Рішення Сполучених Штатів та деяких інших союзників України на Заході щодо можливості ударів західною зброєю по території Росії – хай поки що і з деякими обмеженнями – стає можливим новим етапом війни. І цей етап можна, зрештою, вважати вагомим кроком на шляху до її завершення.
Ніде правди діти, упродовж усього цього часу – практично з 24 лютого 2022 року – союзники України намагались утримати війну в її суверенних кордонах. Західна зброя використовувалася насамперед для ударів по російських позиціях на окупованій території України.
Для ударів по суверенній території Російської Федерації Україна мала можливість використовувати зброю власного виробництва, однак номенклатура цієї зброї, звичайно ж, не могла конкурувати з арсеналами, які Росія використовує для ударів по Україні. До того ж навіть такі удари не завжди із розумінням сприймалися союзниками України.
Західну обережність й намір локалізувати війну Путін міг сприймати як страх Заходу і шанс продовжувати воєнні дії
Допомога Україні з боку Заходу мала переконати керівника Росії Володимира Путіна у безперспективності його планів поглинання Української держави чи принаймні окупації більшої частини її територій. Однак Путін міг сприймати заборону використовувати західну зброю для ударів по Росії як демонстрацію страху Заходу перед можливою відповіддю Росії.
До того ж відсутність таких ударів створювала можливості швидкого відновлення потенціалу, зруйнованого на окупованій території України, підготовки нових наступальних планів – як це показали спроби прориву на Харківщині. Так що західну обережність й намір локалізувати війну Путін міг сприймати як страх Заходу і шанс продовжувати воєнні дії.
Тепер російський очільник побачив, що й Захід готовий піднімати ставки. При цьому є абсолютно зрозумілим, що Путін не збирається відповідати ударами по території країн НАТО, якщо західна зброя буде використана для ударів по Росії. Чому я в цьому впевнений? А тому, що Росія не завдавала таких ударів навіть тоді, коли західні ракети використовувались, наприклад, для ударів по окупованому Севастополю чи інших цілях у Криму.
Це для Джо Байдена чи Емманюеля Макрона Крим і Брянськ – території різних держав. Для Путіна це – одне і те ж. Звісно, він прагнув би утримати Захід від дозволів, які ставлять під удар військові об’єкти на території Росії. Однак і глобалізувати війну у звʼязку із цими ударами він не буде.
Тепер не лише Путін замовляє музику
Що ж тоді робитиме Путін? Російський керівник намагатиметься діяти відразу у кількох напрямках. Один з них буде повʼязаний із намаганнями продовжити війну всупереч новим можливостям України – щоб довести, що нові західні рішення не впливають на наміри Москви залишатися у порядку денному багаторічної війни на виснаження. Але це не означає, що Москва не буде занепокоєна можливістю нових ударів по своїй території. Буде.
До останнього часу диригентом ескалації був саме Путін. Тепер не він один замовляє музику
Тому одночасно робитимуться спроби дипломатичного наступу – зокрема, за допомогою керівництва Китаю. Й напередодні саміту у Швейцарії, і після нього – у Москві і Пекіні будуть намагатися говорити про «замороження конфлікту» без жодних гарантій безпеки для України, щоб запобігти знищенню російських воєнних обʼєктів й створити можливості для відновлення втрачених ресурсів.
Для України та її союзників є важливим зрозуміти рівень цього занепокоєння. Адже до останнього часу диригентом ескалації був саме Путін. І варто придивитися, як він відреагує, коли усвідомить, що тепер не він один замовляє музику.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
