Доступність посилання

ТОП новини

«Українські вечори» у Криму. Сільську вчительку переслідують за антивоєнною статтею


Кримчанка Людмила Шкоденко. Скриншот зі сторінки Шкоденко у Facebook
Кримчанка Людмила Шкоденко. Скриншот зі сторінки Шкоденко у Facebook

В анексованому Криму російські силовики звинуватили за «антивоєнною» та «антинацистською» статтями вчительку музики Людмилу Шкоденко. Вона, як і багато її кримських колег, опинилась у суді внаслідок доносу. Тепер її хейтять у соцмережах і вимагають «відправити у заслання в Україну». Хто така Людмила Шкоденко і що відомо про її справу, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

Людмила Шкоденко близько 40 років викладала музику у школі села Переможне Джанкойського району. За цей час розробила власні уроки про музику та Крим. Педагогиня здобула безліч нагород за свою роботу. Провоєнні блогери вимагають звільнити її за проукраїнські погляди.

Дві статті – за символіку України

Про переслідування Людмили Шкоденко повідомив Telegram-канал «Крымский СМЕРШ» провоєнного блогера з Феодосії Олександра Таліпова. Він оприлюднив відео, на якому вчителька повідомляє, що опублікувала в соцмережах герб і прапор України. Вона на тлі меморіалу загиблим радянським солдатам пообіцяла видалити свої пости і закликала всіх дотримуватися законів.

Кримчанка Людмила Шкоденко на відео Telegram-каналу «Крымский СМЕРШ», 30 січня 2024 року
Кримчанка Людмила Шкоденко на відео Telegram-каналу «Крымский СМЕРШ», 30 січня 2024 року

Про що саме йдеться, достеменно невідомо – зараз на сторінках вчительки у соцмережах немає згаданих публікацій.

«Крымский СМЕРШ» стверджує, що Людмила Шкоденко не лише публікувала українську символіку в соцмережах, а й нібито проводила для школярів «українські вечори».

«Людмила Володимирівна скромно промовчала про свою підтримку України, проведення «українських вечорів» серед школярів. Товариш майор склав два протоколи», – повідомляє Telegram-канал. Протоколи щодо кримчанки розглядав підконтрольний Росії Джанкойський районний суд 30 січня.

Інформація про розгляд адміністративних протоколів щодо кримчанки Людмили Шкоденко в підконтрольному Москві Джанкойському районному суді, 30 січня 2024 року
Інформація про розгляд адміністративних протоколів щодо кримчанки Людмили Шкоденко в підконтрольному Москві Джанкойському районному суді, 30 січня 2024 року

Обидва протоколи розглядав суддя Едуард Пікула. Він визнав жінку винною за двома адміністративними статтями 20.3.3 (дискредитація Збройних сил Росії) та 20.3 (пропаганда чи публічне демонстрування нацистської атрибутики або символіки) КК РФ. В обох випадках суддя призначив адміністративні стягнення.

Позиція Людмили Шкоденко у цій справі невідома. Крим.Реалії не вдалося зв'язатися з нею. Редакція готова оприлюднити позицію кримчанки щодо звинувачень.

Кримські суди не вперше визнають українську символіку публічним демонструванням нацистської символіки, хоча прапор і герб країни офіційно не заборонені в Росії. Заборона в Росії існує щодо гасла «Слава Україні» та публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів. В її основі тризуб, як і офіційний герб України. Часто саме за поширення його зображення судять кримчан.

Зі «світу прекрасного» у світ хейту

Людмила Шкоденко родом із Житомира. На материковій частині України живуть її діти та онуки. Жінка закінчила Мелітопольський державний педагогічний університет. У школі кримського села Переможне, згідно з анкетою на сайті освітньої соцмережі nsportal.ru, викладає музику близько 40 років. Вчителька є авторкою уроків про музичні твори, пов'язані з Кримом.

«Завжди шукаю щось нове, своїм учням відкриваю світ прекрасного не лише через уроки, а й у позаурочній діяльності. У мене є хоровий колектив «Планета», де назва говорить сама за себе: у нас у репертуарі твори композиторів різних країн та епох. Намагаюся не стояти на місці, використовую в роботі різні методи та форми уроків», – пише про себе Людмила Шкоденко.

Вона має нагороди на свою роботу, зокрема, й у російських реаліях. Керує методичним об'єднанням учителів музики. У 2023 році була визнана призером конкурсу «Найкращий класний керівник-2023» у Джанкойському районі. Людмила Шкоденко також входить до складу журі багатьох музичних конкурсів як учитель-експерт. Торік вона була членом журі конкурсу «Ми – спадкоємці Перемоги» у Джанкойському районі, який проводився з ініціативи російської адміністрації району.

Кримчанка Людмила Шкоденко, 8 лютого 2022 року. Скриншот зі сторінки педагогині у «Вконтакте»
Кримчанка Людмила Шкоденко, 8 лютого 2022 року. Скриншот зі сторінки педагогині у «Вконтакте»

Переслідування Людмили Шкоденко за антивоєнною статтею спричинило хвилю хейту з боку провоєнних користувачів у кримському сегменті соцмереж.

У проросійських і провоєнних пабліках вони засуджують жінку, вимагають звільнити її зі школи, позбавити російського громадянства і навіть відправити у заслання в Україну.

Паблік «Типичный Джанкой» повідомляє, що рішення про її звільнення вже ухвалене керівництвом школи.

Паблік «Типичный Джанкой» у російській соцмережі «Вконтакте» повідомляє про звільнення Людмили Шкоденко після її переслідування за антивоєнною статтею, 9 лютого 2024 року. Скриншот зі сторінки пабліка
Паблік «Типичный Джанкой» у російській соцмережі «Вконтакте» повідомляє про звільнення Людмили Шкоденко після її переслідування за антивоєнною статтею, 9 лютого 2024 року. Скриншот зі сторінки пабліка

Крим.Реалії не вдалося отримати офіційних підтверджень цієї інформації.

Жертви репресивної статті

Історія Людмили Шкоденко схожа на багато інших випадків переслідувань кримських вчителів, про які раніше писали Крим.Реалії. Кампанію проти антивоєнних та проукраїнських поглядів російські силовики продовжують в анексованому Криму з лютого 2022 року, коли стартувало повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Антивоєнні написи в Севастополі. Крим, 17 березня 2023 року
Антивоєнні написи в Севастополі. Крим, 17 березня 2023 року

З початку великої війни до підконтрольних Росії кримських судів надійшло 665 протоколів щодо кримчан за статтею 20.3.3 КоАП Росії про дискредитацію російської армії, повідомляють у Представництві президента України в АРК.

У 581 випадку кримські суди виносили ухвали про адміністративні стягнення у вигляді штрафів або приєднували їх до іншої справи та виносили сукупне рішення, підрахували там. У 11 випадках розгляд матеріалів триває. У правозахисній спільноті Росії та України вважають, що російська влада використовує адміністративну статтю 20.3.3 КК РФ для політичного переслідування людей з антивоєнними та проукраїнськими поглядами.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG