Доступність посилання

ТОП новини

З ракетами в Криму проти НАТО: чому Путін говорить про військову деокупацію півострова Україною


Кормова гармата прикордонного корабля «Григорий Куропятников» стріляє у Чорному морі під час навчань Sea Breeze-2021. Ілюстраційне фото
Кормова гармата прикордонного корабля «Григорий Куропятников» стріляє у Чорному морі під час навчань Sea Breeze-2021. Ілюстраційне фото

Президент Росії Володимир Путін заявляє, що у разі вступу України до НАТО можлива силова спроба деокупації Криму. Що передбачають документи України, котрі регулюють повернення Криму під контроль Києва? Чому керівництво Росії вважає вступ України до НАТО загрозою безпеці для країни? Про це – у матеріалі Крим.Реалії.

«Послухайте, що скажу, уважно. Адже у доктринальних документах самої України написано, що вони мають намір повернути Крим, зокрема воєнним шляхом. Уявімо, що Україна є членом НАТО: напхана зброєю, стоять сучасні ударні системи так само, як у Польщі та Румунії – хто завадить – і починає операції в Криму, зараз не говорю навіть про Донбас. Це суверенна російська територія. Питання для нас у цьому сенсі закрите. Уявімо, що Україна – країна НАТО і розпочинає ці військові операції. Нам що, воювати з блоком НАТО? Хтось про це хоч щось подумав? Схоже, що ні», – сказав Володимир Путін на пресконференції за підсумками переговорів із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради безпеки цієї організації 31 січня говорив, що Київ не має наміру нападати на окуповані частини Донбасу та анексований Крим.

Президент українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що Путін, говорячи про загрозу НАТО, мислить радянськими стереотипами.

Нічого нового з часів радянської пропаганди
Михайло Гончар

– У кремлівській картині світу все перевернуто з ніг на голову. Тут малюються страшні сценки війни між Росією та НАТО. І НАТО у цьому контексті винне. Нічого нового з часів радянської пропаганди, що гласила: «НАТО угрозой мира чревато». Вже 30 років немає Радянського Союзу, але дістали якісь нафталінові стереотипи, модернізували їх і репрезентують з висот кремлівського олімпу.

Президент українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар
Президент українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар

Гончар зазначає, що заяви Путіна про загрозу, яка нібито походить від НАТО, лунає у той час, як анексований Крим «напханий російськими ракетними системами, що можуть вдарити по всій Європі».

Російський історик і політолог, співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з вивчення Росії (Прага) Олександр Морозов також вважає, що уявлення Путіна про загрози є нереалістичними. В ефірі Радіо Крим.Реалії Морозов сказав, що, обговорюючи вступ України до НАТО та воєнну деокупацію Криму, російський президент «будує уявну конструкцію».

– Наразі Путін не має підстав вважати, що Україна вступить до НАТО, бо всі знають, що це довга історична процедура і коли це відбудеться – невідомо. Але навіть якби це й сталося, з цього зовсім не випливає, що буде якась військова операція у Криму. Вся ця аргументація – це умовний спосіб. Путін хоче обґрунтувати якісь шалені неприпустимі дії уявними конструкціями уявного майбутнього, які не мають стосунку до нинішньої проблематики безпеки.

Тактичні навчання з підрозділами армійського корпусу Чорноморського флоту Росії на полігоні «Опук», Крим
Тактичні навчання з підрозділами армійського корпусу Чорноморського флоту Росії на полігоні «Опук», Крим

Заяви Путіна про нібито військові плани України на Крим у Представництві президента України в АРК розцінюють як «чергову хвилю гібридної агресії», заявила в ефірі Радіо Крим.Реалії заступниця постпреду президента України в АР Крим Таміла Ташева. Вона стверджує, що Стратегія деокупації та реінтеграції Криму передбачає насамперед його політико-дипломатичний шлях повернення під контроль України.

– У Стратегії деокупації Криму є розділ «Керівні принципи». У ньому Україна наголошує на пріоритетності політико-дипломатичних заходів щодо вирішення військового конфлікту, започаткованого Росією, відновлення та відновлення миру. Тобто чітко йдеться про те, що Україна використовує різні методи, але насамперед – політико-дипломатичні. Звичайно, Україна може використовувати певні військові елементи, і це абсолютно нормально, коли йтиметься про завдання збройних сил після деокупації території Криму для проходження мирного процесу.

Заступниця постійного представника президента України в АР Крим та м. Севастополі Таміла Ташева
Заступниця постійного представника президента України в АР Крим та м. Севастополі Таміла Ташева

Таміла Ташева розповідає, що Стратегія зобов'язує Україну забезпечити спецпідготовку збройних сил і правоохоронних органів до деокупації та реінтеграції півострова. При цьому передбачається використати досвід українців, які «брали участь у міжнародних операціях з підтримки миру та безпеки». Але серед завдань немає повернення Криму воєнним шляхом, каже вона.

Кримський історик і політолог Андрій Іванець в ефірі Радіо Крим.Реалії припустив, що Володимир Путін не так боїться воєнної деокупації Криму, скільки намагається «вибудувати свої сфери впливу у світі».

– Ця ідея (поділу світу на сфери впливу –​ КР) Заходом постійно відкидається як архаїчна. А Путін намагається завернути її в сучасну риторику і піднести Заходу як щось зручне. І тут він використовує старий трюк диктаторських режимів, коли агресивна держава намагається уявити жертву агресії агресором, а себе – геополітичною невинністю. Цей трюк іноді проходив у минулому. Але сьогодні ми бачимо, що спроби Путіна уявити себе якоюсь жертвою, якій потрібні гарантії безпеки, не витримують жодної критики, і цивілізований світ не готовий грати за такими правилами й відверто вказує Путіну та його режиму, що їхні претензії на сфери впливу не сприймаються.

Кримський історик та політолог Андрій Іванець
Кримський історик та політолог Андрій Іванець

Екс-голова Ради міністрів АР Крим Сергій Куницин вважає, що нинішня політика Росії «штовхає Україну до НАТО». Він вважає, що влада Росії мала б повернутися до виконання Будапештського меморандуму. Цей документ гарантував Україні захист її територіальної цілісності. На думку Куницина, можливе повномасштабне вторгнення Росії в Україну – скоріше, «гра на нервах». Він упевнений, що у разі нападу «бліцкригу Росії не буде».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG