Керівник самопроголошеної Республіки Абхазія заявив нещодавно, що в одній із бухт базуватимуться російські військові кораблі. Серед них можуть бути й носії крилатих ракет «Калібр», якими Росія завдає ударів по українських містах. Опитані Крим.Реалії експерти вважають, що Україна за міжнародним правом має в такому разі право на удар у відповідь, але узгодження дій із союзниками може затягнути цей процес.
В Очамчирському районі самопроголошеної республіки Абхазія з'явиться пункт постійного базування російського військово-морського флоту. Президент самопроголошеної республіки Аслан Бжанія, який днями зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним, заявив в інтерв'ю «Известиям», що угода про це вже підписана.
За словами Бжанія, пункт буде створено «найближчим часом». Абхазький лідер наголосив, що нещодавно у порт зайшов російський малий ракетний корабель «Циклон», що входить до складу Чорноморського флоту РФ.
База з історією
Очамчира – місто в самопроголошеній Республіці Абхазія, згідно з адміністративним поділом Грузії – в Очамчирському муніципалітеті Абхазької Автономної Республіки. Поруч із містом тече річка Джукмур, у гирлі якої було облаштовано штучну гавань.
Очамчирський порт створювався в 1933-1935 роках як цивільний торговий порт, який проіснував 5 років. У 1940 році цивільний флот був виведений до міста Поті, а в Очамчиру була передислокована з Батумі 6-та бригада прикордонних сторожових кораблів СРСР.
У 1983 році в порту була створена берегова база постачання та ремонту кораблів – судноремонтний завод (в/ч 1466).
Наприкінці 1980-х років розроблялися плани щодо розширення порту та збільшення військової присутності в цьому районі. 6-ту бригаду ПСКР планувалося укрупнити до рівня бригади МЧ (морських частин) ПВ КДБ, і навіть розмістити тут бригаду ОВР (охорони водного району) ВМФ. Були проведені інженерні роботи з метою розширення бухти і розпочато будівництво південного причалу, але розпад СРСР завадив здійсненню планів.
У серпні 1996 року на вимогу Грузії 6-та двічі Червонопрапорна ОБПСКР була виведена з Очамчири і передислокована до міста Каспійськ. У 1998 порт залишив останній дивізіон російських кораблів, кілька навчальних катерів типу «Гриф» були безоплатно передані ВМФ самопроголошеної Республіки Абхазія.
Про плани будівництва тут пункту базування кораблів ВМФ РФ було заявлено після того, як у серпні 2008-го Росія напала на Грузію. Збройний конфлікт за посередництва ЄС вдалося досить швидко зупинити, але Росія не тільки не вивела свої війська з регіонів, що відкололися від Грузії, а й у рази збільшила там свою військову присутність.
26 січня 2009 року Головний штаб ВМФ Росії заявив про створення в абхазькому порту Очамчира пункту базування бойових кораблів Чорноморського флоту. Ця інформація була підтверджена тодішнім президентом самопроголошеної Абхазії Сергієм Багапшем.
Планувалося створити берегову інфраструктуру для технічного обслуговування та ремонту кораблів, поповнення ними запасів води, продовольства, боєприпасів та забезпечити охорону порту. У перспективі в Очамчирській бухті передбачалося швартування великих і малих десантних кораблів, катерів і морських тральщиків Чорноморського флоту, які можуть бути передислоковані сюди в разі потреби.
Наприкінці 2009 року було сформовано дивізіон берегової охорони Прикордонної служби ФСБ Росії, до складу якого входили 4 прикордонні сторожові катери «Соболь» і «Мангуст». У квітні 2010 року було заявлено, що кількість катерів збільшать до восьми.
Які кораблі ЧФ може розмістити в Очамчирі
У жовтні 2009 року силами спецтехніки, залученої ВМФ Росії, завершилися днопоглиблювальні роботи. Глибина фарватеру була збільшена з 3,8 до 9 метрів, внаслідок чого порт може приймати судна водотоннажністю до 10 тисяч тонн. На початок робіт глибини штатного фарватеру в районі Очамчири становили в середньому 3,8 метра, що дозволяло розміщувати в порту лише ракетні катери та базові тральщики.
А які кораблі Чорноморського флоту зможуть зайти в Очамчир зараз?
У складі ЧФ РФ найбільші за водотоннажністю кораблі – це великі десантні кораблі проєктів 775 та 1171 «Тапир», а також сторожові кораблі проєкту 1135 «Буревестник». У ВДК повна водотоннажність становить 4400 і 4360 тонн відповідно, у сторожовиків – 3190 тонн. Осадка при повній водотоннажності для ВДК становить 3,7 і 4,5 метра, для сторожового корабля – 4,51 метра.
Середній розвідувальний корабель «Иван Хурс» (проєкт 18280 типу «Юрий Иванов») має повну водотоннажність 4000 тонн, осадка – 4,0 метри.
Патрульні кораблі проєкту 22160 типу «Василий Быков» мають водотоннажність 1800 тонн, осадку 4,0 метри.
З кораблів-носіїв крилатих ракет типу «Калібр» найбільшими є фрегати проєкту 11356Р «Буревестник», повна водотоннажність яких становить 4035 тонн, найбільша осадка – 7,5 метрів.
Інші носії КР – малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» – мають значно менші розміри: повна водотоннажність 949 тонн, осадка – 2,6 метра.
Тральщики всіх проєктів, а також середні розвідувальні кораблі проєктів 861М та 864 «Меридиан» теж мають відповідні для базування в Очамчирі розміри.
Таким чином, у цій бухті можуть базуватися будь-які кораблі Чорноморського флоту РФ. Обмеження на кількість кораблів, що одночасно перебувають у гавані, можуть накладати її невеликі розміри – лише 300 на 200 метрів. При цьому сторожові кораблі мають максимальну довжину 123 метри, ВДК – 113 метрів, фрегати – 124,8 метра.
Більше підходять для базування МРК і патрульні кораблі, що мають довжину 74,1 і 94,1 метра, будь-які види тральщиків і малих протичовнових кораблів.
Чи атакуватиме Україна кораблі ЧФ в Очамчирі?
Про прагнення ЧФ прибрати кораблі подалі від зони ураження українських і західних ракет останнім часом часто заявляють українські та західні військові аналітики. Проведені в розслідуванні Крим.Реалії підрахунки підтверджують, що Чорноморський флот РФ вивів із бухт Севастополя найбільш боєздатні кораблі, які використовуються в бойових діях проти України.
Побоювання флотського командування мають підстави. Так, атака українських дронів на кораблі Чорноморського флоту ВМФ Росії на військово-морській базі в Севастополі 29 жовтня 2022 року стала першою в історії війни на морі операцією, в якій повітряні та морські безпілотники використовувалися скоординовано для ураження військового флоту супротивника на стоянці.
Тоді українським дронам вдалося подолати оборону порту Севастополя та вразити не менше трьох кораблів, у тому числі фрегат «Адмирал Макаров» тіморський тральщик «Иван Голубец». Російське командування визнає лише ураження тральщика та буксира.
А на початку серпня цього року в акваторії порту Новоросійська було пошкоджено так званий плавучий нафтовий маяк та ВДК «Оленегорский горняк», що входить до складу Північного флоту.
У діючих українських морських дронів заявлена дальність – 1200 кілометрів. Відстань від, наприклад, Одеси до Очамчири з урахуванням огинання великою дугою Кримського півострова – близько тисячі кілометрів.
Водночас, ще у квітні українська координаційна платформа Brave-1 показала напівпідводний дрон-торпеду «Толока». Серед модифікацій є варіант TLK-1000, заявлена дальність дії якого становить 2000 км. Поки невідомо, чи вже випустили такі морські безпілотники. У червні заявляли про успішне застосування безпілотного літального апарату з дальністю 1000 км.
У зв'язку з цим постає закономірне питання: чи атакуватиме Україна кораблі країни-агресора, якщо та розмістить їх у бухті Очамчира? Окрім військового аспекту це питання має ще й міжнародно-правовий.
Юрист-міжнародник та колишній постійний представник президента України в АР Крим Борис Бабін вважає, що Росія може використати базу в Очамчирі для стоянки кораблів ЧФ.
«За міжнародним правом ця територія є окупованою Російською Федерацією і, на мою думку, будь-які атаки по територіях, підконтрольних Російській Федерації, правомірні. Тобто це не буде, я вважаю, актом агресії проти Грузії, оскільки Грузія цю територію не контролює», – сказав Бабін у коментарі Крим.Реалії.
Якщо ж Росія розмістить в Очамчирі, в тому числі носії КР «Калібр» і їх використовуватиме в атаках по Україні, то уряд Грузії, на думку Бориса Бабіна, навряд чи сильно реагуватиме на це.
Чисто гіпотетична можливість української атаки не порушує міжнародне правоБорис Бабін
«Вони роблять формальні заяви, що засуджують це, на більше розраховувати навряд чи варто. Чисто гіпотетична можливість української атаки не порушує міжнародне право, але сучасна грузинська влада може, на жаль, використати це як провокацію, оскільки ми останнім часом не бачимо дружньої позиції з їхнього боку і, можливо, країна-агресор розраховує на такі провокації», – каже колишній постійний представник президента України в АР Крим.
Борис Бабін звертає увагу, що заява про розміщення бази ЧФ в Очамчирі була зроблена під час візиту так званого президента Абхазії до Володимира Путіна і таким чином йде торг, оскільки Росія хоче включити невизнану Абхазію до союзної держави, але поки що цього не відбувається.
«Я думаю, що українська влада всю цю ситуацію і всі ризики прораховує та абсолютно адекватно все це оцінює», – робить висновок Борис Бабін.
Віктор Каспрук, український політолог, політичний аналітик, журналіст-міжнародник, колумніст і публіцист вважає, що можлива атака по військових кораблях, якщо Росія розмістить їх в Очамчирі, залежатиме від відносин із Грузією.
Грузинська влада може мати до нас претензії, що ми завдаємо ударів по їхній територіїВіктор Каспрук
«Формально це територія Грузії, і грузинська влада може мати до нас претензії, що ми завдаємо ударів по їхній території, – сказав він у коментарі Крим.Реалії. – Але Україна стежитиме, як розвиватиметься ситуація і, можливо, буде ухвалено рішення, про які зараз військово-політичне керівництво країни говорити не буде. Такі серйозні питання, до того ж, узгоджуються з нашими партнерами, і консультації проводитимуться, оскільки протидія може бути не лише проти України, а й проти наших союзників».
На думку Віктора Каспрука, росіяни, ухвалюючи рішення про переведення частини кораблів до Очамчири, швидше за все, враховували ці правові колізії, які гальмуватимуть удари у відповідь України або цих ударів взагалі не буде.
Це спроба Російської Федерації перенести бойові дії в Грузію, спроба перенести лінію фронту в АбхазіюБадрі Джапарідзе
Водночас, за словами одного з лідерів грузинської опозиційної партії «Лело» Бадрі Джапарідзе, розміщення бойових кораблів, які обстрілюють українські міста, біля грузинських берегів, нехай і на території, непідконтрольній офіційному Тбілісі, загрожує перенесенням лінії фронту в межі міжнародно-визнаних кордонів. Грузії: «Це спроба Російської Федерації перенести бойові дії в Грузію, спроба перенести лінію фронту в Абхазію – у межі міжнародно-визнаних кордонів Грузії. Нам усім необхідно розуміти, що ця база використовуватиметься для укриття російських військово-морських сил, які сьогодні атакують порти Севастополя і Новоросійська. На цих кораблях крилаті ракети, якими щодня обстрілюють українських мирних мешканців. Відповідно, ці кораблі є законними цілями українських збройних сил, і тому будівництво цієї бази є прямою спробою перенесення бойових дій в Абхазію, і це є великою загрозою безпеці місцевих жителів, безпеці громадян Грузії в цілому».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
