В Україні цього року з затримкою стартує вступна кампанія, в якій серед інших можуть взяти участь абітурієнти з Криму. Через пандемію коронавірусу дати зрушені приблизно на місяць вперед, проте вже з 25 травня можна реєструватися на додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання, яка, за попередніми відомостями, розпочнеться наприкінці липня.
Тим часом голова українського Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова висловлює занепокоєння, що вступна кампанія 2020 року може стати провальною для абітурієнтів з анексованого Криму. Як мінімум до 22 червня діють обмеження на адмінкордоні з Херсонською областю, запроваджені українською та російською владою у зв'язку з поширенням коронавірусу ‒ тобто фактично абітурієнти не можуть виїхати з півострова. Про труднощі вступу до українських ВНЗ і переваги такого навчання йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько нагадує Крим.Реалії, як абітурієнти з Криму можуть вступити до українських вишів.
‒ У кримчан є дві можливості. Перша ‒ через стандартну систему, коли діти або після екстернату, або після дистанційної освіти складають зовнішнє незалежне оцінювання і вступають до будь-якого вишу на загальних підставах. Другий шлях ‒ вступ через освітні центри «Крим ‒ Україна». Потрібно спочатку скласти два іспити: з української мови та історії України ‒ а потім вже профільний іспит. Основна відмінність тут у тому, що таким чином можна вступати тільки до одного із заздалегідь визначених вишів, і є тільки один шанс. Спочатку вищих навчальних закладів для кримчан було 14, потім ‒ 35, а зараз їх вже більше ніж 200, якщо враховувати коледжі. В останні роки ми спостерігаємо збільшення кількості вступів саме у такий спосіб, хоча загалом вона залишається невеликою ‒ близько 300 осіб на рік.
За інформацією Олега Охредька, російська влада Криму, зокрема й у сфері освіти, всіляко тисне на батьків школярів, щоб ті не їхали навчатися на материкову частину України. Аналітик також визнає, що у 2020 році ситуація погіршується обмежувальними заходами на адмінкордоні з Херсонською областю, але закликає кримчан не втрачати надії здобути українську освіту.
‒ За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, кримчани, які вже зареєструвалися, але не зможуть потрапити на основну сесію зовнішнього незалежного оцінювання, можуть перереєструватися на додаткову. Для цього їм необхідно буде надати лише заяву та якийсь документ про те, що вони з Криму: ідентифікаційна картка, паспорт одного з батьків або свідоцтво про народження. Також дату реєстрації в освітніх центрах «Крим ‒ Україна» пересунули на липень. Якщо ситуація не покращиться, у графік внесуть чергові зміни. Що стосується російської освіти в Криму ‒ у так званому Кримському федеральному університеті та інших вишах ‒ то з їхніми дипломами складно влаштуватися на роботу. Так, в Азербайджані не приймали випускників, які закінчили Керченське морехідне училище. Українська освіта ‒ це двері у світ.
Ректор відновленого на материковій Україні Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін зазначає, що в його виші близько половина студентів ‒ вихідці з окупованих територій.
‒ Серед наших студентів кримчан трохи менше ніж третина, оскільки ми також приймаємо абітурієнтів з окупованої частини Донецької та Луганської областей. Вони вступають за програмою «Донбас ‒ Україна». Загалом у нас близько 45% студентів з непідконтрольних територій. Це діти, які народилися в незалежній Україні, для них чужі всі ці ностальгічні розмови про Радянський Союз. Вони білінгвальні, тобто вільно говорять російською та українською. Зараз, звичайно, складний період: навчальний рік у школах завершується у форматі заочної освіти, діти та батьки трохи дезорієнтовані в плані вступу. Найважливіше, на мій погляд, що навіть під час карантину не перервали роботу освітніх центрів «Крим ‒ Україна» та «Донбас ‒ Україна».
Володимир Казарін вказує на те, що вступна кампанія до ТНУ, зрушена на серпень, триватиме не до кінця вересня, як у звичайні роки, а до кінця жовтня. Ректор наголошує, що Міністерство освіти України робить усе, щоб студенти з Криму могли вчитися безкоштовно.
‒ Багато абітурієнтів бояться, що не потраплять на бюджетне відділення, але я раджу всім сміливо вступати на контрактній основі. Через півтора-два місяці за підсумками нашого листування з Міністерством освіти ми отримуємо додаткові бюджетні місця і переводимо молодих людей. В абсолютній більшості випадків контрактники з Криму згодом навчаються за кошт української держави. Разом з нашим дипломом студенти можуть отримати також диплом польського, турецького, литовського або інших закордонних вишів, куди ми можемо зарахувати їх паралельно.
Студентка Київського національного торгово-економічного університету Ельвіра Караєва розповідає про свій досвід вступу на материковій частині України.
‒ Я вступила чотири роки тому, зараз саме закінчую виш. Я вирішила складати ЗНО в Херсонській області, тобто не скористалася освітніми центрами «Крим ‒ Україна», тому що хотіла потрапити в певний виш, якого тоді не було у списку. Спочатку я вступила на контракт, але мені вдалося за допомогою земляцтва кримських татар подати заявку в Міносвіти, і через два місяці мене як внутрішньо переміщену особу перевели на бюджет і повернули гроші, які я вже заплатила. Можу сказати, що тут дуже сильно у кращий бік відрізняється якість освіти: у Криму в 2016 році ще не були затверджені університетські програми. По-друге, це питання ціни. Наскільки я знаю, у Криму зараз навчатися набагато дорожче, ніж у Києві.
На думку Ельвіри Караєвої, українська освіта не тільки дешевша, але й сучасніша за російську.
‒ У мене є знайомі, які вступали в Криму і переводилися в російські виші. Навчання там дійсно дороге ‒ до 200 тисяч рублів за рік і вище. Іноді переводять з втратою року, так що студенти втрачають і гроші, і час. До того ж російська освіта не завжди відповідає потрібному рівню. Україна все ж прагне до європейського рівня: наприклад, нові технології та діджиталізацію тут вивчають більше, ніж у російських вишах. Я вважаю, що кримським абітурієнтам обов'язково варто спробувати вступити до українського університету, щоб не шкодувати про це потім.
Український політолог, викладач Київського політехнічного інституту імені Сікорського Євген Магда закликає українську владу активніше просувати освіту для жителів Криму і Донбасу на підконтрольній частині країни.
‒ Це надзвичайно важливе явище, яке необхідно стимулювати. Це елемент культурної дипломатії та українського впливу на тимчасово окуповані території. Згідно з офіційною позицією, Україна не бачить військового шляху для повернення Криму, тому нинішні студенти та абітурієнти можуть стати в хорошому сенсі агентами українського впливу на власних родичів, знайомих, однокласників тощо. Звичайно, було б ідеально щорічно збільшувати кількість тих, хто вступає на материковій частині країни. Зараз у нас у КПІ майже на кожному курсі є студенти з непідконтрольних територій. Я вважаю, що держава має проводити послідовну інформаційну кампанію і транслювати різні позитивні меседжі перш за все устами таких студентів, які отримали українську освіту.
Раніше, ще до запровадження карантинних заходів, президент України Володимир Зеленський анонсував нові проєкти для студентів і молоді з анексованого Криму і з непідконтрольної частини Донбасу. За словами Зеленського, «якщо ці люди захочуть навчатися в якомусь з університетів України, ми будемо їм сприяти».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
