Доступність посилання

ТОП новини

Анексований лунодром: як Росія привласнила космічні об'єкти в Криму


Радіотелескоп РТ-70 на території Національного центру управління та випробування космічних засобів в селі Молочне під Євпаторією, квітень 2019 року
Радіотелескоп РТ-70 на території Національного центру управління та випробування космічних засобів в селі Молочне під Євпаторією, квітень 2019 року

Спеціально для Крим.Реалії​

Росія почала використання територію Криму та ще радянських космічних об'єктів, які залишилися на ній, для реалізації своєї космічної програми. Про це говорять у Москві та в Криму. При цьому всі радянські об'єкти в Криму того часу іменуються «російськими», видно, як свідчення того, що Росія приватизувала собі всю радянську історію.​

До квітня 2018 року була відновлена і почала використовуватися колишня радянська станція далекого космічного зв'язку під Євпаторією. Начальник Центру управління польотами (ЦУП) Максим Матюшин сказав: «Рішення про створення станції далекого космічного зв'язку в Євпаторії було ухвалене у 1959 році. У 1960 році станція була готова до виконання завдань з управління космічними кораблями. Центр брав участь в управлінні апаратами, відправленими до Венери та Марса, а також пілотованими кораблями «Союз», станціями «Салют» і вантажними кораблями «Прогрес». Раніше міністерство оборони РФ і держкорпорація «Роскосмос» почали модернізацію 40-го окремого командно-вимірювального комплексу в євпаторійському Центрі далекого космічного зв'язку з метою використання його для передачі наукових відомостей від російських космічних апаратів при вивченні Місяця. Станція в Євпаторії відновлена, пройшла комплексні випробування, її почали використовувати для зв'язку з російським сегментом МКС».

Радіоастрономічний телескоп РТ-70 Національного центру управління та випробування космічних засобів України. Євпаторія, село Молочне, 1998 рік
Радіоастрономічний телескоп РТ-70 Національного центру управління та випробування космічних засобів України. Євпаторія, село Молочне, 1998 рік

Державна корпорація з космічної діяльності «Роскосмос» планує відновити центр космічного зв'язку під Сімферополем, у Шкільному.

Буде відновлений і лунодром. Державна корпорація з космічної діяльності «Роскосмос» вже виконала проєктні роботи
Валерій Аксенов

Нині депутат Держради Криму, а в минулому співробітник організацій, пов'язаних з космосом у Криму, а сьогодні член Асоціації сприяння розвитку аерокосмічної галузі в республіці «Супутник», батько нинішнього російського глави Криму Сергія Аксенова Валерій Аксенов розповів кримській парламентській газеті: «Цього літа в Крим прилітала команда з шести космонавтів, які працюють з так званою «Місячною програмою». Було вирішено відтворити в Шкільному Центр далекого космічного зв'язку і Центр дистанційного зондування. Буде відновлений і лунодром. Державна корпорація з космічної діяльності «Роскосмос» вже виконала проєктні роботи. Необхідні документи перебувають на експертизі».

Наприкінці серпня 2019 року портал держзакупівель опублікував інформацію про те, що «Роскосмос» витратить 1,8 млрд рублів на обладнання центрів космічного зв'язку в Московській, Тверській областях та Криму: «В межах розвитку структури та систем наземного комплексу управління космічними апаратами дальнього космосу в період 2018-2025 років необхідно створити три центри далекого космічного зв'язку на пунктах «Ведмежі Озера» (Московська область), «Калязін» (Тверська область) і «Шкільне» (Сімферопольський район). Зазначені пункти мають бути створені для мережевих наземних комплексів управління космічними апаратами дальнього космосу... Для забезпечення управління польотом перспективних космічних апаратів центри зв'язку будуть обладнані уніфікованими наземними радіотехнічними комплексами, з антенними системами діаметром 32 м, 12 м («Юпітер-М-32», «Юпітер-М-12»). Для забезпечення роботи якісного та надійного управління космічними апаратами передбачене створення базових елементів наземних радіотехнічних комплексів Ка-діапазону. Початкова (максимальна) ціна контракту 1 млрд 821 млн рублів до 2022 року. Оплата виконання контракту буде проводитися поетапно, на 2019 рік передбачена сума 245,1 млн руб. Термін закінчення робіт ‒ листопад 2025 року».

Йдеться не лише про військові та наукові космічні бази, які отримали після входження півострова до складу Росії нове життя
Володимир Константинов

Представники російської кримської влади використовують ці факти для пропаганди та виправдання анексії Криму Росією, не звертаючи уваги на «дрібниці», які тягнуть на розгляд в міжнародних судах. Днями вони в Сімферополі біля кінотеатру «Космос», який зараз не працює, де колись стояв літак ІЛ-86, а зараз встановлені бюсти Сергія Корольова та Юрія Гагаріна, посадили дерева, встановили три старі антени космічного зв'язку з ЦДКС і відкрили Алею космонавтики. Створенню святкової атмосфери заважала будівля колишнього кінотеатру, яка стоїть покинута й руйнується, але вони не звертали на це уваги. Валерій Аксенов при цьому сказав: «На півострів повертається космос! Це можна розуміти і в прямому, і в переносному сенсі». А спікер парламенту Володимир Константинов уточнив: «Йдеться не лише про військові та наукові космічні бази, які отримали після входження півострова до складу Росії нове життя. Тепер для кримчан відкривається, немов безмірний Всесвіт, безмежний простір для реалізації практично будь-яких ідей, найсміливіших проєктів».

Запам'ятаємо його слова про «військові космічні бази».

Спікер знову створив свою промову на суцільних перебільшеннях. На його думку, відкриття Алеї космонавтики поряд з іншими проєктами «кардинальним чином змінює життя кримчан на краще». Далі Константинов продовжив у властивій йому патетичній манері: «Так, у нас не тільки з'явилася можливість домчати з одного кінця півострова в інший удвічі швидше, ніж це можна було зробити ще кілька років тому, тепер ми й самі стали швидші та діяльніші, оскільки маємо бачення свого великого світлого майбутнього. Все це стало відбуватися завдяки допомозі з боку федеральної влади, керівництва республіки та завдяки праці кримчан, які повірили у завтрашній день. Що стосується космонавтики, то це одна з найперспективніших галузей економіки, яка має розвиватися і буде розвиватися, зокрема і в Криму».

Далі почали відзначати «космічні» підприємства Криму й серед них Феодосійське ДУП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем». Воно розробляло та виготовляло парашутні системи для приземлення космічних апаратів. Зараз працює над створенням систем парашутного десантування, зокрема й військової техніки.

Відкриття пам'ятника Сергію Корольову і Юрію Гагаріну в Сімферополі, квітень 2015 року
Відкриття пам'ятника Сергію Корольову і Юрію Гагаріну в Сімферополі, квітень 2015 року

Біля будівлі колишнього кінотеатру «Космос» встановлена антена, влітку цього року подарована місту конструкторським бюро «Роскосмосу». Неподалік розташовані ще дві антени «Кедр» і «Дельта» з Центру далекого космічного зв'язку, які відслужили свій термін. Їх піднесло в дар Сімферополю Міністерство оборони Росії.

Журналіст «Крымских вестей» Олексій Васильєв згадав, як бувши першокласником української школи, він дивився у чорно-білому телевізорі передачі про перебування місяцеходу на Місяці і навіть не підозрював, що його випробовували на спеціально збудованому лунодромі під його рідним Сімферополем. Зараз він знайшов двох людей, які працювали там охоронцями, і всю провину за руйнування центру в Шкільному покладає на... українських військових. Оцініть стиль журналіста, який, мабуть, вважає себе інтелігентною людиною: «Коли сьогодні київські недоумки белькочуть щось про «їх Крим», я б тицьнув їх нахабними пиками в ці залишені українською владою руїни: ось ці руїни і є «ваш Крим». Тому що саме руїною, свавіллям та розгулом бандитизму запам'ятаються кримчанам роки хижацької окупації півострова Україною».

Космічна галузь Росії, а значить і космічні об'єкти в Криму, активно використовується в її військових програмах, а тому несуть безпосередню військову загрозу

Насправді збудований у 1959-60 роках центр створювався і всю свою історію використовувався після входження Криму до України та за активної участі української республіки в радянській космічній програмі. І навіть після розвалу СРСР, у роки, коли він належав Україні, центри (як в Євпаторії, так і в Сімферополі) використовувалися Російською Федерацією за їх прямим призначенням, поки Москва не замінила центр у Шкільному іншим, і відмовилася від спільних програм його використання, що й послужило причиною його виведення з експлуатації.

Сьогодні, після анексії Криму, чиновники та військові Росії хочуть показати, що космічні об'єкти в Криму їм дуже потрібні й дуже цінні, тому вони і згадують про космічну історію Криму часто брехнею і в тому хамському стилі, який продемонструвала парламентська газета. Вони знімають відповідальність з себе, неправомірно заперечують і спотворюють участь України в радянській космічній програмі.

Насправді використання сьогодні, під час окупації Криму, російською владою космічних об'єктів на території Криму, який де-юре є власністю України, є грубим порушенням міжнародного права, зокрема, конвенції про захист цивільного населення. Навіть більше, відомо, що космічна галузь Росії, а значить і космічні об'єкти в Криму, активно використовується в її військових програмах, а тому несуть безпосередню військову загрозу всім країнам Азово-Чорноморського та Середземноморського регіону. Міністерство юстиції та інші правові органи України не забудуть відзначити цей факт у своїх позовах до міжнародних судів.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG