Віталій Портников: Кримська моральність

Великий кримськотатарський прапор, розгорнутий біля Верховної Ради у Києві. Україна, 15 червня 2021 року

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Зараз, коли реальне закінчення війни виглядає все ще недосяжною перспективою і ми навряд чи уявляємо навіть умови перемир'я, не те, що умови миру, обговорювати умови деокупації Криму все ще здається нам, швидше, політичною фантастикою, ніж реальною політикою.

Як забезпечити повернення Криму в політичний простір України? Якими будуть громадські настрої на Кримському півострові, де українська мова та культура на момент окупації перебували у справжній цивілізаційній резервації навіть у порівнянні зі східними та південними регіонами країни? Усі ці питання постійно порушуються та дискутуються, причому аж ніяк не лише в Україні.

Тим часом починати треба з іншого – із зобов'язаннями України перед корінними народами Криму, передусім, перед кримськими татарами. Причому навіть якщо Україні не вдасться силовим шляхом відновити свій контроль над Кримським півостровом і доведеться роками, а, можливо, й десятиліттями чекати на політичне вирішення питання про відновлення територіальної цілісності країни, моральних зобов'язань це не скасує в жодному разі.

Україна може допомогти етнічним українцям півострова, які вирішують переселитися до інших регіонів країни. Але «землею обітованою» для кримських татар все одно залишиться сам Крим.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Три міфи про Крим. Як боротися з російською пропагандою

При цьому ми маємо розуміти, що Російська імперія для виправдання своєї політики витіснення корінних народів Криму та заміни їх лояльним населенням фальсифікувала історію Криму приблизно так само, як і фальсифікувала історію українських земель.

В імперських та радянських підручниках історії Крим поставав жорстокою рабовласницькою державою, яка пригнічувала слов'ян. І це при тому, що справжньою такою державою, «країною рабів, країною панів» була сама Російська імперія, влада якої «посадила на ланцюг» власних співвітчизників, які залишалися в становищі робочої худоби аж до середини ХІХ століття, а потім перетворилися на заручників землевласників і голів колгоспів.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Монументальна імперія». Як Росія в Криму мітить територію

У тіні цього російського наративу залишилася сама непроста історія кримськотатарської державності та взаємин Криму і [Запорізької] Січі, без яких, можливо, не було б української етнічної та політичної ідентичності. Але якщо українцям вдалося зберегти більшість на землях свого проживання, то кримських татар виганяли з перших днів після вторгнення катерининської «орди», а 80 років тому було вигнано остаточно – спробуйте після цього відновити цивілізацію, неодноразово зруйновану та маргіналізовану!

І хіба не дивно, що зараз, коли погляди світу – до речі, насамперед, мусульманського світу – прикуті до того, що відбувається на Близькому Сході та до пошуку варіантів миру і розвитку для Гази, ніхто й не згадує про те, що буде з кримськими татарами у Криму, навіть український президент на конференції в Сінгапурі!

Впевнений, саме тому відновлення прав корінних народів Криму має бути не просто частиною політичних і моральних зобов'язань України після закінчення війни. Воно має бути частиною наших уявлень про справедливий мир – коли б цей мир не настав.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .