальну димову завісу.
У березні 2023 року – через півроку після першого інциденту – у Росії заарештували Сергія Волкова. Співробітники ФСБ прийшли до нього до робочого кабінету у будівлі головкомату Росгвардії у Москві. Його звинуватили за статтею 286 частини 3 (перевищення посадових повноважень) Кримінального кодексу Росії.
За версією слідства, Сергій Волков, зловжив посадовими повноваженнями і закупив майже за 400 мільйонів рублів два радіолокаційні комплекси «Орел-БПЛА» для захисту Керченського мосту та всієї Керченської протоки. Але з'ясувалося, що ці кошти за своїми технічними характеристиками не могли протистояти українським безпілотникам, оскільки не здатні придушувати їх радіосигнали.
«У результаті дій, скоєних Сергієм Волковим, об'єкт під час військових дій Росії проти України «опинився у «досяжності вогневого ураження противника», – цитують слідство російські ЗМІ.
Під час закупівлі завод-виробник комплексів «Орел-БПЛА» повідомив, що «усічений функціонал» та РЛС-комплекси, встановлені на обладнанні, не могли виконувати завдання щодо боротьби з безпілотниками малого класу. Це з'ясували ще у 2021 році і віддтоді призупинили використання комплексів. Але жодних розглядів за участю правоохоронних органів тоді не було.
Питання до Сергія Волкова виникли після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну і отримала перші удари у відповідь від ЗСУ.
У рамках «справи Керченського мосту» офіцера затримали, а згодом відправили під домашній арешт. Поки тривали розгляди у його справі, міст зазнав другого удару. У липні 2023 року його атакували українські надводні безпілотники Sea Baby. Вони влучили в опору мостової споруди.
Цього разу російській владі довелося серйозно розбудовувати військову та цивільну логістику, оскільки мостом повністю заборонили рух вантажного транспорту. А задля захисту Керченського мосту від повторних ударів із води почали використовувати бонові загородження.
Підсанкційний постачальник
Як з'ясували Крим.Реалії, комплекси «Орел-БПЛА» Росгвардія закуповувала у вересні 2020 року. В рамках одного з тендерів планували купити два радіолокаційні комплекси вартістю у 300 мільйонів рублів. Але тендер не відбувся, оскільки на участь у конкурсі не надійшло жодної заявки.
Повторну процедуру закупівлі оголосили того ж місяця, але суму угоди збільшили майже на 100 мільйонів рублів.
Переможцем тендеру був оголошений «Ростовський-на-Дону науково-дослідний інститут радіозв'язку».
За даними Федеральної податкової служби, це російське державне підприємство належить ФСБ та Росмайну. Основний вид діяльності – наукові дослідження та розробки в царині природничих та технічних наук.
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, щодо цього НДІ Україною були запроваджені санкції, санкції також запровадили США, Швейцарія та Японія. Вони були вмотивовані тим, що підприємство виробляє військово-промислову продукцію для Росії. Під санкціями опинився й директор НДІ Олексій Косогор.
На сайті «Ростовського-на-Дону науково-дослідного інституту радіозв'язку» про виробництво військового призначення жодних згадок немає. Серед цивільної продукції підприємства зазначені фрезерні верстати, локальні чисті зони, пристрої для охолодження обладнання, системи очищення повітря та інше.
Працівники підприємства у 2023 році отримали 590 президентських, відомчих, регіональних та громадських нагород та заохочень, повідомляється на сайті підприємства.
Крим.Реалії намагалися з'ясувати позицію Ростовського НДІ у справі Сергія Волкова. Але його представники робити публічні заяви із цього приводу відмовилися.
Вирок
Як випливає із судового діловодства, кримінальну справу Сергія Волкова у Другому західному окружному військовому суді Москви розглядали чотири місяці. Вирок був винесений у середині січня.
Суд призначив Сергію Волкову покарання у вигляді шести років позбавлення волі, визнавши його винним у перевищенні повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. Йому заборонено протягом двох років обіймати державні посади. Офіцера також відправили до СІЗО із зали суду.
Сергій Волков провину не визнає. Він стверджує, що комплекси призначалися для захисту не Керченського мосту, а для захисту підрозділів морського управління Росгвардії в місцях їх дислокації. Він також заявив, що не міг вплинути ані на тип та технічні характеристики комплексів для боротьби з безпілотниками, які надійшли до військ, ані на ціну, за якою Росгвардія їх закуповувала.
Адвокат офіцера просив суд врахувати, що його підзахисний брав участь у бойових діях (де саме, не уточнюється), має 14 бойових нагород, «отримав важку контузію, через яку сильно заїкається», а також доглядає хворого батька. Проте суд призначив покарання, пов'язане з реальним ув'язненням.
Адвокат ексспівробітника Росгвардії Володимир Андрусенко заявив, що має намір оскаржувати його вирок в апеляційній інстанції. Він вважає, що ця кримінальна справа «пов'язана зі спробою з боку вищого начальства перекласти відповідальність на Сергія Волкова».
Голова комітету Держдуми Росії з інформаційної політики Олександр Хінштейн, говорячи про цю справу, заявив про виявлену «масштабну корупційну схему» і обіцяв відповідальність «спільникам і покровителям Волкова». Але їхні імена поки що не були названі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
