Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Алергія на «Кримську платформу»


Володимир Путін і Сергій Лавров. Колаж
Володимир Путін і Сергій Лавров. Колаж

Спеціально для Крим.Реалії

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба стверджує, що Росія «надзвичайно агресивно» реагує на «Кримську платформу» й докладає дипломатичних зусиль для того, щоб зменшити кількість учасників форуму та змусити їх відмовитися від приїзду в Київ. Як відомо, анексований Крим навіть відвідав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. І це не просто передвиборча поїздка одного з фронтменів путінської «Единой России», але, впевнений, ще й реакція на форум в українській столиці, ще одне нагадування ‒ «Кримнаш».

Зустріч у Києві для російського керівництва ‒ ще одне нагадування про те, що в 2014 році Володимир Путін та його соратники помилялися

Спостерігачеві таке роздратування Кремля цілком може здатися надмірним. Адже «Кримська платформа» ніяк не впливає на російський контроль над Кримом. І цей контроль як не визнавався країнами-учасницями «Кримської платформи», так і не визнається. Що ж змінилося?

Але, схоже, зустріч у Києві для російського керівництва ‒ ще одне нагадування про те, що в 2014 році Володимир Путін та його соратники помилялися, коли припускали, що світ із часом погодиться з російськими діями на півострові. Ця концепція пропагується в Москві й сьогодні: міжнародне право ‒ і не право зовсім, а прийняття світовою спільнотою доконаних фактів, тобто право сили.

Навіть звичайні громадяни Росії побачать, що загальна незгода з окупацією Криму ‒ це не українська вигадка

Але з часу окупації Криму минуло вже сім років, а жодного просування в бік визнання легітимності окупованого росіянами півострова не спостерігається. І коли почне працювати форум «Кримської платформи», навіть звичайні громадяни Росії побачать, що загальна незгода з окупацією Криму ‒ це не українська вигадка, а очевидний факт. Що Крим вважається російським лише в самій Росії, а за її межами це – українська територія.

І тому, думаю, не варто розраховувати ні на визнання «факту», ні на скасування санкцій, запроваджених після окупації Криму, які змусили державні та приватні російські компанії утриматися від приходу на півострів. І доведеться погодитися з тим, що до закінчення окупації Криму Росія так і буде в очах решти світу країною з суперечними кордонами. Кордонами, які захищає тільки сила, а не закон.

І це ще одне болісне нагадування для російського керівництва. Адже з точки зору російського законодавства Крим ‒ не окупована територія, не колонія, а такий же суб'єкт Російської Федерації, як Брянська область. І сумніватися в цьому, на думку Кремля, все одно, що сумніватися в тому, що Баварія ‒ це частина Німеччини, а Техас ‒ частина Сполучених Штатів.

Суб'єктність Криму за ці роки так і не стала фактом

Але саме з цим твердженням світ не збирається погоджуватися! Суб'єктність Криму за ці роки так і не стала фактом. І в Києві обговорюватимуть зовсім не те, як цю суб'єктність визнати, а те, як повернути Криму його справжній правовий статус ‒ статус невіддільної частини України. І, думаю, жодна сила не здатна це змінити.

Саме тому в Росії так роздратовано реагують на «Кримську платформу». Тому що рано чи пізно навіть людям, далеким від політики, доведеться визнати, що Володимир Путін ‒ не президент, який займався «збиранням земель», а політик, який втягнув свою країну в справжнісіньку авантюру, який протиставив її не тільки цивілізованому світу як такому, а й елементарній правовій логіці.

А кому подобається викриття його авантюр?

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG