Доступність посилання

ТОП новини

«Скільки їх ще тут лежатиме, господи?» Нові похоронки на російських військових у Криму


Фотоколаж
Фотоколаж

Військові спостерігачі, які стежать за участю у війні проти України російських військових підрозділів із Криму, та й самі кримчани зазначають, що кількість могил військовослужбовців армії Росії на кримській землі зростає. Про це свідчать також дані Постійного представництва президента України в Криму, згідно з якими станом на 26 жовтня 2022 року на Кримському півострові поховано щонайменше 187 російських військових. У представництві заявляють, що дев'яносто сім із них, ймовірно, були громадянами України. «Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина їх відбувається без висвітлення», – зазначають у структурі президента. Крим.Реалії проаналізували нові некрологи, що з'явилися у відкритому доступі з серпня до жовтня і підтверджують зростання втрат серед особового складу російських підрозділів, що дислокуються в Криму.

Некрологи 810-ї та 127-ї бригад ЧФ РФ

На севастопольському цвинтарі «Кальфа» є так звана «Алея слави». На ній є вже понад сорок могил російських військових. У соцмережах з'явилося відео, на якому жінка показує алею та коментує побачене.

«Це солдати, моряки загиблі. Бідні хлопці, скільки їх ще лежатиме тут, господи», – каже вона.

На цьому цвинтарі багато могил морських піхотинців із 810-ї окремої гвардійської бригади Чорноморського флоту Росії, що дислокується у Козачій бухті Севастополя.

Могила командира відділення роти зв'язку 810-ї бригади ЧФ РФ на севастопольському цвинтарі «Кальфа»
Могила командира відділення роти зв'язку 810-ї бригади ЧФ РФ на севастопольському цвинтарі «Кальфа»

Військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук зазначає, що кількість могил військових армії РФ у Криму безперервно та швидко збільшується.

Загальна тенденція за останні місяці здебільшого зумовлена контрнаступом наших Збройних сил на півдні. І в Криму дуже великі втрати
Павло Лакійчук

«Загальна тенденція за останні місяці здебільшого зумовлена контрнаступом наших Збройних сил на півдні. І в Криму дуже великі втрати. Важко говорити про конкретну кількість поранених чи вбитих. Щодо 126-ої бригади сказати складніше, бо вона не в місті, не в Сімферополі, за містом, і там складно спостерігати. Відомо лише, що в частині мало людей. А ось стосовно 810-ої бригади та 127-ої бригади, частин, розташованих у Севастополі, можна зробити певні висновки. По-перше, щодо загиблих: на п'ятому кілометрі, на «Кальфі» нова алея швидко росте. І люди кажуть, що на новому цвинтарі, у Верхньосадовому, там цілий парк уже військових «жмуриків» російських. І серед людей багато кажуть: той загинув, цей загинув», – розповідає Павло Лакійчук про спостереження кримчан.

Могила першого секретаря Севастопольського міськкому комсомолу Олександра Череменова на цвинтарі «Кальфа»
Могила першого секретаря Севастопольського міськкому комсомолу Олександра Череменова на цвинтарі «Кальфа»

12 вересня Генштаб ЗСУ заявив, що дислокована в Севастополі 810-та окрема гвардійська бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії втратила до 85% особового складу. Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.

Раніше Крим.Реалії вже аналізували 76 некрологів морпіхів кримської бригади. Серед них були і кримчани, і ті, хто служили у бригаді, а поховані в Росії.

За період із серпня цього року Крим.Реалії знайшли ще дванадцять нових некрологів, але серед убитих морпіхів бригади є й некримчани. У серпні з'явилася похоронка рядового морпіха 382-го окремого батальйону Дмитра Пушкаря, місце народження та загибелі якого невідомі.

У вересні з'явилися похоронки на кримчан із Чорноморського району. Це матроси Сергій Кузнецов та Андрій Вєтров, про них Крим.Реалії повідомляли раніше.

У вересні з'явилася похоронка на матроса із Севастополя Микиту Корольова. Молодший сержант Олександр Череменов і старший сержант Ігор Коноваленко також обидва були севастопольцями. Старший стрілець Олександр Кічак був родом із Щолкіного.

Некролог старшому стрільцю Олександру Кічаку, 810 обрмп ЧФ РФ
Некролог старшому стрільцю Олександру Кічаку, 810 обрмп ЧФ РФ

У жовтні з'явилося ще кілька некрологів. На херсонському напрямку було вбито Дмитра Ушакова, він родом із Майкопа. 2021 року він був ще призовником, але потім підписав контракт. За його некрологом можна побачити пересування частини бригади: перебував у складі бригади, коли вона воювала на Донбасі, потім перерва і відправка на Херсонський напрямок.

21-річного євпаторійця Володимира Цигонія було вбито 9 жовтня.

Некролог Володимиру Цигонію, 810-а обрмп ЧФ РФ
Некролог Володимиру Цигонію, 810-а обрмп ЧФ РФ

18 жовтня у Севастополі ховали капітана Олександра Каширських та механіка Олексія Костєєва. Цього разу російський глава Севастополя Михайло Развожаєв навіть вказав на місце, де їх було вбито – біля села Чкалове Херсонської області. 24 жовтня у Керчі поховали Андрія Кодрова – його звання невідоме, вбито у Бериславському районі Херсонської області.

На відео в телеграм-каналі бойовика незаконного військового формування «Російська Православна Армія» Андрія Камижикіна, який називає себе незалежним військовим кореспондентом, російські морпіхи-розвідники показують свої дії в Єгорівці Донецької області. Це було в серпні, пізніше інформація про 810 бригаду з'явилася вже з місцем дислокації в Херсонській області.

Зараз усі підрозділи 22-го армійського корпусу на півдні. 126-а і 810-а бригади – майже повністю. Ну, те, що від них залишилося
Павло Лакійчук

Військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук зазначає, що й наразі кримські підрозділи російських військ перебувають у зоні боїв на півдні України.

«Зараз усі підрозділи 22-го армійського корпусу на півдні. 126-а і 810-а бригади – майже повністю. Ну, те, що від них залишилося. Щодо 127-ї бригади (127-а окрема розвідбригада, спецназ ГРУ ЧФ Росії, дислокується в Севастополі – ред.), потрібно розуміти, що вона наполовину – підрозділ радіоелектронної розвідки, а батальйон військової розвідки, швидше за все, діє у складі 126-ї бригади», – каже Павло Лакійчук.

Зі 127-ї бригади за останні місяці у відкритий доступ викладали один некролог – командиру відділення групи спецназу Дмитру Сергєєву, похоронка пішла в Саратовську область у жовтні, місце смерті невідоме. Імовірно, до цієї бригади може належати і севастополець Ігор Русанов, який загинув у жовтні на Херсонщині. У некролозі вказується, що він був розвідником із підрозділу спеціального призначення, але точну назву підрозділу не названо. У серпні Русанов зробив такий знімок.

Фото зі сторінки «ВКонтакте» спецназівця Ігоря Русанова
Фото зі сторінки «ВКонтакте» спецназівця Ігоря Русанова

Останнім часом почала з'являтися й інформація про кримчан з 810-ї бригади, вбитих ще навесні, про загибель яких на той момент офіційно не повідомлялося. Так, 27-річного кримчанина Івана Булгакова із села Оріхове Сакського району поховали ще навесні, але офіційних некрологів знайти не вдавалося. За інформацією місцевих жителів, останки Булгакова впізнавали за ДНК.

Фото зі сторінки «ВКонтакте» Івана Булгакова
Фото зі сторінки «ВКонтакте» Івана Булгакова

Пізніше російська влада Сакського району Криму все ж таки опублікувала інформацію про нього, оскільки передавали батькам орден Мужності, яким Іван Булгаков нагороджений посмертно. З публікації випливає, що Булгаков був інспектором взводу військової поліції окремої морської бригади Чорноморського флоту. Ймовірно, йдеться про 810 бригаду морської піхоти ЧФ. Це перший убитий кримчанин із посадою у військовій поліції, про якого стало офіційно відомо.

Публікація про нагороду Івана Булгакова, військова поліція, 810 обрмп ЧФ
Публікація про нагороду Івана Булгакова, військова поліція, 810 обрмп ЧФ

У вересні російська влада Сакського району Криму вирішила встановити в Оріхівській школі меморіальну табличку Булгакову. Його мати, Олена Булгакова, працює у цій же школі вчителькою біології та хімії.

Ще в лютому Крим.Реалії відстежували, яких морпіхів розшукували їхні родичі. Тоді з'явилася інформація про те, що морського піхотинця Данила Шевченка, родом із Гарячого Ключа Краснодарського краю, безуспішно шукає його дівчина Анастасія Кайнара.

Некролог Данилові Шевченку з'явився лише в серпні. Але, судячи із записів дівчини та матері Данила Шевченка в мережі інстаграм, те, що він убитий, їм стало відомо ще навесні.

«Зі складу сім місяців поспіль вибивало досвідчених та обстріляних». Втрати 126-ї бригади

Російський блогер Роман Сапоньков, який називає себе військовим кореспондентом, на початку жовтня заявив, що 126-а бригада має проблеми.

Сім місяців на передовій без заміни. Постійні бої, поранення
Роман Сапоньков

«Підрозділи 126 бригади з березня місяця у боях. Бійці у найкращому разі з'їздили у відпустку на 5 днів. Сім місяців на передовій без заміни. Постійні бої, поранення, зі складу сім місяців поспіль вибивало досвідчених і обстріляних», – написав Сапоньков у своєму телеграм-каналі.

Бійці 126-ї бригади берегової оборони Чорноморського флоту Росії почали самі просити про допомогу. 14 жовтня у соцмережах з'явився запис про те, що їм потрібна техніка.

Скріншот із відео військовослужбовців 126-ї бригади берегової оборони ЧФ РФ, які просять про допомогу
Скріншот із відео військовослужбовців 126-ї бригади берегової оборони ЧФ РФ, які просять про допомогу

Після поширення відео телеграм-канал, пов'язаний із «Групою Вагнера», повідомив, що керівництво ПВК «Вагнер» вирішило передати батальйону чотири позашляховики. Блогер Роман Сапоньков продовжує її збирати і заявляє, що «хлопці опинилися у неприємній ситуації, коли довелося вискакувати з оточення. В результаті вони опинилися в літньому одязі у голому полі». Бійці бригади продовжують записувати відео з проханням про допомогу.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну таке у Криму було неможливо. На півострові чинили тиск навіть на спроби збирати допомогу пораненим. Наразі картина повністю змінилася, зазначає військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

Мобілізація вже визначає те, що кадрові збройні сили не справляються зі своїми завданнями
Павло Лакійчук

«Змінюється вектор інформаційної політики насамперед. Зверніть увагу: за вісім місяців пройдено шлях від «спеціальної військової операції за три дні» і «все йде за планом, нам нічого не потрібно, ми все вирішимо контрактною армією» до так званої часткової мобілізації. Це, так би мовити, ціла епоха між двома баченнями. І, власне кажучи, якщо в періоді «нічого не потрібно, ми з усім справляємося» будь-які публікації про те, що якісь підрозділи вимагають допомоги, сприймаються як зрада, вона суперечить заявам вищого керівництва, то мобілізація вже визначає те, що кадрові збройні сили не справляються зі своїми завданнями», – зазначає Павло Лакійчук.

Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Раніше у публічний простір потрапляло мінімум некрологів військовослужбовців 126-ї бригади. Хоча у квітні повідомлялося, що, за даними ЗСУ, 126-а група ЧФ РФ втратила в Україні до 75% особового складу. У березні, за даними Генштабу ЗСУ, у розташуванні бригади в Криму відбулась церемонія прощання одночасно з близько сотнею загиблих. Підтвердити цю інформацію з інших джерел в умовах бойових дій в Україні не вдалося.

Останніми місяцями з'явилися нові некрологи військовослужбовців 126-ї бригади.

У вересні прийшла похоронка сім'ї снайпера із Севастополя Кирила Витоптова, але вбито його було ще в серпні.

Некролог Кирилу Витоптову, 126-а обрбо ЧФ РФ
Некролог Кирилу Витоптову, 126-а обрбо ЧФ РФ

У жовтні в Севастополі ховали стрільця, колишнього севастопольського «беркутівця» Валерія Чебану. Жителем Севастополя був і командир відділення реактивного артилерійського взводу Юрій Бур'ян. Артилерист Сергій Юрін виявився мешканцем Білогірського району Криму.

Також із 126-ї бригади загинули: радіотелефоніст Олег Байков із Сургута (його некролог публікувало російське видання «NEFT»), капітан Андрій Кузьмін з Іжевська (некролог оприлюднила школа села Стара Монья, де він навчався). Місце проживання вбитого молодшого сержанта Валентина Іванова не вказано. Після появи скріншоту некрологу в українських пабліках користувач соцмережі «ВКонтакте» Костянтин Іванов закрив свою сторінку для доступу.

Кримчани, які воювали у різних підрозділах армії РФ

У вересні загинув Енвер Куртаметов, російський військовий командир 15-ї роти «Самооборони Криму», створеної навесні 2014 року. Про загибель Куртаметова писав проросійський кримський блогер Олександр Таліпов. Точного місця загибелі Таліпов не назвав, зазначив лише, що це сталося «десь на херсонському напрямку».

Раніше в інтерв'ю Куртаметов розповідав про свою активну участь в анексії Криму. Спочатку він був учасником «Антимайдану» в Києві, після чого очолив 15 роту незаконного збройного формування «Самооборона Криму».

На військовому цвинтарі в Севастополі наприкінці вересня був похований Артем Слобожанський, який служив на Балтійському флоті. Два роки тому закінчив школу в Севастополі, а у грудні 2021 року вже підписав контракт. Його вбили у Запорізькій області.

У жовтні з'явився некролог заступнику командира по тиловій частині так званої міліції озброєного угруповання «ЛНР» Вадиму Федотову. Поховали його в Севастополі, бо там живуть його батьки. Убитий на Харківщині біля Балаклії.

Лікарні переповнені пораненими?

У мережу YouTube виклали відео з двома військовими гелікоптерами над Севастополем. Користувач vladKrim підписав його так: «Постійно щодня прибувають поранені до міста Севастополь. 5 жовтня 2022 року». Коментуючи політ вертольота в бухту Стрілецьку, чоловік зазначає, що «і так цілий день, швидкі лише туди-сюди катаються».

Раніше Крим.Реалії повідомляли, що російський глава Севастополя Михайло Развожаєв заявив про намір відкрити у міській лікарні імені Даші Севастопольської один окремий корпус для поранених російських військовослужбовців.

«Двохсотих» везуть мовчки. А коли везуть «трьохсотих», це чує весь Севастополь
Павло Лакійчук

У Севастополі стало помітно, що лікарні переповнені, зазначає військовий експерт Павло Лакійчук.

«Двохсотих» везуть мовчки. А коли везуть «трьохсотих», це чує весь Севастополь. І, як кажуть мої знайомі та взагалі жителі Севастополя, за останній місяць ну такого ще не було. Щодня колони «швидких» із мигалками мчать повз. Медичні установи переповнені. Флотський госпіталь був забитий пораненими завжди, майже повністю забитий госпіталь ВМС – це колишній госпіталь ветеранів. Там майже повністю перестали приймати невійськовослужбовців. У першій міськлікарні місць немає, вже осінь, а людей розміщують на ліжках навулиці», – розповів Павло Лакійчук.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Алексіна Дорогань

    Кримська тележурналістка. Працювала на провідних кримських телеканалах, була кримським власкором центральних телеканалів України. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG