В анексованому Криму продовжують масово ховати російських військовослужбовців, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. Крим.Реалії стежать за цією ситуацією. У цьому матеріалі розповідаємо, ким були російські військові, які повернулися до Криму в трунах.
Труни на Кримський півострів приходять без широкого розголосу. Як правило, про загибель військовослужбовців стає відомо вже після похорону – чи то від родичів, чи то від місцевої влади. Зважаючи на те, що не всі такі події стають публічними, підрахувати точні кримські втрати російської армії у війні з Україною неможливо.
Крим.Реалії змогли ідентифікувати понад 600 кримчан, які загинули в лавах Збройних сил Росії. Ця цифра продовжує зростати. У лютому стало відомо ще про кілька поховань російських військових, які воювали з Україною. Більшість із цих могил – у Севастополі.
«Воював старанно, загинув поблизу Кринок»
Російська влада Севастополя оголосила про похорон російського військовослужбовця, гвардії молодшого сержанта Костянтина Бондаренка. Він народився та виріс у селі Андріївка на узбережжі Чорного моря в Севастопольському регіоні.
«З дитинства мріяв про військову службу, старанно готував себе до неї, займався спортом, був великим патріотом Севастополя. Відслуживши строкову військову службу, Костянтин практично відразу у вересні 2022 року добровільно прибув до військкомату і був призваний у Збройні сили Росії в межах часткової мобілізації. Маючи хорошу військову та фізичну підготовку, воював уміло та старанно», – повідомляє російський глова Севастополя Михайло Развожаєв.
Загинув Костянтин Бондаренко поблизу села Кринки на Херсонщині.
Там розміщені позиції ЗСУ, яким вдалося перекинути свої сили через Дніпро з правобережної частини Херсонської області. Російські війська намагаються вибити ЗСУ звідти. У цьому районі точаться бої.
«Загинув на Херсонському напрямку»
Не повернувся з боїв на Херсонському напрямку російський військовослужбовець Олександр Карпушкін. Він також народився та виріс у Севастополі. Закінчив школу-інтернат №14, був вихованцем у військовому оркестрі.
Після строкоої служби пішов працювати у загон воєнізованої охорони. 2021 року підписав контракт про військову службу в резерві російської армії.
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, вирушив на фронт, оскільки «не міг залишатися байдужим», повідомляє Михайло Развожаєв.
У коментарях під його повідомленням опубліковане фото Олександра Карпушкіна в окопі.
Загинув Олександра Карпушкін у боях на Херсонському напрямку під селом Потьомкіне. Воно розташоване на правому березі Херсонської області,було деокуповане ЗСУ ще у 2022 році.
З Качі – на війну
13 лютого у Севастополі поховали російського військовослужбовця Василя Гавриленка.
Він родом із Сумської області. Але з дитинства жив із родиною у кримському селі Фурманівка Бахчисарайського району. Василь Гавриленко закінчив школу і Севастопольське профтехучилище за спеціальністю суднозбирача.
Після служби в армії працював на підприємствах Бахчисарайського та Сімферопольського районів. Потім переїхав жити в селище Кача під Севастополем.
Влітку 2023 року уклав контракт із російською армією та вирушив на фронт в Україну. Загинув Василь Гавриленко в районі села Невельського Донецької області.
У повідомленні російського глави Севастополя Михайла Развожаєва це село названо частиною території, яку контролює озброєне угрупування «ДНР».
За даними інтерактивної мапи боїв в Україні DeepStatemap.live, село Невельське перебуває під контролем ЗСУ. Але на цьому напрямку активно наступає російська армія. Там тривають активні бої.
Із громадського харчування – на контракт
Ще одного російського військовослужбовця – Сергія Симчишина – поховали в Севастополі 15 лютого.
За даними місцевої влади, він народився, виріс і закінчив школу в цьому місті. Потім навчався у Севастопольській філії Московського держуніверситету, здобувши спеціальність психолога. Працював у Севастополі на підприємствах громадського харчування.
Восени 2023 року підписав контракт із російською армією та вирушив воювати з Україною.
Сергій Симчишин загинув, рятуючи свого товариша біля селища Терни Краматорського району, стверджує Михайло Развожаєв.
На даний момент це селище контролюють ЗСУ, але російські війська ведуть там наступ.
За даними російського глави Севастополя, у цьому місті з 24 лютого 2022 року поховали щонайменше 100 російських військових. Перевірити ці дані неможливо.
«Охоронець» кримської «кордону»
У лютому в Алушті поховали 42-річного російського військовослужбовця Віталія Гержавку. Він командував стрілецьким відділенням російської армії, повідомляє очільниця російської адміністрації Алушти Галина Огнєва.
Віталій Гержавка – уродженець Кишинева (Молдова). 2010 року переїхав разом із сім'єю до Криму. 2014 року допомагав Росії анексувати Кримський півострів.
«З березня 2014 року брав участь у заходах з охорони громадського порядку та охорони кордону в місті Армянську (Турецький Вал) та КПП «Чонгар» у Першому зведеному полку Алуштинської роти Народного Ополчення (представники «кримської самооборони» формувалися під керівництвом російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). Влада України вважає їх незаконними збройними формуваннями – КР)», – стверджує Галина Огнєва.
Військовослужбовця внесено до бази «Миротворець» у зв'язку з «вчиненням усвідомлених діянь проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень».
Після того як Росія анексувала Крим, Віталій Гержавка вступив на військову службу за контрактом. Служив у 126-й окремій гвардійській бригаді берегової оборони в Перевальному.
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну вирушив на фронт. За даними Галини Огнєвої, військовослужбовця було поранено, лікувалося у шпиталі, але помер від отриманих поранень 5 лютого.
«Нагороджений посмертно»
У Нижньогірському районі в лютому поховали 22-річного військовослужбовця Даниїла Тютюнькова із села Новогригорівка.
Загиблого посмертно нагороджено «Орденом мужності» за «бойові заслуги, виявлену мужність і героїзм», повідомив глава російської адміністрації Нижньогірського району Криму Антон Кравець.
У яких військах служив Даниїл Тютюньков, а також про місце й обставини його загибелі влада не повідомляє. Також нічого невідомо і про самого загиблого військовослужбовця.
У 2020 році людина з аналогічними даними згадувалася серед студентів Керченського морського технічного коледжу.
Скільки загалом кримчан у лавах російської армії загинули під час війни з Україною, російська влада не розголошує.
У Представництві президента України в АРК заявляють, що у Криму поховали 680 російських військових, які загинули на війні з Україною.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
