Автономія розбрату: «День Республіки Крим» і кримськотатарське питання

У Криму 20 січня відзначили 26-ту річницю референдуму 1991 року з відтворення Кримської автономії. Після анексії півострова Росією на початку 2014 року цей день був оголошений святом і названий «Днем Республіки Крим». Тим часом в Києві голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав керівництво України внести поправки до Конституції і створити на півострові Кримськотатарську автономію.

Автономія розбрату

На головні питання про суперечливе свято і статус окупованого Криму відповідає член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

‒ Чи варто відзначати «День Республіки Крим» 20 січня?

‒ Мені сьогодні (20 січня ‒ КР )прислали багато СМС-повідомлень з привітаннями, чим немало здивували. Я нагадаю, що 20 січня 1991 року відбувся так званий референдум про відтворення Кримської АРСР, який не дав кримськотатарському народу взагалі нічого. Адже ще в 1989 році Верховна Рада СРСР ухвалила, що реабілітація кримських татар після депортації 1944 року неможлива без урахування територіального питання. Тому тоді, в кінці 80-х, і вирішили відновити АРСР, причому до складу всіх органів управління мали увійти кримські татари.

‒ Виходить, українська влада після 1991 року не врахувала те, що розуміли і готували ще радянські керівники?

‒ Саме так. Українську еліту спочатку лякала автономія у складі унітарної держави, тому що вона ще тоді створювала небезпечний прецедент для появи псевдодержавних утворень на кшталт сьогоднішніх «ДНР», «ЛНР» і так далі. Однак автономія в складі будь-якої держави можлива, якщо на її території компактно проживає якийсь народ. У підсумку, через страх змінити стан речей в будь-яку сторону Україна не стала співпрацювати з кримськими татарами, але зберегла Автономну Республіку Крим.

Ескендер Барієв

‒ Як Україна може розплутати цей клубок сьогодні, коли Крим окупований Росією?

‒ Потрібно визнати свої помилки і зважувати кожне рішення, прописуючи зміни в закони або Конституцію на майбутнє. Зберігати територіальну автономію Криму після деокупації, на мій погляд, безглуздо ‒ ми ж говоримо про етнічну автономію, коли важливі не кордони, а її зміст, збереження і захист прав корінних народів.

‒ Нагадайте, що кримським татарам обіцяла Росія в момент анексії?

‒ Росіяни пропонували закріпити 20% місць в Держраді Криму за нашими представниками, наголошували на трьох державних мовах на півострові і так далі. Але вже тоді було ясно, що з державою, яка порушує міжнародне право, ні про що домовитися не можна. Ми побачили, що це так і є: Крим потрібний Росії не як регіон стабільності, де гарантовані права корінних народів, а як територія, зачищена від будь-якого справжнього самоврядування і прав людини. Тому відзначати «День Республіки Крим» разом з окупантами ‒ значить підігравати їхній брехні і репресіям.