Чорноморський флот Росії використовує найновіший корвет із зенітно-ракетним артилерійським комплексом «Панцир-МЕ» на борту для посилення ППО в районі Севастопольської бухти, замість того, щоб поставити такий самий «Панцир» на березі. Навіщо ЧФ РФ потрібна тут морська точка ППО, чи це дає якісь тактичні переваги – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Малий ракетний корабель «Циклон» російська армія використовує в Севастополі для посилення протиповітряної оборони. Про це 13 грудня під час брифінгу повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Це малий ракетний корабель, який є носієм ракет, але його використовують як прикриття повітряного простору в пункті базування. ...Вже два роки, як його спустили на воду, але випробування досі пройти не може», – розповів речник.
«Циклон» уже понад два місяці пришвартований до так званих «бочок» майже прямо в центрі Севастопольської бухти. Про це повідомляють місцеві телеграм-канали та військові аналітики.
Так, OSINT-дослідник MT Anderson оприлюднив 7 грудня у соцмережі "Х" (колишня Twitter) супутникове фото цього корабля. «Циклон» перебував у Севастополі 2 грудня 2023 року, стоячи на якорі у каналі біля входу в гавань», – написав він у повідомленні.
Телеграм-канал «Крымский ветер» 3 грудня опублікував відео з МРК «Циклон» у Севастопольській бухті.
«На кормі встановлено ЗПРК «Панцир-МЕ» – таким чином «Циклон» охороняє повітряний простір над бухтою», – пише телеграм-канал.
Новий, але не готовий
Малий ракетний корабель «Циклон» є найновішим на Чорноморському флоті РФ – введений до складу 12 липня цього року. «Циклон» було закладено на суднобудівному керченському заводі «Залив» у 2016 році.
Російські ЗМІ повідомляли, що у 2020 році після спуску на воду його дооснастили та завершили електромонтажні роботи. Корабель отримав системи протиповітряної оборони та пускову установку для восьми крилатих ракет «Калібр».
«Корабль посилить надводну складову Чорноморського флоту й ефективно виконуватиме завдання за своїм призначенням у складі загонів та угруповань флоту», – повідомив на церемонії прийому до складу флоту головком ВМФ Росії адмірал Микола Євменов.
МРК «Циклон» мав увійти у формований у складі Чорноморського флоту Росії Азовський військово-морський район. Про це повідомлялося влітку, але відтоді жодних рухів сил флоту в цьому напрямку помітно не було.
Вперше на бойове чергування Росія вивела «Циклон» вранці 22 серпня, повідомила прессекретарка Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Через місяць, 21 вересня, Гуменюк повідомила, що Росія виводить «Циклон» у море лише «на прогулянку». «Інколи ворог «виводить на прогулянку», так би мовити, той самий «Циклон», який вони ввели до складу флоту, не провівши його нормальні випробування, ні ходові, ні вогневі», – розповіла вона.
Після цього МРК «Циклон» відвідав 29 вересня з візитом сухумський порт у невизнаній Абхазії, після чого повернувся до Севастополя і відтоді пришвартований у бухті.
Морська точка ППО?
«Циклон» належить до проєкту 22800 «Каракурт» – серії російських багатоцільових малих ракетно-артилерійських кораблів (МРК) 3-го рангу з керованим ракетним озброєнням ближньої морської зони. За іншою класифікацією – це малі корвети.
МРК «Каракурт» призначені для виконання завдань у ближній морській зоні. Стандартна водотоннажність – 800 тонн. Озброєння – універсальний корабельний стрільбовий комплекс на вісім осередків для крилатих ракет «Калібр» та «Онікс», автоматична артилерійська гармата АК-176МА.
Згадок про стрілянину з «Циклона» ракетами «Калібр» з моменту входження до складу флоту не було.
У ППО корабля входить ПЗРК «Ігла» та зенітний ракетно-артилерійський комплекс «Панцир-М» (вісім зенітних установок та дві 30-мм шестиствольні автоматичні гармати ГШ-6-30 – КР). Комплекс призначений для оборони кораблів від масованих нальотів високоточної зброї (протикорабельних ракет, дистанційно пілотованих літальних апаратів – КР), атак літаків і гелікоптерів.
Морський «Панцир-М» розроблений на тульському КБ приладобудування ім. А.Г. Шипунова холдингу «Високоточні комплекси» на базі моделі «Панцир-С». Особливість комплексів у тому, що можливий обстріл цілі спочатку ракетними снарядами, потім, у мертвій зоні, якщо з якихось причин ціль не вражена або недостатньо вражена, можливе застосування артилерійського озброєння.
У 2021 році під час Міжнародного військово-морського салону (МВМС-2021) у холдингу «Високоточні комплекси» держкорпорації «Ростех» повідомили, що зенітний ракетно-артилерійський комплекс (ЗРАК) «Панцир-М» здатний знищувати новітні засоби повітряного нападу.
Встановлений на «Циклоні» «Панцир-МЕ» складається з командного та бойового модулів, системи зберігання та перезаряджання. До складу бойового модуля входять два 30 мм артилерійські автомати, що направляють на вісім транспортно-пускових контейнерів з ракетами, приводи наведення, а також радіолокаційно-оптронну систему управління.
Комплекс забезпечує зону ураження: за висотою артилерії/ракети – 0...3000 м/2...15000 м; за дальністю артилерії/ракети – 500...4000 м/1500...20000 м. Швидкострільність артилерії – 10000 пострілів за хвилину, кількість цільових каналів – 4.
Власне, такі самі характеристики й у прототипу, наземного ЗПРК «Панцир-С1». Такий неодноразово був помічений на Північному молі біля входу в Севастопольську бухту. Про це повідомляв телеграм-канал «Крымский ветер».
У цьому виникає закономірне питання: навіщо два однотипних комплекси розташовувати з відривом у кілька сотень метрів один выд одного? Зазвичай, кожен із засобів ППО прикриває певний йому сектор, у цьому ж випадку сектори можуть перекриватися.
Можливо, два «Панцирі» розміщені поряд для відбиття можливої масованої атаки. Моделювання, проведене аналітиками, показує, що при атаці дозвуковими протикорабельними ракетами (ПКР) «Панцир М» надто рано витрачає свій запас ракет. Після цього буде перезарядження, під час якого друга хвиля ПКР може досягти цілей. Також варто враховувати, що встановлений на кораблі «Панцир» схильний до качки, що знижує його ефективність.
Ще однією можливою причиною, чому «Циклон» забезпечує ППО кораблів, що перебувають у бухті, є його потужне сучасне радіотехнічне озброєння. На кораблі встановлено радіолокаційний комплекс (РЛК) «Мінерал-М», чотири фазовані решітки (ФАР) 1РС-3 комплексу «Панцир-М», артилерійська РЛС МР-123-02 «Багіра». Також є штатні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) – комплекс радіотехнічного придушення МП-405-1 та комплекс постановки пасивних перешкод КТ-216.
Про те, що Україна використовує тактику виснаження системи ППО супротивника, свідчить, наприклад, комбінована атака 13 вересня по Севастополю. Російські ЗМІ повідомляли тоді, що засобами ППО було знищено 7 із 10 запущених Україною ракет. При цьому три ракети, що «прорвалися», знищили в сухому доці Севморзаводу великий десантний корабель «Минск» і підводний човен «Ростов-на-Дону».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
